Фото: Олександр Шутюк
Чи можливо мати чисте взуття взимку? У Львові, де комунальні служби щозими рапортують про тони розсипаної на вулицях піскосуміші, це питання звучить риторично. Якось навіть складно уявити зиму без брудної сніжно-піщаної каші під ногами. Чи справді без цього ніяк не можна обійтися? Львівський блогер Олександр Шутюк пише про те, як цю проблему вирішили у Вінниці.
Насправді, альтернатива таки існує - наприклад, у багатьох європейських містах тротуари замість піску посипають дрібним гранітним відсівом, який значно ефективніший у боротьбі зі слизьким тротуаром та водночас не перетворюється на грязюку. Але ж це все десь у Стокгольмі чи Зальцбурзі, а чи буває якось інакше на українських теренах, де наші люди, наш клімат і оце все?
Нещодавно протягом кількох днів пробув у Вінниці і піску на тамтешніх вулицях не побачив взагалі. Як виявилося пісок для посипання вулиць у Вінниці не використовують взагалі. Замість нього на проїжджій частині використовують реагенти (місцеві знайомі казали, що деколи аж забагато), а тротуари на магістральних вулицях активно підмітають.
Для цього використовують спеціальні маленькі тракторці.
Там, куди трактор фізично не може заїхати, працюють мітлами двірники.
У глибині житлових кварталів все вже значно простіше. Сюди явно не зазирають тракторці зі щітками і доріжки просто вкриті чистим втоптаним снігом. Як на мене, це краще, ніж коли розтоплений сумішшю піску та солі сніг за ніч перетворюється на льодяну кірку і вимагає розсипання нової порції піскосуміші. Хоча при коливаннях температури близько нуля таке вийде і без солі.
Як наслідок – після кількох днів ходіння вінницькими вулицями моє взуття лишилося практично чистим і значно більше забруднилося на стометровому відрізку від виходу із львівського залізничного вокзалу до автобусної зупинки.
А це вже випадкове фото львівської вулиці.
Навесні цей пісок почне носити вітром і він потраплятиме нам в очі та в легені.
Важливим також є те, що вуличний відсів (піскосуміш, якою посипають вулиці взимку та пил, що утворюється влітку) за об'ємом посідає друге місце у структурі міського сміття - 15%, орієнтовно 36 тис. тонн щороку. Зважаючи на теперішні витрати на його утилізацію (800 грн. за тонну), загальну вартість порахувати не складно.
А в Європі щебінь використовувати багато років. Тобто це питання не лише естетики, здоров'я та екології, а й економіки.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
