Фото: 24 канал
Чинне керівництво Міністерства освіти і науки України лобіює ідею збільшення ваги атестату при вступі до вишів. Зараз його вага у конкурсному балі може бути не більшим 10%, а, наприклад, за міністра часів Януковича Табачника цей відсоток був аж 25. Колишній заступник міністра освіти Єгор Стадний – про те, чому ідея в.о. міністра Сергія Шкарлета хибна і до чого вона може призвести.
«Маємо на меті збільшення ваги атестату при вступі до закладів вищої освіти, а відтак зростання мотивованості учнів до навчання в середній школі», – заявив тимчасовий виконувач обов’язків міністра освіти і науки України під час серпневої конференції.
Зараз, за Законом, вага атестату у конкурсному балі може бути не більше 10%. За часів Табачника атестат важив 25%.
Я не вірю в те, що це станеться. Для цього потрібно змінити законодавство та зменшити вагу ЗНО. Для цього народні депутати мають наплювати на 70% українців, які вважають, що ЗНО ставить усіх у рівні умови...
Чому ідея Міносвіти хибна по своїй суті.
1) Почнемо з оцінки бажаного впливу. Нам пропонують просту формулу: чим більше будемо враховувати бал атестату, тим більшим буде бажання учнів вчитись у школі. Тобто серед таких чинників: як майстерність вчителів, шкільні умови, зміст самої програми, стосунки з батьками та друзями на перший план чомусь виставляють саме те, яка вага атестату. Мовляв, якщо у школі немає умов до вивчення фізики і її читає вчитель праці, то більша вага атестату при вступі все одно триматиме бажання учня, наприклад, у 8 класі вчити фізику на належному рівні. Виглядає досить сумнівно
2) Гаразд, припустимо, що саме так все і працює. Враховуємо бал атестату більше, ніж зараз, і жага до шкільних знань майже 4 млн учнів моментально зростає. Але в цій формулі по замовчуванню закладено, що усі діти після школи мають йти до університету. Нагадую, що якраз з цим в Україні явно проблема. Ми маємо найвищий показник вступу до закладів вищої освіти в Європі і така масовість, щонайменше, не підкріплюється такими ж великими ресурсами та призводить до знецінення якості вищої освіти. Отже, в будь-якому випадку важливо розвивати альтернативу вищій освіті та стримувати масовість вищої освіти, якщо немає належного забезпечення її якості. Тут же навпаки – нам пропонують зіграти на масовість вищої освіти.
Якщо вже є бажання прив’язати бажання вчитись в школі до оцінок, то це мають бути випускні оцінки (ДПА), а не вступні бали. Принаймні, випуск зі школи стосується усіх, а не лише тих випускників, хто вступатиме. Варто послідовно імплементувати стратегію розвитку зовнішнього незалежного оцінювання як форми проведення ДПА, її розробили ще у 2019 році.
3) The last but not least (Останнє, але не менш важливе) те, чому шкільні оцінки не найкращим чином підходять для рейтигнування вступників. Трійка в ліцеї часто означає вищий рівень знань, ніж п’ятірка в звичайній школі. Чим більше будуть враховувати атестат при вступі, тим меншими будуть шанси дітей, які мають хороші знання, але суворішу школу. І навпаки – єдина шкала ЗНО дозволяє зробити об’єктивне рейтингування для усіх.
Про виправлення оцінок в кінці навчання, масову купівлю класних журналів (як 2010-го року) та ще більший підрив довіри до шкільної оцінки писати не буду. Це і так дуже добре відчувають 70% українців.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
