«Кіборги»: фільм, до болю схожий на дійсність

1617 0
Коли йдеш на «Кіборгів», боїшся розчаруватись і обпектись – занадто щемка тема, а поганий фільм може завдати ще більше болю. Але Ахтем Сеїтаблаєв ризикнув.
фото: 24tv.ua

фото: 24tv.ua

6 грудня в український прокат виходить стрічка про легендарних оборонців Донецького аеропорту – «Кіборги». Марічка Цигилик сходила на передпрем’єрний показ і пересвідчилась, що художнє відображення боїв за аеропорт близьке до болісної реальності.

Події, відображені у фільмі, відбувались зовсім нещодавно – три роки тому. Але кіборги вже створили легенду на триста років уперед. Це історія про звичайних чоловіків – чийогось сусіда, брата, хлопця, сина. Той випадок, коли творці фільму мали право на пафос, бо від справжньої історії щемить усередині. Проте режисер «Кіборгів» Ахтем Сеїтаблаєв (автор «Хайтарми» і «Чужої молитви») не скористався цим правом і розповів цю історію без емоційного надриву й надмірного драматизму.

Команда почала зйомки у лютому 2017 року, а за десять місяців відбулась прем’єра. Проте короткий термін роботи не применшив якості стрічки. Бюджет її, за мірками українського кінематографа, доволі великий – 48 мільйонів гривень. Половину з них дало Держкіно. Приблизно таким був бюджет «Сторожової застави», яка нещодавно з успіхом пройшла в кінотеатрах. До речі, режисером фільму «Захар Беркут», який у 2018 році зніматиме команда «Сторожової застави», буде Ахтем Сеїтаблаєв.

Читайте також: «Сторожова застава»: чи варто йти в кіно на перше українське фентезі

Сценарій до «Кіборгів» написала драматургиня Наталія Ворожбит, яка також була авторкою сценарію фільму Ярослава Лодигіна «Ворошиловград» за романом Сергія Жадана. Працюючи над «Кіборгами», Ворожбит їздила до прифронтової зони, спілкувалась із тими, хто обороняв аеропорт, записувала їхні діалоги й розповіді, писала з них персонажів. Реальні кіборги читали сценарій та були присутні на зйомках фільму. В цьому плані фільм Сеїтаблаєва – майже документальний.

«Кіборги» є воєнною драмою, як на перший погляд може видатись бойовиком, екшном – тут багато бойових сцен, комп’ютерної графіки, до речі, дуже якісної. Основна локація фільму – один із терміналів Донецького аеропорту, який дуже правдиво, до найменших дрібниць відтворив художник-постановник Шевкет Сейдаметов. У кадрі час до часу з’являється знайома вежа. Фільм знімали на Чернігівщині та під Києвом, але картинка до болю схожа на справжню.

Хоча насправді аеропорт – лише тло. Головними тут є чоловіки з їхніми історіями, характерами й людськими обличчями.

Невелика група бійців після ротації потрапляє до Донецького аеропорту. Вони всі різні. Ось молодий хлопець, який подався на війну мститись за загиблого однокласника. Ось Старий із Моршина (Віктор Жданов), чий син також воює. Ось Субота (Андрій Ісаєнко), кремезний, але добродушний і веселий тридцятирічний чоловік, який під час обстрілу прийматиме пологи в кішки. Ось Мажор (Макар Тихомиров), син заможних батьків, який утік сюди, не поїхавши на міжнародний музичний конкурс… Ці персонажі постають перед глядачем яскравими і зрозумілими. Одні говорять українською, інші суржиком, треті російською – так органічно і природно, що на мову в фільмі не звертаєш уваги.

Комбат Серпень (В’ячеслав Довженко) – вчитель історії, має маленьку донечку і дуже любить наспівувати мотив «Гуцулки Ксені». Ця мелодія є наскрізною для стрічки і звучить у найбільш емоційних сценах.

Музику до «Кіборгів» писав клавішник «Океану Ельзи» Мілош Єліч. Саме вона створює драматичну атмосферу фільму, тоді як герої показані просто, без пафосу – звичайні чоловіки, які бояться, плачуть, радіють, сумують, мають нервові зриви від побаченого й пережитого.

Вистояти й пройти важкі випробування їм допомагає почуття гумору. Це ще один прийом, який робить історію кіборгів ближчою до життя, а також вносить у фільм елемент розваги – разом із героями на екрані сміються глядачі в залі, забуваючи, що ці люди весь час дивляться в очі смерті.

Творці фільму відкривають характери персонажів і в діалогах: бійці мають різні мотиви приходу на війну, кожен із них по-своєму любить Україну і бачить її майбутнє. Але всі вони тут – і це особистий свідомий вибір кожного героя.

Сеїтаблаєв не шукає, хто правий і хто винуватий – навпаки, показує правду кожного героя. Він не співає хвалебних од чоловікам, які захищали Донецький аеропорт, а в художній спосіб фіксує цю історію.

Коли йдеш на «Кіборгів», боїшся розчаруватись і обпектись – занадто щемка тема, а поганий фільм може завдати ще більше болю. Але Ахтем Сеїтаблаєв ризикнув першим заговорити кінематографічною мовою на цю особливу для України тему. Приємно констатувати: йому вдалося.

 


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар