Фото: Українська правда
Прем'єр Шмигаль, незважаючи на протести громадськості, представників освіти, науковців, призначив звинуваченого у плагіаті, ексрегіонала Сергія Шкарлета т.в.о міністра освіти. Як пояснив Шмигаль, він це зробив, бо той «має ясне бачення і менеджерський досвід». Учора, 30 червня, у Києві, Львові та в інших містах України відбулися акції протесту проти цього призначення. Ректорат Українського католицького університету – про маніпулятивну легітимізацію рішення Кабміну, швидкий експертний розгляд закидів у плагіаті та, якщо це підтвердиться, відставку т.в.о міністра.
Сталося майже неймовірне: попри обґрунтовані закиди освітньої громадськості на адресу Сергія Шкарлета у порушенні академічної доброчесності та відсутності чіткої публічної позиції щодо ключових питань і принципів реформи освіти в Україні, нехтуючи чіткою позицією парламентського комітету з питань науки і освіти, Кабінет Міністрів України таки призначив ректора Шкарлета т. в. о. Міністра освіти і науки України.
Читайте також: Донька мистецької музи Леонардо да Вінчі королева Бона Сфорца та львівський ренесанс
Ми не можемо достеменно знати, чим керувався Уряд, приймаючи таке рішення. Посилання Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля на нараду ректорів двох десятків університетів з Президентом 2 червня не витримують критики. Ніяких попередніх консультацій з усіма присутніми на засіданні ректорами не відбувалося, як і не було ніякого голосування на самій нараді. І якщо посилання на нараду є єдиною легітимацією згаданого рішення Уряду, то нам дуже прикро, що офіс Президента вдався до маніпуляції, скликаючи на нараду в час карантину осіб з цілої України для єдиної мети – створення видимості легітимації свого бажання посадити ректора Шкарлета у крісло Міністра.
Але навіть не в тому річ. Дивує поведінка влади, яка замість того щоб невідкладно зайнятися перевіркою серйозного звинувачення кандидата на посаду Міністра у плагіаті, показово нехтує побоюваннями авторитетної академічної громадськості, попереднього Міністра освіти і науки Ганни Новосад, виявленою через звільнення за власним бажанням позицією заступника Міністра з вищої освіти Єгора Стадного, профільного парламентського комітету і робить самовбивчий крок, мало схожий на реалізацію державної політики.
Як це мало би виглядати у цивілізованій країні?
За наявності таких поважних закидів в академічній недоброчесності, кандидат в очільники Міністерства освіти і науки, а тепер т. в. о. Міністра мав би або сам звернутися до компетентних органів для проведення незалежної і прозорої перевірки, або, у разі переконаності у своїй правоті, звернутися до суду з вимогою спростувати ці звинувачення. Адже йдеться не про брак якихось знань чи умінь, які можна би було компенсувати підбором сильних заступників та інших членів команди.
Читайте також: «Лідерство в період глобальних викликів». Скромність, стресостійкість та смиренність
Ніхто не може бути досконалий у всьому! Йдеться про свідоме порушення професійної етики, яка лежить в основі життєздатності і продуктивності освітньо-наукової спільноти, без якої капітал і культура довіри як головної ознаки автентичності академічного світу буде зруйновано. Немає гіршої корупції в академічному світі, ніж крадіжка чужих думок і текстів. З неї починається інша корупція – підробка результатів наукових досліджень, змова у цитуванні один одного науковцями, хабарі для отримання вищої оцінки, списування та багато іншого.
Ми з нетерпінням очікуємо публічної позиції новопризначеного т. в. о. Міністра щодо готовності продовжувати курс реформ, започаткованих трьома попередніми очільниками Міністерства після Революції Гідності, а також щодо конкретних кроків Міністерства у цьому напрямку. Але з не меншим нетерпінням ми очікуємо на неупереджений експертний розгляд закидів у плагіаті. Сподіваємося, що Національне агентство забезпечення якості вищої освіти зможе це зробити професійно і в найкоротші терміни. І в разі підтвердження цих закидів нам не залишиться нічого іншого, як вимагати відставки т. в. о. Сергія Шкарлета з його посади і призначення на неї особи з бездоганною репутацією.
Бо нам не байдуже!
Ректорат Українського католицького університету