Львів затоплює і що з цим робити?

3969 0
Буревії, посухи й сильні дощі – це одні з найпомітніших наслідків кліматичної зміни.

Львів вчергове піддається впливу надмірних дощових опадів. Для прикладу, буревій, який пройшов містом 10 червня, виривав дерева з корінням, підтопив цокольні частини будівель та знищив частину міської інфраструктури. Як проблему сильних злив вирішують у світі – еколог, голова ГО «Плато» Микола Рябика. 

Із економічної точки зору картина не з найкращих, але нам потрібно звикати або пристосовувати до неї, адже кількість подібних інцидентів із роками буде лише збільшуватися. Але, що спонукає до цього?

Перехрестя Сахарова-Вітовського після інтенсивних дощів

На це питання відповідь дають вчені (зокрема представники Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату – IPCC), які упродовж не одного року стверджують, що існує прямий зв’язок інтенсивності екстремальних погодних явищ із кліматичною зміною. Тобто буревії, посухи й сильні дощі це одні з найпомітніших наслідків кліматичної зміни.

А все через те, що наша (людська) діяльність вивільнює величезну кількість енергії в атмосферу Землі, це призводить до посиленого нагрівання та більшого випаровування поверхні. Але не тільки тривалі посухи є наслідком діяльності людини, через всі ці процеси збільшується водозатримуюча здатність повітря, водяної пари в атмосфері стає більше, а це в свою чергу впливає на утворення інтенсивних і понаднормових опадів, які здатні змити все на своєму шляху.

Читайте також: Чому вартує відмовитися від частого скошування трави у Львові

От так і виходить, що зміна клімату, про яку насправді з жителів планети та Львова мало хто задумується, вже сьогодні переписує хід нашої історії. Але відходячи від драматургії переходимо до факту: місто затоплює і що з цим робити?

Якби не здавалося, що все так трагічно, але вихід є. І назва йому – пристосування або більш науковою мовою – адаптація.

Створення та модернізація зливової каналізації

Найкраще проблему інтенсивних затоплень можна вирішити завдяки функціонуванню ефективної каналізаційної системи. Її створення чи то модернізація може тривати роками і потребує значних капіталовкладень, але дозволяє відводити великі масиви води за відносно короткий час.

Ціна таких інновацій сягає декількох сотень мільйонів доларів, але, наприклад, Ванкувер це не зупиняє, адже у місті на всій території розділяють стічну та дощову каналізацію. А в Куала-Лумпур пішли інноваційним шляхом і в середині 2000-их збудували подвійний тунель, який у звичайний час слугує автострадою, а у разі злив – відіграє роль дощової каналізації.

Так склалося, що у Львові дощова вода переважно тече до очисних споруд спільно зі стічними водами, адже у центрі міста до вже давно підземної річки Полтва, яка слугує головним колектором міста, під’єднано мережу відведення дощових стоків. Це не найкраща ситуація, адже як система каналізування так і очисні споруди упродовж багатьох років потребують капітального оновлення. А до того відбувається періодичне очищення та реконструкція окремих ділянок каналізаційної мережі як от у межах вул. Сахарова, яка неодноразово страждала від затоплень дощовими опадами.

Читайте також: Діти мають право реалізовуватися, а не «страждати» або Що не так з цьогорічним ЗНО

Але не єдиними технічними рішеннями міста виграють у цій ситуації. Задля досягнення максимального ефекту все частіше застосовуються природоорієнтовані рішення, які дозволяють зменшувати об’єм навантаження на каналізацію.

Створення стійких систем водовідведення

Руйнівні опади спонукали міста Данії, Нідерландів, Німеччини, зокрема, Копенгаген, Амстердам, Дрезден за останні 10 років сформувати стійкі міські системи водовідведення. Ці системи виготовлені з ущільнень, насипів, канав і решти дренажних систем, які перенаправляють дощову воду на ділянки, де це завдає меншої шкоди: до парків, ярів і інших відкритих просторів. Відтак зелені зони після злив тимчасово перетворюються на свого роду резервуари, які рятують райони та міста від затоплень.

Не менш вагомим є відновлення водойм і водно-болотних екосистем у межах міста. Річки та струмки під час зливи здатні природним чином транспортувати воду та наповнювати нею озера і болота.

Водно-болотні угіддя Qunli, які акумулюють значну частину дощових опадів у місті Харбін (Китай)

Про подібні речі у Львові вже давно і з певною періодичністю ведуться розмови. Наприклад, щодо парку 700-річчя Львова була ініціатива формування водойми у його межах, щоб відводити дощові опади з вулиці Торф’яної. Але в результаті у рамках реконструкції парку організували систему водовідведення, щоб «не підтоплювало парк». Наразі залишається нереалізованим неймовірно необхідний для перехрестя Сахарова-Вітовського проєкт відновлення Пелчинського ставу, отримало підтримку і упродовж цього та наступного року можливо оновиться озеро на Панча. Ще планується оновлення простору водно-болотних угідь у Рясне та Рясне-2, які теж сприятимуть більшій акумуляції дощової води.

Затримка дощової води у місці випадання

Ще раціональнішим і економнішим методом є перехід від технологій відводу води до її акумуляції відразу у місці випадання. Ряд міст у світі вже впроваджують таку технологію і називають її «місто-губка». Дощові садки, зелені дахи, проникні поверхні та загалом зелені зони спонукають частину дощових опадів використовуватися за призначенням, а не стікати до міської каналізації. Такі рішення не можуть повністю вирішити проблему інтенсивних раптових дощів у містах, але на мікрорівні (поруч із будинком, на вулиці чи у районі) вони здатні змінити ситуацію на краще.

Читайте також: Гори кличуть. Популярні маршрути українських Карпат

Завдяки тому, що зелені дахи можуть поглинати до 70% зібраної на них дощової води окремі муніципалітети, а інколи навіть цілі країни впроваджують рішення про їх створення на нормативно-правовому рівні. До прикладу, у Франції з 2015 року дахи новобудов у комерційних зонах повинні бути частково покриті рослинами, а у Берліні на 2017 рік  вже було близько 18 000 зелених дахів. У Львові подібним можуть похизуватися не багато будівель: з яскравого наразі згадується ЖК «Місто трав» та тераса Центру Шептицького.

Приклад зеленого даху

Важливим елементом раціонального використання води у міських програмах Ґданська, Чикаго, Мельбурна є дощові садки. Вони мають властивість поглинати, затримувати та фільтрувати більше 90% води, що потрапляє на їхню поверхню. У Львові цьогоріч було створено перший громадський дощовий садок на перетині Чупринки та Бандери.

Приклад дощового садка

Здається рішення затримувати дощову воду на місці є виграшним рішенням для Львова, зважаючи на те, що міська каналізація дедалі менше може винести надмірні навантаження.

Дані та комунікація

Технології та комунікація з мешканцями також відіграють значну роль. У 2016 році в Чикаго встановили розумні датчики для вимірювання кількості випадання дощової води та вологості повітря у різних районах. Місто використовує дані, щоб приймати рішення щодо нагальності впровадження тих чи інших заходів уникнення підтоплень. А міста Польщі цьогоріч масово запроваджують «зелені» громадські бюджети і відтак підтримують реалізацію природоорієнтовних проєктів, серед яких вагоме місце займають рішення щодо підтоплень та раціонального використання дощової води. Тобто дають жителям ширшу можливість вирішувати проблему.

Адаптація міста до надмірних опадів – складний і довгий процес. Але діяти можна вже сьогодні, хоча б локально: створюйте дощові садки, озеленюйте дахи, викладайте прибудинкові території і парковки проникними поверхнями та поширюйте інформацію про це.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Матеріал підготовлений в межах спецпроєкту «Мобільне місто».

...

Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!