Феномен Федишин і чому зміг Потап. Як україномовна музика стала комерційно вигідною

15022 1
Коли ввели мовні квоти, радіостанції почали просто кричати: «Нам терміново треба україномовний контент!». І саме тоді почалися великі перетворення.
фото: afisha.vash.ua

фото: afisha.vash.ua

Бізнес-партнер президента Володимира Зеленського Борис Шефір в інтерв’ю «Детектору медіа» сказав, що сподівається на відновлення співпраці з Росією, а українські квоти на радіо та телебаченні потрібно скасувати, оскільки вони шкодять індустрії. Ведучий ранкового шоу та музичний редактор «Львівської Хвилі» Андрій Великий аналізує, що змінилося на музичному ринку України після введення квот, як україномовній музиці вдалося стати справді популярною та чого їй ще бракує.

Мовні квоти почали поступово запроваджувати у 2017 році. На «Львівську Хвилю» це не надто вплинуло, бо ми і так завжди давали кожну третю пісню українською. Проте для українського радіопростору, який давав 5-7% такої музики, це був важкий період, оскільки ситуація з україномовною музикою була катастрофічною. Багато-хто запитає: «А в чому ж катастрофа? Музика ж була, її просто не давали в ефіри». Так, вона була, але не зовсім та, яка потрібна. У момент введення квот — і це, може, специфіка України, нашої історії, — було 70% мінору, тобто сумних пісень, і лише 30% мажору, тобто позитивних. А має бути навпаки.

Читайте також: Брехня, що не слухатимуть. Ринок українських пісень зросте автоматично

Власне, тому україномовна музика довго була неконкурентоздатною — бо викликала негативні емоції. А 80% наших радіостанцій спрямовані на позитив, радісні емоції. Я вже 13 років є ведучим ранкового шоу, яке є веселим програмним продуктом. І завжди було проблемою підібрати відповідну музику, бо мажорної україномовної музики було недостатньо. Можна без кінця крутити гурт «ТіК», «Воплі Відоплясова», частково «Скрябіна», але навіть пісні легендарного «Океану Ельзи» у більшості випадків також мінорні. Ми викручувалися за допомогою місцевого шоу-бізнесу — львівський слухач має до нього сентименти. Ми могли собі дозволити давати багато в ефір і Наталки Карпи, й Ірини Федишин, й Андріани, але загалом в Україні їх не дуже сприймали.

Тож коли ввели квоти, радіостанції почали просто кричати: «Нам терміново треба україномовний контент!». І саме тоді почалися великі перетворення. Безумовно, у першу чергу, квоти дали величезний заробіток виробникові україномовного контенту. Не виконавцю: він заспівав пісню, вона стала хітом — добре, не стала — шкода. Але ж він вже заплатив за її виробництво — авторам, аранжувальникам, музикантам. Відповідно, коли з’являється прибуток, комерційна вигода, люди починають думати зовсім по-інакшому, і україномовну музику почали робити ті, хто раніше ніколи цим не займався.

Читайте також: Сьогодні ми ухвалили найкращий у світі закон про мову

Будьмо відвертими: більшість українських сонграйтерів працювали на російськомовний ринок. І на початку введення квот вони просто сиділи зі словниками, підбирали слова і намагалися писати українською. Спочатку це виходило кострубато, але все змінилося. Подивіться, яким хіт-мейкером україномовної музики став Потап. На час написання цієї колонки хіт №1 України — пісня «Дим» групи «Время и стекло», яку продюсує Потап, №2 — «Обіцяю» Насті Камєнских, яку теж він продюсує, а №3 — пісня самого Потапа з Олегом Винником «Це найкращий день». Це все україномовні пісні. Раніше йому було важко, але він зумів перелаштуватися. Проекти, які він курує, зараз вистрілили по-новому, дехто каже, що в них пішла друга хвиля популярності саме завдяки україномовному контенту.

Введення квот було викликом, адже радіоринку треба було знайти заміну різним стилям музики. Наприклад, на той час як такої танцювальної україномовної музики, яка зараз складає 60-70% радіопростору в Україні, взагалі не було. У нас було два проекти — Ivan Navi і Sonya Kay, які відважилися стартувати з таким продуктом ще до квот і працювати в стилі house і tropical house. Це музика, яка подобається українцям, яка «заходить», класичний танцювальний продукт. Після введення квот почали з’являтися й інші виконавці, і станом на 2019 рік україномовної музики стало так багато, що навіть на «Львівській Хвилі», яка максимально для неї відкрита, утворилася черга.

З’явилася маса нових україномовних виконавців, які почали витісняти корифеїв і робити різну музику в різних стилях. Звичайно, є хіти, є прохідні треки — ніхто не може передбачити, як пісня поверне. Але те, що відбувся вибух україномовної музики, — беззаперечний факт. За цей період вибухнули та ж Kazka, Tayanna, яка раніше співала російською, так само Alyosha, Джеррі Гейл. Pianoбой також переформатувався: Дмитро Шуров російськомовний, але почав співати українською. За цей час шалений прогрес показали «Антитіла» — так виглядає, що вони будуть другою групою після «Океану Ельзи», яка збере стадіон.

Квотування дуже відбилося і на львівських виконавцях. Оскільки на початку введення квот український шоу-бізнес не міг перелаштуватися на україномовний продукт, вимоги до нього на радіо знизилися. Наприклад, саме тоді відбулася Ірина Федишин, яку зараз називають Олегом Винником у спідниці, адже її популярність по всій Україні стала феноменальна. Вона взяла аудиторію, яка любить саме таку музику, і, як виявилося, мова для цієї аудиторії не принципова.

Читайте також: Адмінка за шансон. Чи може Львів ефективно протистояти російськомовній попсі

Якщо до Львова завтра приїде Алла Пугачова чи Лоліта, не можу сказати, що вони не зберуть аншлаг. Зберуть. У них є своя аудиторія, яка пам’ятає їхні пісні. Але якщо проаналізувати чарти за останні роки, то можна помітити, що російськомовна музика в Україні може «зайти» кволо і вибірково — зараз всі зациклилися на українських виконавцях.

Натомість є інша проблема. Україномовна музика стала класна, популярна, з чудовим аранжуванням, але вона не караокеспівоча, а це теж дуже важливий ринок. Люди не співають українські пісні в караоке не тому, що їм не подобається, а тому, що їм це складно. І нам зараз треба підняти караоке українською мовою, бо на Олегу Виннику ми довго не проїдемо. Треба пісні, які легко запам’ятовуються і легко співаються.

Інша ситуація, яку я зауважив: молодь 14-16 років «присіла» на російськомовний реп. Реп у Росії зараз став, як колись рок-музика, — дуже відвертий, часто антипутінський. Фактично україномовної пропозиції у цьому стилі немає. От зараз у розпалі випускні, і ді-джеї кажуть, що діти складають плейлисти з 70% російського репу. Той самий Тіма Білоруських, який не зовсім реп-виконавець, зібрав набитий битком зал у Львові кілька тижнів тому. Тож нам треба україномовний реп, це та ніша, яка ще залишається вільною.

Я думаю, що квоти не скасують, бо це буде дуже непопулярне рішення, хоча в нас вміють і не помічати закон. Та й навіть якщо їх скасувати, то на ринку україномовного музичного контенту буде складно щось змінити, бо україномовна музика стала комерційно вигідною. Вона «зайшла». Виконавці збирають аншлаги. Ця музика демонструє хороші рейтинги в теле- та радіоефірах. Цю комерційну вигідність ще треба розвивати, але вона вже є. У нас є мегауспішні проекти — та сама Kazka, яка заспівала пісню, що стала найпопулярнішою україномовною піснею в історії. «Плакала» перескочила навіть «Червону руту» Володимира Івасюка і «Щедрик» Миколи Леонтовича. Такі пісні пишуться, як кажуть, раз на сто років.

Хтось скаже, що українському шоу-бізнесу ще далеко до справжнього бізнесу, але не помічати прогрес — це смішно. Для того, щоб міцно стати на ноги, цій індустрії в Україні ще треба десь 2-3 роки. Головне — щоб ніхто не заважав.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 


Читайте також:
6 Липня, 2019 22:21
Ross Молодець. Чистенько і по суті.
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!