Фото: сторінка Олега Тіхова в соцмережі "Фейсбук"
Сьогодні торгівці-«човники» перекрили три автодороги, які ведуть до пунктів перетину кордону з Польщею. Вони вимагають нові правила, які забороняють перетинати кордон із товаром кілька разів на день. Начальник управління інвестиційної політики Львівської обласної державної адміністрації Роман Матис пояснює, чому були потрібні такі зміни.
Не один раз до мене звертались інвестори, які приїжджали на автомобілі з сусідніх країн та потрапляли в неймовірні черги в пунктах перетину кордону з Україною. З одного боку, є об’єктивна причина для таких черг: пунктів перетину замало. Але черги були б меншими, якби не цей човниковий рух через кордон.
Частині читачів не сподобаються мої слова, але човникову торгівлю можна кваліфікувати як контрабанду. Бо схема перевезення товарів через кордон на суму до 500 євро та вагою до п’ятдесяти кілограмів, здебільшого, працювала для того, щоб перевезти з території Польщі частинами значно більший обсяг товару. Й уникнути сплати податків.
Я розумію, що частина мешканців прикордонних районів Львівської області залучена до цього процесу й живе з нього. Однак через діяльність «човників» утрачає сенс робота компаній, які працюють законно і повністю сплачують податки. Вони не можуть конкурувати, бо їхня продукція дорожча за ту, що завезена за «сірою» схемою.
У довгостроковій перспективі це може призвести до того, що бізнес іще більше тінизуватиметься, аби хоч якось вижити. Отже, сірі імпортери-контрабандисти свідомо заганяють легальний бізнес у тінь, зменшують кількість сплачених у бюджет податків.
Читайте також: Хто ще прийде на Львівщину? Роман Матис про інвестиції та комунікацію з Європою
Тим, хто протестує, варто запитати себе: чи хочемо ми отримати короткотермінову вигоду зараз, чи хочемо мати країну з економікою, яка розвивається? Адже обмеження імпорту стимулюють інвесторів відкривати виробництва на території України для її внутрішнього ринку. В нас дуже великий ринок – хоч купівельна спроможність і нижча, але можна заробляти на обороті. Йдеться про сплату податків і появу нових робочих місць. Крім того, компанії думають про те, щоб відкрити виробництво на території України ще й з огляду на те, що зможуть працювати на європейські ринки, де ми маємо певні квоти й пільги.
Тому обмеження несанкціонованого імпорту в довшій перспективі дадуть Україні більше інвестицій у виробництво на своїй території.
Що робити людям, які втратять заробіток через зміну правил? За минулі два роки на підприємствах Львівщини було створено щонайменше двадцять тисяч робочих місць. Вакансій на них не бракує, та й нові відкриваються.
Небажання мешканців прикордонних районів, які заробляють на човниковій торгівлі, працювати на підприємствах відвертає від Львівщини частину інвесторів. Вони не хочуть вкладати гроші у відкриття підприємств, не маючи гарантій, що там буде кому працювати. Тож тим, хто звик жити з носіння товарів через кордон, варто замислитись про роботу на промисловому підприємстві. Звісно, спершу доходи можуть бути порівняно нижчими, адже людина, яка прийшла на підприємство без досвіду та стажу, повинна навчитись. Проте кваліфікацію можна набути, а разом із нею зросте й зарплатня.
Словом, проблему я бачу лише в головах людей, які хочуть менше працювати, але отримувати більше. Але в нашому випадку це неможливо. Українцям навпаки треба працювати важко і понад норму, щоби заслужити інтерес та довіру інвесторів.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.