«Кримська перепічка у Львові». В часи кризи на перший план виходять родина, друзі, розмови

4762 0
Втримається на плаву соціально важливий бізнес, за який люди захочуть платити навіть після важких часів.
фото: Мелісса Жаботинська

фото: Мелісса Жаботинська

Малому та середньому бізнесу завжди найважче у період кризи. І зараз кожен намагається знайти спосіб вижити, щоби відродитися, коли все минеться. Як зберегти людей, переформатувати бізнес для роботи у період карантину і кризи, а також про те, що найцінніше у важкі часи, розповідає власниця кафе-пекарні «Кримська перепічка» Оксана Новікова.

У 2014 році я вимушено переїхала з Криму через окупацію. Там мала свій бізнес і покинула його. Життя у Львові починала спочатку, відкрила пекарню на Сихові, яка згодом стала громадським простором. Також разом з чоловіком відкрили «Кримську перепічку» на ще одній локації – на Стрийській.

Карантин вже змінив наш бізнес. Ми зараз працюємо в режимі магазину: продаємо свіжу випічку. Усе ретельно запаковуємо, щоб їжа була безпечною. Кількість відвідувачів дуже скоротилась. Намагаємося запровадити доставку, але поки що я, мій чоловік і наш адміністратор самі розвозимо автівкою замовлення. Наразі замовлень мало, але, сподіваємось, вона стане популярнішою. Не можемо собі дозволити співпрацювати зі службами доставки, бо у них дуже дороге обслуговування. Та ми придумаємо щось своє.

Читайте також: Не брехати і не красти. Як суспільство може встати на ноги після цього жаху

Зараз відправили на карантин працівників з групи ризику: мами з дітками і люди, які живуть за містом. Ми зберігаємо їм 70% зарплатні. Сподіваємось, що зможемо і надалі це робити. Тим, хто працює, міряємо температуру щоранку, перевіряємо стан здоров’я.

Шукаємо нові канали комунікації з гостями. Ми раніше користувалися лише сторінкою у Фейсбуці, зараз зробили ще канал в Телеграмі. І хочемо зробити повноцінний, якісний сайт, хоч це не дешево.

Наша команда спрацьована роками. Навіть ті, хто на карантині, телефонують і пропонують свою допомогу. На щастя, у працівників не виникало бажання звільнитися чи не виходити на роботу. Але якщо таке питання постане, то будемо вирішувати по ситуації. Я знаю, що це карантин надовго, але команду хочу зберегти. Бо у часи кризи хороші люди дуже цінні.

Думаю, ми і Великдень святкуватимемо вдома, тому вже зараз міркуємо, чи наші паски та панеттони матимуть попит і як маємо відпрацювати цей період. Хоча сировину закупили. Незважаючи ні на що, свято буде, можливо і краще, бо в сімейному колі. І знаєте, спостерігаю, що люди зараз більше спілкуються з рідними, навіть якщо в Інтернеті.

Якщо бути реалістами, то карантин затягнеться до літа. Україна, як інституція зовсім не готова до економічних викликів карантину. Ми не можемо не працювати так довго. Весь світ входить у кризу, але у нас складніші обставини, бо ще є війна, політичні виклики і агресор-сусід, який все одно буде розхитувати ситуацію. Ми, як роботодавці, маємо брати на себе відповідальність за ситуацію, бо у влади немає відповідей на наші запитання. Їм простіше зачинити всіх.

Та все ж рішення, про те, що заклади громадського харчування мають піти на каратин, я вважаю правильним. Бо ми ще не розуміємо ситуації. Але не всі бізнесмени мають фінансову подушку і ми зараз не маємо дорожньої карти, за якою можемо слідувати. Поки що немає якісного діалогу про податкові канікули. Тільки для ФОПів за новим законом про коронавірус є преференції. Але у таких як я, хто має багато найманих працівників – поки що нічого. Сподіваюсь тільки на себе в цій ситуації. Але не все так погано, мого депозиту має вистачити на зарплату працівникам на найближчі три місяці.

Читайте також: Усе, на жаль, тільки починається. Який курс матиме гривня на кінець кризи

Український бізнес, на жаль, завжди працює в умовах постійного стресу. Ми від незалежності України майже не мали спокійних періодів. Тому звикли щось вигадувати і постійно переформатовуватись. Не можу сказати, що ми завжди готові до тих випробувань, але сприймаємо їх, як даність. Звичайно, якби держава зменшила податки, то цей удар був би трохи слабшим. 

Зараз відчуваю вдячність до наших постійних відвідувачів, вони нас підтримують і приходять до нас за хлібчиком. Вони і почуття гумору мають, то ми ним ділимося між собою, а це дуже важливо у складні часи. І тоді апокаліпсис потрохи відступає.

Процес, який відбувається зараз нас обнуляє, змінюються цінності, на перший план виходять родина, друзі, розмови. Які цінності пропагуються у суспільстві, таким і стає бізнес. Він може йти позаду, а може йти попереду і пропонувати щось якісне. Сподіваюсь, що зараз бізнесмени зрозуміють, що потрібно працювати якісно і робити щось корисне для людей. Тому втримається на плаву соціально важливий бізнес, за який люди захочуть платити навіть після важких часів. А ми справді почнемо витрачати гроші не на якийсь непотріб, а розвивати себе, близьких і робити світ кращим.

І вірю, що наш бізнес буде потрібний людям, навіть після кризи, коли у багатьох відбудеться переоцінка цінностей. Бо хліб, який пече людина, смачніший, ніж той, який машина. А якісна їжа приносить позитивні емоції.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 



Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!