Сьогодні у Львові відбулося перше засідання сесії новообраної Львівської міськради, але лише за частини депутатів, без капелана, поважних гостей, без урочистостей. Юристи наголошують, що поспішне засідання було політичним рішенням і що воно знаменувало протистояння у Львівській міськраді. Про те, що означає, зокрема, інститут капеланства у Львівській міськраді і як його використовують політики – розповідає Синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ о. Юстин Бойко.

Читайте також: На першій сесії міськради депутати обрали президію. Хто тепер керує Львовом

Сьогодні у Львові, як завжди, гаряче. Градус напруги зріс до неможливого. І я б жодним чином не втручався в цю справу, якби не дзвінки і дописи поважних людей про місце капелана і Церкви у сьогоднішніх політичних баталіях у місті. На превеликий жаль, це вже гірка традиція Львова – колотнеча між міським головою і депутатами. Але я переконаний, що згодом усі знайдуть порозуміння і продовжать працювати для добра громади міста Львова, яка їх обрала. Принаймні, таку надію плекаю.

Але коли одна сторона твердить, що Церква на їхній стороні, а інша, що на їхній – мовчати годі. На чиїй стороні Церква? На стороні Бога Живого, який хоче, щоби усі люди жили в любові і злагоді, щоби вміли прощати, знаходити порозуміння тощо. Тим більше, що усі обрані депутати визнають себе християнами, а Христа Спасителя як найголовніший орієнтир у житті. Тому у ці дні ми – священники – усильно молимося з вірними, щоби подав нашому народові мудрих і жертовних провідників на церковній і народній ниві. Саме так заповів нам молитися праведний митрополит Андрей Шептицький.

Читайте також: «Це тривожний сигнал, який свідчить про протистояння». Юрист – про засідання нової Львівської міськради

Якщо шановні місцеві політики хочуть, щоб Церква виступила арбітром у примиренні між ними, вони знають куди звернутися і переконаний, що провід Церкви їм у тому не відмовить. А покликатися на інститут капелянства для підтвердження правоти тої чи іншої партії, виходить поза межа віри і моралі. Пригадую ще раз Христові слова: «Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові» (Мт. 22, 21)

А щодо інституту капелянства у Львівській міській раді, то так виглядає, що його протягом останніх років місцевий політикум використовує, як захоче. Тому щораз то більше схиляюся до думки, що усі молитви перед кожною сесією Львівської міської ради слід проводити не у сесійній залі, але у Гарнізонному храмі свв. Петра і Павла, куди прийде кожен, хто захоче. І може там, коли побачать на власні очі плоди війни, очі героїв, які віддали своє життя за волю України, наші місцеві політики по-іншому почнуть працювати у Львівській міській раді.

А на цей час закликаю новообраного міського голову, депутатів міської ради не виставляти Львів на посміховисько. Покажімо перед Україною вищу культуру політичного життя, як також і культуру діалогу і порозуміння, до яких неодноразово закликає нас наш Спаситель Ісус Христос.