Ельфійки, полячки і футболісти. Що ще цікавого в антидиcкримінаційній експертизі підручників

2213 0
ЮНІСЕФ пропонує, щоб уявлення про гендерні ролі в підручниках було більш-менш збалансованим, однак пильні українці знайшли «зраду» і тут.
фото: УНІАН

фото: УНІАН

Хвиля обурення в соцмережах тим, що «батьків» у підручниках замінять «рідними», а ці «рідні» можуть бути геями, відсунула на маргінес саму суть дискусії про дискримінаційні моменти в шкільних книжках, пояснює правозахисниця Ярина Боренько.

Якщо починати щось робити, то краще починати так, щоб потім не спаплюжити всю справу. Наше спрощене уявлення про відкритість з боку державних інституцій часто уявляється так, що хтось завантажує на гугл-диск робочі матеріали, а потім хтось інший їх ненароком читає і розносить «зраду» у фейсбуці. Саме так сталося з результатами антидискримінаційної експертизи шкільних підручників. Хоча, ніде правди діти, усе, щоб ми не починали, все рівно хтось колись спаплюжить. Вберегтися від цього дуже важко.

Для того, щоб зрозуміти, про що йдеться, варто знати весь підручник і підхід, який застосовується. Наразі наше суспільство сконцентрувалося на двох питаннях: чи можна «батьків» замінити «рідними» і чи всюди потрібні фемінітиви. З побіжного перегляду експертиз, якраз питання «батьки» чи «рідні» за логікою мало б викликати найменше дискусій. У домашньому завданні учням пропонують обговорити конкретне питання з батьками. Автори пропонують замінити це слово на «рідні» у зв’язку з тим, що не всі діти живуть з обома батьками. Загалом, я би пропонувала розвинути фантазію і просто запропонувати «обговорити вдома», бо саме завдання абсолютно визначає, з ким саме його обговорювати. Але оскільки колективна українська голова зразу подумала, що рідні можуть бути геями, то це питання навряд чи можна викрутити на якусь сенсовну дискусію. Як то кажуть в народі – процес пішов.

Отже, ми маємо завантажені на гугл-диск таблички, де на сторінці якогось підручника пропонується поміняти одне слово на інше або ж змінити малюнок. Як відповідь на суспільну реакцію ми маємо заяву, що це робили висококваліфіковані люди. На жаль, тут можна говорити як і про іміджеві втрати для Міністерства освіти, так і про дискредитацію самої ідеї перегляду підручників щодо наявності в них дискримінаційних наративів. Висококваліфіковані експерти чомусь не можуть написати ні політичного документу, ні загального огляду ситуації, не знають реальної реакції учнів на контент підручників (бо проводити фокус-групи і вивчати реакції на матеріал – це дуже дорого, і ще й треба працювати). Лише можуть послатися на стандарти ЮНІСЕФ.

Рекомендації ЮНІСЕФ справді містять вказівки щодо усунення гендерної нерівності в шкільних підручниках. У моніторингу рекомендують звертати увагу як на тексти, так і на ілюстрації. Ці рекомендації пропонують зосередитися на персонажах як таких, їхніх функціях, характеристиках, проаналізувати гендерні уявлення і за потреби – скорегувати підручник. Загалом пропонують, щоб уявлення про гендерні ролі було більш-менш збалансованим. Ми маємо вийти на ситуацію, коли, наприклад, професійна діяльність представлена чоловіками і жінками, домашня – так само, а в підручниках присутні люди різного віку, походження, соціальних груп, і ніхто з них не представлений у негативному світлі.

Перечитавши кілька експертних висновків і два підручники, мені просто захотілося їх відредагувати. Спростити речення, забрати складні й незрозумілі слова, з «жителів» зробити «мешканців», викреслити всякі «засіювання насінь романтиками», і не питати, чому вірш «Коли розлучаються двоє» близький українській ментальності. А вірш «На півночі кедр одинокий» я б точно не трактувала як вірш, «в якому описано два дерева – північний кедр і східна пальма», бо мені таке не спало би на думку.

Але слід визнати, що навіть на ЗНО випускники, які мають більш абстрактну уяву і сприймають поезію алегорично, часто попадаються на тому, що для правильної відповіді потрібна буквальність: якщо вірш називається «дерево» – отже, він про дерево і ні про що інше. Я не наполягала би на тому, що українську мову треба оздоровлювати через вилучення з неї слова «прикол». Ще би я підбирала ілюстрації з якихось відомих картин, схем чи авторських фоток, а не тягнула абищо з Інтернету. І якби я це все зробила, то потім можна було б віддавати підручник на антидискримінаційну експертизу. Загалом я б погодилася з багатьма зауваженнями. Наприклад, що доречніше вживати «німецьке суспільство», а не «німці», «глядацька аудиторія», а не «глядачі», ну і взагалі, гендерно-нейтральні загальні поняття – це цілком прийнятні речі, адже є, як на мій погляд, доволі логічними в багатьох випадках.

Друге питання складніше, оскільки стосується фемінітивів. І тут експертизу мали б робити люди, які мають відчуття мови або просто ту мову знають. Більше того, вживання фемінітивів мало б бути краще врегульоване граматичними правилами, щоб ми хоч трохи розуміли, як вони утворюються. Все-таки в слов’янських мовах гендерно-нейтральні поняття утворюються доволі важко, а деякі пропозиції фемінітивів просто не працюють. Так, наприклад, в одній експертизі пропонується замість поляків вживати «поляки і полячки», що свідчить про незнання експерткою базових правил утворень множини. «Письменники і художники» пропонується замінити на «письменницька і художницька еліта» (а це вже змінює зміст речення), а слово «представники» замінити «представництвом» (а це вже зовсім різні поняття). До речі, при намаганні фемінізувати українських перекладачів «Травневої пісні» Гете, я б перевірила, чи цей твір перекладала хоч одна жінка, ну а щодо слова «ельфійки» я мала би ще більше заперечень, ніж до «полячок».

А ще, крім «рідних», українську фейсбук-аудиторію збурив футбол. Табличка аналізу підручника з української мови для 9-го класу рекомендує замінити фотографію київського «Динамо» на «спортивну діяльність хлопців і дівчат». По-перше, тут взагалі важко зрозуміти, що ця фотографія робить на самому початку параграфа «Цитати. Розділові знаки про них. Світ про Україну», оскільки далі немає ні про «Динамо», ні про цитати когось з гравців. Далі стає зрозуміло, що розділ про цитати побудований навколо цитат різних людей, які щось знають або не знають про Україну. Далі про футбол нічого немає, зате на 46-й сторінці є фото Джамали і дівчат у віночках, тому рекомендується розбавити ці фотографії чоловіками. Якщо прочитати весь розділ, то взагалі незрозуміло, чи врятує антидискримінаційна експертиза елементарну логіку підручника від заміни київського «Динамо» на «спортивну діяльність хлопців і дівчат» та розміщення поміж дівчатами у віночках хлопців в шароварах. Якщо в підручниках вкорінюються стереотипи, що Україна для світу – це шаровари, футбол і Євробачення, то ніяка антидискримінаційна експертиза їх не врятує. Але так виглядає, що та фотографія з футболістами просто не туди вставлена – мало бути біля Джамали і дівчаток в віночках.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар