Квіти чи марші або Чому нам варто приймати різні варіанти 8 березня

986 0
Ми маємо конфлікт минулого з теперішнім чи майбутнім, коли комусь добре приймати вітання, а комусь – виходити на марші. І чим більш зріле суспільство, тим більше різних варіантів воно толерує і не забороняє.
Фото: З відкритих джерел

Фото: З відкритих джерел

Нині є тенденція до того, аби зрівняти ролі жінки та чоловіка. Для прикладу, в доступі до якихось професій. Ведуться дискусії, чи може жінка бути, припустимо, пожежницею. Ті ж фемінітиви впроваджують на офіційному рівні, і про що теж дискутують. Психологиня Ольга Конюх розповідає Tvoemisto.tv про те, як змінюється роль жінки у суспільстві і як потрібно святкувати 8 березня.

У країнах Заходу помітна зміна жіночої ролі відбулася після двох світових воєн, коли жінки мусили брати на себе всі обов’язки, бо чоловіки воювали та гинули. Підтримка підприємства та економіки у воєнний та післявоєнний часи лягла на плечі жінок здебільшого, які не були військовозобов’язаними. Це був основний момент, який змінив роль жінки, зруйнував класично патріархальний світ, що існував сто років тому. Із того часу ця тенденція впроваджується активно. В Україні ж її тільки наздоганяють, оскільки в нас все було по-іншому.

У радянські часи швидше був не розподіл гендерних ролей, а стирання жіночої і чоловічої статі, всі були робочим людом. Тому ми маємо багаж з обох боків. Із одного – це західна тенденція, яка тяжіє до феміністичного руху, рівності прав, де процес посунувся і законодавчо йде далеко вперед. А з іншого – стирання, укорінене радянщиною.

Читайте також: Син чи дитина. Чому хлопчик – «бажаніша» дитина, аніж дівчинка

Попри те, що жінки нині є берегинями, матерями, вони пробують себе в ролі політикинь, бізнесвумен, науковиць, і не в одиничних випадках, а це повноцінна частина цих галузей. Однак відбувається накладання цих ідентичностей та виходить деякий конфлікт між ними.

Здоровий варіант – це інтеграція, поєднання. Ми не можемо поєднати все це на 100%, тому повинен підключатися і партнер, який би брав на себе деякі домашні ролі. Люблю такий жарт про те, як встигати все. Відповідь – ніяк. Є момент компромісів із собою, в сім’ї, на роботі. Усе можливо, якщо є співпраця, підтримка партнера і розуміння, що це нормальні процеси. Проте ми ще не готові до цього розуміння, ще є той суспільний спротив на рівні побутових, стосункових моментів, коли це можуть засуджувати.

Одна жінка, яка виконує все, отримує дуже сильне перевантаження. Якщо жінка має партнера, то чому вона сама має виконувати всі господарські ролі та водночас займатися вихованням дітей. Тут ми говоримо і про зміну ролі чоловіка. Тут би мали зникати стереопити про суто жіноче і чоловіче вдома: хто миє посуд, а хто робить уроки з дитиною. Одні зміни тягнуть за собою інші.

Читайте також: Феміністки Львова: хто вони і за що борються

На щастя, зараз стає чим більше сімей, де мама й тато виконують рівномірно ролі батьківські і господарські. Вони разом виховують дітей, забирають по черзі з садка, бавляться тощо. Не всі чоловіки готові змінювати свою роль, а жінки не готові свою роль віддавати. Наприклад, визнати, що чоловік так само смачно приготує борщ чи зможе посидіти з дітьми. Жінка, яку виховували в більш традиційній родині, має проблему з цим, чи може виконувати інші ролі або не виконувати ті, які їй дали під час виховання. Особливо в галицькій родині дівчат виховують добрими господинями і мамами, а не такими, що будують кар’єру. Тому, хтось має модель своєї сім’ї і може нею послуговуватися, а хтось змушений шукати нову модель для себе.

Ми маємо таку систему, яка складається з кількох елементів. Коли говоримо про нову роль жінки, не маємо на увазі лише жінку, як учасницю процесу, а також всі інші складові: чоловіки, сімейні, професійні ролі, суспільна думка, законодавство тощо – усе це має перебудуватися. Але оскільки ініціатива йде нібито від жінки, то вона приймає на себе весь удар. Це довгий процес, усі зміни проходять через кризу, та після цього приходить стабілізація.

Читайте також: В Україні мають намір скасувати вихідні 8-го березня та 9-го травня

Чи відзначає жінка у новій ролі 8 березня? Буває у кожного по-різному. Для когось – це радянський спогад про жіночий день. Хтось дивиться на це свято, як на день жіночих прав, день, коли можна говорити про проблеми, з якими стикаються жінки. Знову ж таки у радянському союзі не було прийнято говорити про проблеми, визнавати їх, тому день, коли мали би обговорювати складні теми, замінили на квіти і привітання для того, щоби зробити вигляд, що проблеми нема.

Важливо, що такі дати дозволяють саме в той день більше говорити про це і більше звертати увагу. Питання того, чи має бути це святом, вихідним тощо, – це питання звички напевно.

Ми маємо конфлікт минулого з теперішнім чи майбутнім, коли комусь добре приймати вітання, а комусь – виходити на марші. І мені здається, що чим більш зріле суспільство, тим більше різних варіантів воно толерує і не забороняє. Не варто всіх рівняти, як це намагалися зробити за радянського союзу, коли всі нібито мали жити і думати однаково. Зрілий варіант – це різність, і це нормально.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!