Богоявлення цілий рік, або Символи зимових свят на вулицях Львова

3926 0
Коли у Львові дощ, можна стати на куті однієї кам'яниці і уявляти, що це Йоан Хреститель з третього поверху поливає вас животворною йорданською водою, і буде вам щастя.
фото: afisha.vash.ua

фото: afisha.vash.ua

Період зимових свят у Львові має свою особливу атмосферу. А чи задумувались ви колись про те, звідки пішли традиції ставити шопки у вітринах, їсти пампухи і як насправді звали трьох царів? Чи знаєте ви, що Богоявлення у Львові можна спостерігати 24 години 7 днів на тиждень 365 днів у році? Якщо ні, то про це розповідає львівська екскурсоводка Олександра Дябіна.

Богоявлення цілий рік

У січні маємо багато християнських свят, одне з них – Богоявлення, що в народі має назву Водохреща. Чи знаєте ви, що львів'яни і гості нашого міста мають можливість спостерігати цю подію 24/7 в самісінькому центрі Львова на площі Ринок 365 днів в році? Як і де саме?

Тут, як то кажуть, будьмо уважні. Багато з нас не знають або не зауважують, що на одному з фасадів на площі Ринок є гарна скульптурна композиція Хрещення Ісуса Христа, де Йоан Предтеча охрещує його водою Йордану. Композиція розташована на наріжнику третього поверху будинку відомих львівських патриціїв Шольц-Вольфовичів. Коли у Львові дощ, можна стати на куті тієї кам'яниці і уявляти, що це Йоан Хреститель з третього поверху поливає вас животворною йорданською водою, і буде вам щастя.

На цьому будинку також розташовані богиня Фортуна, чорт і блазень, а ще – леви з масками і обличчя реальних львів'ян зразка 16 сторіччя. Дивний мікс: все змішалось на будинку Шольц-Вольфовичів...

Фото: Галінфо

Хто це такі, спитаєте ви. Це була неймовірна родина, яку Господь щедро обдарував фінансами. Можливо тому, що вони виконували настанови зі Святого Письма, де сказано, щоб люди плодились і розмножувались. Плодитись означає народити двох дітей, а розмножуватись – трьох і більше. Шольц-Вольфовичі розмножились в геометричній прогресії і народили 24 дитини з математичною точністю: 12 хлопчиків і 12 дівчат. Усіх дітей народила одна жінка, дружина Вольфа Шольца Беата. Таким чином, через деякий час у Львові майже кожна родина мала родичів з того плідного союзу.

Сучасники жартували, що це був союз вовка і зайця, адже прізвище чоловіка перекладалось як Вовк, а прізвище дружини – як Заєць.

У середньовічному Львові діяло Магдебурзьке Право, а це означало, що всі мали рівні можливості. Тож усі, хто мешкав на площі Ринок, могли мати лише три фасадних вікна. Проте і тоді були методи обійти Магдебурзьке Право, бо ж у довжину могло бути скільки завгодно вікон, чим і скористались власники кутових кам'яниць, наприклад, багатодітна родина Шольц-Вольфовичів. Вікна їхньої кам'яниці виходили на храм, Латинську катедру, де зараз на фасаді можна побачити на родинній епітафії приблизно 50% людей з тієї родини – раніше ховали навколо храмів і тільки з приходом бабці Австрії це заборонили.

От було веселе життя у Львові! З одного вікна дивишся на поховання або на церковну процесію, з іншого – на страту або на постійний ринок. Не засумуєш! Правда, можливості випити кухоль львівського пива 1715 тоді ще не було, шоколаду теж, каву ще не завезли, як і не придумали вай-фай. Чим тільки ті львівськи патриції стрес знімали?

Відповіді на ці питання вам можуть дати львівські екскурвоводи, наприклад, Денис Булавін, який проводить авторську екскурсію «Латинський квартал». У ній кам'яниця з Богоявленням займає окреме поважне місце. Також більше можна дізнатись у відео від геральдичного гуру Львова Тараса Завадовського.

Секрети львівського Різдва

Різдво – свято, що збагнути до кінця людина, певно, не може. Народився Бог! Як це? Різдво у Львові – це вже трішки легше: є різдвяний ярмарок, ялинка, глінтвейн, шопки, вертепи, дідух, люди колядують.

У нашому мультикультурному Львові-Вавилоні з давніх-давен жили різні нації із різними релігіями, звичаями і традиціями. 25 грудня святкуємо «католицьке», «польске» Різдво, 6 січня львівські вірмени святкують Різдво в один день з Богоявленням, а 7 січня – народження Ісуса Христа відзначають усі православні і греко-католики. Львів святкує усі ці дні!

Але ж ми належимо до хомо сапієнсів, тому глінтвейном і пампухом нас задовільнити важко, потрібно розібратись в традиціях, історії, наповнити свято сенсом і розумінням. Зараз кожна вітрина у Львові має фігурки царів, Йосипа, Марії. А чи знаєте ви, що сценка народження Ісуса до 18-го століття виставлялась виключно в храмах? Чому ця традиція поширилася на приватні будинки? А звідки пішло і що означає слово «шопка», а також «вертеп», «дідух», «коляда»? А з якої релігії ми взяли традицію ставити на столі у надвечір'я Різдва тарілку для випадкового гостя? В пошуках якої зорі прийшли до Віфлеєму троє астрономів (саме такою була професія царів з наших колядок)? Як вони називалися? Каспар, Мельхіор і Бальтазар – це тільки найвідоміша, але далеко не єдина версія імен трьох волхвів. А з якої релігії до нас перекочувало слово «волхви»? Чому на столі у святвечір з'явилися пампухи? Чому у вертепі є образ жида? Чому ми так любимо робити подарунки на Різдво? Думаю, що досить з вас тих «чому».

Шопка у Львові

У цьому всьому до нас розібрались розумні люди. Дізнатись відповіді можна під час авторської екскурсії від Наталі Зубик і її «КолоЛьвова». Після такої екскурсії ви будете колядувати з особливим трепетом, а пампухи їсти з особливою насолодою, як і слухати вертепи та споглядати шопки, адже свята у Львові – тривають.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!