Фото: Львівський медуніверситет
Виправдання псевдонаукових та сексистських тверджень професора львівського медуніверситету Ростислава Білобривки, з одного боку, руйнує репутацію медуніверситету, а з другого, свідчить про те, що кругова порука з української академічної науки нікуди не поділася і почуває себе пречудово, пише співзасновник освітньої платформи «Прометеус» Іван Примаченко.
Колапс української освіти розгортається перед нами, наче у сповільненій зйомці. Пам'ятаєте скандал навколо завкафедри психіатрії Львівського медичного університету Білобривки, який в тезах доповіді на міжнародній конференції поширював карикатурну псевдонауку і печерний сексизм? Так от, етична комісія Львівського медуніверситету проаналізувала доповідь проХфесора і визнала його невинним! На запитання журналіста медіа-хабу Tvoemisto.tv, чому комісія прийняла таке рішення, ректор ЛНМУ Борис Зіменковський (на фото у всій своїй академічний величі) відповів ґрунтовно: «Бо це етична комісія».
Виходить, своїм рішенням етична комісія університету підтримує тезу проХфесора: «відкривати, проникати кудись це суто чоловіча справа. Адже на проникненні кудись, в щось крутиться все чоловіче життя». Університет не бачить нічого неетичного в твердженні: «...задача, основне покликання жінки це відтворення, тобто репродукція...». А ректор одного з провідних вишів країни прикидається дурником і робить вигляд, що вважає науковим твердження свого завкафедри: «Чоловік прощає і забуває, жінка прощає, але не забуває. Ця якість ріднить жінок з кішками».
Читайте також: Як медуніверситет обирав собі старого ректора по-новому. Фоторепортаж
Чому ректор Зіменковський знищує власну репутацію і репутацію університету посеред вступної кампанії, захищаючи жалюгідного псевдонауковця і сексиста? Справа не в конкретній людині і не в конкретному виші – справа в святому принципі української академічної кругової поруки. Мова не про конкретний ЛНМУ, а про систему в багатьох українських вишах. Поки доцент умовного університету в Україні зачитує лекції з роздрукованої статті у Вікіпедії, завкафедри пише псевдонаукові роботи, декан допомагає студентам «вирішувати питання» в обмін на «подяки», а ректор допомагає місцевому бізнесу освоювати університетську землю. І щоб ця профанаційна система працювала і далі, важливо, щоб всі робили вигляд, що не знають, чим займаються їх колеги. Бо якщо завкафедри звільнить доцента за «Вікіпедія-лекції», то декан мусить звільнити його за псевдонауку, а ректор мусить здати декана правоохоронним органам – але так само щодо ректора тоді мусить вчинити Вчена рада університету, що складається з деканів. Це як картковий будиночок: витягнеш найнижчу карту і впаде вся будівля.
Що робити, якщо ми не хочемо, щоб знахабнілі псевдонауковці, що один одного оголосили «докторами» і «професорами», і далі продовжували займатися профанацією за наші з вами податки? Що робити, якщо вас, як і мене, обурює, що провідні посади займають імітатори, а не справжні освітяни та науковці? По-перше, робити «доХторів» відомими на всю країну – вони цього дуже не люблять, бо на повному серйозі повірили, що вони не профанатори, а академічна еліта. По-друге, при відвертому потуранні освітніх очільників псевдонауковцям, варто почати думати про створення потужного широкого руху за боротьбу з псевдонаукою в Україні та на підтримку справжньої науки. Інакше наслідки для нашої держави за 5-10 років можуть стати катастрофічними.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
