Домашнє насильство – для українців не тема під час зустрічей з родиною, друзями чи колегами. Бути постраждалою чи постраждалим, парадокс, але – соромно, хоча соромитися має той, хто це вчиняє. Якщо не з найближчими, то з ким обговорювати тему насильства в сім’ї? Про це – журналістка Ярослава Кобинець.
Згідно з даними Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, щороку від фізичного та сексуального насильства потерпає близько 1,1 млн жінок. Це трохи більше, ніж населення одного з найбільших міст України – Дніпра.
Жінка заради сім’ї повинна терпіти насильство з боку партнера, вважає кожен четвертий українець/нка. Про це також свідчать результати соцопитування щодо суспільної толерантності до насильства. Тобто, іншими словами, жінку б’ють, принижують, психологічно знущаються, а вона це терпить. Адже часто саме на жінку суспільство покладає тягар збереження родини.
Читайте також: Що дозволено дитячим стоматологам та що варто знати батькам
Ситуація стала доволі напруженою і через пандемію. Зросла кількість звернень на гарячі лінії та до органів Нацполіції. «Цього року (2020 – авт.), в порівнянні з минулим, поліцейськими отримано на 54% більше заяв та повідомлень про факти домашнього насильства, взято на облік на 22% більше кривдників», – розповіла заступниця міністра внутрішніх справ України Катерина Павліченко.
В Україні підвищили кримінальну відповідальність за домашнє насильство. Зокрема, із 2017 року потерпілі мають право скористатися обмежувальним приписом (встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи). Також щороку зростає кількість служб, притулків і проєктів, що займаються допомогою постраждалим.
«Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA Україна) допомогає містам розбудувати дієві механізми протидії домашньому насильству. Це передбачає створення сервісів допомоги постраждалим від насильства (притулків, кризових кімнат, денних центрів), підготовку спеціалістів цих служб і підвищення обізнаності громади про наявну допомогу. UNFPA Україна також навчає фахівців усіх секторів (поліції, соціальної роботи, охорони здоров’я, безоплатної правової допомоги, освіти) координувати свою роботу так, щоб постраждалі отримували доступ до комплексної підтримки», – розповідає про діяльність Фонду ООН у галузі народонаселення Олеся Компанієць, програмна менеджерка UNFPA Україна.
Постраждалим необхідна підтримка та розуміння того, що вони не одні, що їм є куди звернутися по допомогу. Але водночас необхідно проводити тривалі інформаційні кампанії та вести таку державну політику, яка має на меті саме запобігання та попередження домашнього насильства.
Поради психологині
Психологиня Тетяна Франчук радить жінкам, які вагаються, скористатися технікою, яка допоможе прийняття рішення щодо змін у своїй ситуації.
Читайте також: Жінка має право обирати домашні пологи. Але має усвідомлювати ризики
Якщо жінка не може отримати консультацію спеціаліста, звернутися по допомогу або існують сумніви щодо можливості змінити ситуацію – пропонуємо усамітнитися, взяти аркуш паперу, олівець та попрацювати. Суть цієї техніки полягає в тому, що потрібно розглянути ситуацію такі запитання:
1. Що я отримаю від зміни? (Які вигоди та плюси від цього)
2. Що буде, якщо цього не відбудеться? (Усе залишиться так, як було, які вигоди/плюси я буду мати)
3. Що я втрачу, якщо зроблю це? (Мінуси від отримання бажаного)
4. Що я втрачу, якщо нічого не робитиму? (Мінуси від неотримання бажаного).
Із останнім запитанням будьте уважні, тому що мозок захоче проігнорувати подвійне заперечення. І відповіді можуть бути схожі на відповіді першого запитання. Не допускайте цього.
Підтримка та допомога
Потрібно пам’ятати, що в домашньому насильстві завжди винен кривдник. Ніхто ні за яких обставин не має право у будь-який спосіб знущатися над людиною. Постраждала чи постраждалий не мають виправдовуватися, коли їх скривдили: їхньої відповідальності та вини в цьому немає. Із ситуації з домашнім насильством є вихід, і ним обов’язково треба скористатися, а не продовжувати жити в небезпечному для себе середовищі.
У Львові можна звернутися по допомогу в:
1. Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Надає соціально-психологічну допомогу постраждалим особам від домашнього насильства, зокрема соціальні послуги із консультування, кризового та екстреного втручання та інші соціальні послуги, відповідно до потреб постраждалої. Адреса: м. Львів, вул. Театральна, 10. Контакти: 0-800-307-305.
2. Кризові кімнати для осіб постраждалих від домашнього насильства. Це безпечне місце, куди оперативно поміщають жінок чи матерів з дітьми, що постраждали від домашнього насильства. Тут вони можуть перебувати до 3 днів. Є 4 кризові кімнати, які розраховані на 10 ліжкомісць. Тут, окрім безпечного місця вони можуть отримати психологічну, інформаційну чи юридичну підтримку. Для влаштування до кризової кімнати потрібно звернутись до мобільної бригади.
Читайте також: «Я відмовилась платити і лікарі почали ставитись до мене краще». Про медреформу і львівські пологові
3. Соціальний готель для постраждалих від домашнього насильства жінок та жінок з дітьми. Це безпечне перебування жінок чи матерів з дітьми, що постраждали від домашнього насильства, тут вони можуть знаходитись більш тривалий термін (до 3 місяців). В установі вони отримують: безпечне перебування; психологічну, інформаційну чи юридичну підтримку; комфортне проживання у світлих, відремонтованих й обладнаних усім необхідним кімнатах. Для влаштування до кризової кімнати потрібно звернутись до мобільної бригади.
Якщо ви або хтось із ваших знайомих зазнали домашнього насильства, зверніться на Національну гарячу лінію із подолання та запобігання домашньому та гендерно зумовленому насильству – 116 123 (безкоштовно, анонімно, конфіденційно) та заходьте на сайт rozirvykolo.org у вкладку «Допомога».
Окрім цього, не забувайте, що в критичних ситуаціях завжди необхідно звертатися до Національної поліції за номером 102.
Партнерська публікація
