Чи доцільно в Україні запроваджувати надзвичайний стан

3041 0
Аргумент «головне вижити» є не завжди далекоглядним.
Фото: pravda.com.ua

Фото: pravda.com.ua

Навіть найрозвинутіші країни світу не змогли створити системи охорони здоров’я, яка була б готова протистояти вірусу. Але одні це визнали, а інші хочуть замінити її недоліки введенням надзвичайного стану  на ньому наполягають міністри охорони здоров'я Ілля Ємець та внутрішніх справ Арсен Аваков. Про те, що такі заходи неефективні і навіть дуже небезпечні пише адвокат, партнер юридичної фірми Dexis Partners та директор Школи права УКУ Іван Городиський.

Поки ще можна таке писати, таки висловлюся про доцільність надзвичайного стану.

На мою думку (яка не є останньою істиною), ключовий висновок з «коронакризи»: система управління медичною системою є неефективною. Усюди в світі, навіть у найрозвиненіших країнах, тому всі і визнають, що карантин – спроба чи то відкласти, чи то відкоригувати колапс системи охорони здоров’я, більш рівномірно розподіливши навантаження на неї.

Фактично, навантаження навіть в 0,1% населення (якого ще не досягнуто в жодній з країн), і навіть не лише на стаціонарне лікування виявилося непідйомним. Створити зброю, яка може в лічені дні змести більшу частину цивілізації – людство змогло. Побудувати медичну систему, яка зможе витримати реактивне навантаження в одну тисячну населення – не змогло.

Усі реформи у світі в своїй основі були спрямовані на скорочення та оптимізацію витрат на охорону здоров’я: скорочення лікарень, поліклінік, ліжок, витрат на зарплатний фонд, закупівлі, фундаментальні дослідження та інше, але не на розбудову системи, яка здатна витримувати кризові навантаження. Фактичними бенефіціарами виявилися страхові та фармацевтичні компанії, але не кінцеві споживачі і навіть не лікарі.

Читайте також: Надзвичайна ситуація у Львові та молитва за закінчення коронавірусу. Головне за ніч і минулу добу

Але в цій же кризі, крайніми роблять не управлінців, які не прорахували (знову ж таки – в усьому світі), апокаліптичні сценарії, а людей, які не сидять удома, а поодинці чи парами гуляють вулицями в час карантину, бігають чи займаються іншим спортом. Зауважте – найбільше «хейтять» їх. І тому найочевидніше рішення, якому готові аплодувати – давайте введемо надзвичайний стан і закриємо усіх на замок. І всі підприємства теж.

Проблема в тому, що це – інструмент, але не рішення. Більше того – навряд, чи це навіть відкладене рішення. Однозначно, обмежувальні заходи слід вживати і, знову ж таки, на мою думку, ті, що в останні півтора тижні були прийняті в Україні є вчасними та достатніми. Транспорт у Львові, в принципі, порожній, вулиці – десь на чверть заповнені, практично половина людей – в масках (хай це і моральний ефект більше), вся сфера торгівлі і послуг – по домах, як і більша частина працівників з інших сфер і т.д. А те, що справді було доцільно зробити: організувати ефективну ізоляцію всіх прибулих з-за кордону в останні два тижні, але так зроблено не було і вже не буде.

Сам по собі надзвичайний стан, який абсолютизує, а десь і абсурдизує ці обмеження, може мати значно більш жорсткі наслідки, ніж очікується. По-перше, юридичні: «охолоджувальний» ефект для рівня дотримання прав людини: свободи слова, пересування, права на захист, права на приватність та ін. Велике питання: чи зможемо ми «відіграти» ці обмеження назад? Те, що можливе в США чи Німеччині, не обов’язково є можливим в наших спартанських умовах.

По-друге, економічні: вирубати економіку на нуль матиме практично незворотні наслідки. Те, що криза вже буде – факт, але в такому випадку її прогресія теж може стати геометричною, і аргумент «головне вижити» є не завжди далекоглядними. Особисто мене це лякає, чи не найбільше.

Читайте також: Голова МОЗУ наполягає на введенні надзвичайного стану

І по-третє: чи матимуть обмеження надзвичайного стану критично ефективний вплив на поширення вірусу, питання відкрите. І тут я оперую лише припущеннями, що ні: матимуть ефект лише ті заходи, які вже були вжиті.

Схожі пропозиції в Болгарії були ветовані президентом Руменом Радевим (колишнім армійським генералом), котрий аргументував це в тому числі і негативними наслідками для громадянських прав, і тим, що «брак персоналу і недоліки в системі охорони здоров’я намагаються компенсувати обмеженнями».

Так, це найбільша світова криза з часів Другої Світової війни, і так – наслідки є і будуть важкими. От тільки чи варто в сценарій пост-апокаліпсису додавати елементи антиутопії?

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Читайте також: