фото Уніан
Українська кінокомедія «Dzidzio Перший раз» за перший вікенд зібрала майже 10 млн гривень. Це вже другий фільм, режисером якого є сам Дзідзьо (Михайло Хома). Попри погану гру частини акторського складу, фільм передав реалії галицької провінції та зобразив українське село таким, яким воно є, вважає стендап-комік і ведучий Роман Щербан.
Після дебюту Дзідзя з фільмом «Dzidzio Контрабас» я йшов на фільм з думкою, що він буде кроком вперед для кінорежисера Михайла Хоми. Можливо, саме через мої завищенні очікування «Dzidzio Перший раз» трішки недотягнув до того, на що я розраховував. Я не претендую на звання кінокритика та висловлюю враження пересічного глядача – суб'єктивне, відверте та без спойлерів.
Сюжет
Сюжет фільму надзвичайно банальний і передбачуваний, а подекуди нагадує американську кінокомедію 18+ «Американський пиріг». Водночас неймовірна харизма Дзідзя перекриває всяку очевидність фабули і акторські огріхи інших персонажів.
Гра акторів
Бодя Павук – сусід-ловелас Дзідзя, напевно, найменш талановитий актор у цьому фільмі, хоча це його не перша роль у фільмах та скетчах з Дзідзьом. Квітка – штучний образ американської красуні з вадами слуху, яка весь фільм грала одну емоцію. Вона радше схожа на милу барбі, аніж на дочку українських емігрантів. На мою думку, її образ не викликає ніякого відгуку в глядача. Крім фрази, яка ж вона мила, нічого більше сказати не можу.
Читайте також: «Dzidzio Контрабас»: повна зала, якісна робота, туалетний гумор
Незважаючи на невдалу акторську гру, враження про фільм позитивне. Зовні він створює враження якоїсь незрозумілої дешевої комедії з невеликою претензією на голлівудський хіт – дівчина із США, наркотики, туалетний гумор. Доброта, щирість, автентичність, оригінальність, народність, харизма Дзідзя – це ті компоненти, які перекрили вище зазначені мінуси та збалансували фільм.
Галицький мотив
Рідні пейзажі, Ходорів, залізниця, інтер'єри без зайвих прикрас, награності, постановок та театральщини – антураж фільму до найменших дрібниць західноукраїнський, галицький. Епізоди фільму в церкві, хорі, селі подані яскраво, цікаво, з витриманим автентичним гумором, який зрештою народжений у цій атмосфері. Слова з уст Дзідзя звучать непідробно і щиро, а тому і смішно.
Хоча не бракувало і жартів нижче пояса. Сцена з клізмою була щонайменше зайвою. Також збентежили сексуальні підтексти в деяких епізодах, які нібито створювались для комічного ефекту, але на екрані виглядали вульгарно.
У цілому, другий фільм Михайла Хоми в контексті розвитку вітчизняного кіно є яскравим прикладом готовності українського кінематографу до конкуренції та боротьби за глядача в кінотеатрах. Так світло й по-справжньому українське село на великому екрані, мабуть, ще не бачив. Попри невибагливість сюжету, фільм було цікаво дивитися, а після перегляду захотілося поплескати. «Dzidzio Перший раз» – це перша вдала спроба екранізації сучасних реалій української провінції.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.