Фото: telegraph.co.uk
Про потенційні позитиви та негативи від закріплення першокласників за конкретними школами розмірковує керівниця Західноукраїнського представництва фонду «Відродження» Оксана Дащаківська.
Не так важливо скільки ресурсів ми маємо, важливо як ми їх використовуємо для подолання нерівності, казав колись засновник «Майкрософт» Біл Гейтс. Новий порядок МОН про зарахування до шкіл має на меті саме подолання нерівності, про що свідчать виступи представників Міністерства — аби гарантувати право на освіту для всіх дітей.
Очевидно, у міністерстві розраховують, що новий порядок матиме такий ефект:
1) Зменшення корупційних ризиків — всі діти, які проживають на закріпленій за школою території гарантовано право піти туди вчитися і директори не зможуть обирати статусних/нестатусних батьків;
2) Посиляться класи: як свідчить досвід демократичних країн: якщо у класі навчаються діти різних соціальних груп, це збільшує шанси на успіх усіх дітей, підвищує спроможність до навчання та якість комунікації дітей;
Читайте також: Шкільні побори. Наказами партнерство не збудуєш
3) Поліпшиться якість навчання: з огляду на ЗНО, і батьки, і адміністрація будуть більше думати про якість вчителів, творення спільноти школи.
Як наслідок, очікується, що буде багато якісних шкіл, а не просто декілька елітних.
Які ризики у цього порядку зарахування?
1) Корупція, але вже не на рівні батьки — діти, а на рівні — чиновники, депутати та адміністрації шкіл. Багато міських рад вже прийняли рішення про закріплення території обслуговування навчальними закладами, і в деяких містах при аналізі батьківські комітети виявляють, що у так званих елітних школах територія включає елітні будинки. У Львові вже теж є рішення про розподіл територій. Можна придивитися. Сподіваюся, у нас це правило не діє. Щоправда, до якої школи належить мій будинок мені поки що дізнатися не вдалося.
2) Тіньовий ринок оренди житла. Відповідно до нового порядку, одним із документів може бути офіційний договір оренди житла. Однак, ми добре розуміємо, що такі угоди мають не всі фактичні орендарі.
3) Інститут прописки. Офіційно — у нас його не існує, і в попередні роки батьки тішилися, що можуть обирати школу. Зараз фактично забрано це право, і ми прикріплені до територій, позбавлені права вибору. Особливо це буде актуально для територій прилеглих до Львова — батьки, які їздять на роботу і яким простіше взяти з собою дитину до школи до Львова, бо по-іншому її банально не буде кому відвести до школи в селі. Маємо певний парадокс — у медичній реформі можна укласти декларацію з будь-яким лікарем, незалежно від реєстрації, а от у шкільництві роблять все навпаки.
4) Прозорість процедур. Хоча Наказ МОН про порядок зарахування ще не затверджено, більшість міських рад вже прийняли рішення про розподіл територій. Критерії розподілу, кількість місць у школах не були оприлюднені. Маємо факт прийнятого рішення.
Читайте також: Усе, що треба знати про прийом дітей у перший клас або як Львів може змінити правила
Загалом я вірю у щирість намірів МОН і розумію, що критерій місця проживання — один із об’єктивних для прийняття дітей до школи і знайти інший буде досить складно. Однак пропоную також спробувати працювати не просто з пропискою (з огляду на наше мобільне життя, ринок оренди житла тощо), а з реєстрами дошкільнят та можливістю непрописаних завчасно зголоситися до школи на цій території. Прозорість кількості вільних місць та процедур їхнього заповнення — давайте разом пильнувати за сайтами наших шкіл, робити їх дружніми для нас, батьків. А також було б добре мати онлайн мапу, щоб зрозуміти, до якої школи належить наш будинок.
Однозначно ліпше мати багато якісних шкіл, ніж декілька. Правда, для цього доведеться працювати і нам, батькам: ставити незручні запитання щодо якості навчання, курсів на вибір, позашкільної роботи тощо.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
