Маніфест комфортного пересування або 12 рішень, щоб позбутись заторів у Львові

6039 11
Є декілька простих і не надто затратних рішень, які допоможуть позбутись заторів у Львові.
Фото: Галінфо

Фото: Галінфо

Співзасновник та керівник медіа-хабу Tvoemisto.tv, випускник програм управлінського розвитку Львівської бізнес-школи та ініціатор соціальної кампанії «Безпечні дороги» Тарас Яценко переконаний, що місто могло б вирішити питання із заторами та пропонує рішення, які, на його думку, легко втілити у життя.

Минулого четверга львів’яни відчули майже апокаліпсис, пересуваючись містом. Саме тоді я повертався з події Європейського центру журналістики у Будапешті, то ж про транспортне лихо дізнався від друзів та журналістів. Однак уже в п’ятницю я сповна відчув безпомічність Львова, коли йдеться про міську мобільність. Із Кракова до Львова на авто я доїхав за чотири години (включно з кордоном), натомість понад годину довелось добиратись із кільцевої до центру міста. Проїхавши півтори тисячі кілометрів п’ятьма країнами Європи, маю зауважити, що таких транспортних колапсів там немає. І мова не лише про автобани, а й про вулиці міст та містечок.

Читайте також: Чому я не планую пересісти на громадський транспорт у Львові з понеділка

Півтора роки тому я вже рахував, скільки мільярдів Львів втрачає у заторах і закликав міську владу розробити і впровадити ефективну транспортну систему. У січні Tvoemisto.tv оголосило 2019-й Роком комфортного пересування у Львові, щоб ще більше привернути увагу міських управлінців до цієї проблеми і потреби її «лікування». Але віз і досі там. 

Ключова, на мою думку, причина такої ситуації – відсутність комплексної стратегії розвитку міської мобільності у Львові. Важко назвати намір зробити пересування містом незручним для водіїв приватного транспорту і «пересадити» їх на громадський транспорт і велосипеди – вдалим планом.

У стратегії варто подумати про те, як зробити пересування містом комфортним для кожного мешканця, і туриста. Міські чиновники припускаються помилки, коли ділять громаду на водіїв (яких часто звинувачують у всіх бідах, пов’язаних з мобільністю у місті), пішоходів та пасажирів громадського транспорту. Одна і та ж людина може бути зранку водієм, в обід – пішоходом, а ввечері – користувачем громадського транспорту чи велосипедистом.

І, зазвичай, на рішення «ким бути» в конкретний момент впливають декілька чинників: якість громадського транспорту та графік його руху, терміновість справи, сімейні обставини (бо ж не завжди зручно з маленькою дитиною добиратись у лікарню велосипедом ), зрештою й мінлива львівська погода.

Читайте також: Місто коротких відстаней. Як розробляють план сталої мобільності для Львова

Не можна стверджувати, що у місті практично нічого не робиться. Зокрема, були спроби підрахувати пасажиропотік у трамваях та маршрутках, до цього навіть залучали волонтерів. Вже зараз маємо окремі смуги руху для громадського транспорту, з’являються щоразу нові велосипедні доріжки, на площі Івана Франка встановлюють делініатори. Однак прогледіти у всіх цих діях системний підхід і єдину стратегію дуже складно. Виглядає, що все це робиться спорадично і точково.  

Вирішивши одну проблему, міські управлінці часто створюють інші. Наприклад, зміна напряму руху вулицею Котляревського спричинила значні затори на вулицях Горбачевського і Сахарова, не кажучи вже про аварійно небезпечну ситуацію на пішохідному переході на перехресті цих вулиць. Схожа ситуація трапляється з велосипедними доріжками, часто вони завершуються на тротуарі чи проїжджій частині, що також доволі небезпечно. І таких прикладів, мабуть, кожен із нас може перелічити десятки.

Тому я переконаний, що у Львові треба кардинально змінювати ситуацію з мобільністю. Ось декілька рішень, які не потребуюсь значних капіталовкладень та значно покращать ситуацію із пересуванням містом:

1.Розробити за участі міжнародних фахівців та професійних консультантів якісну стратегію для міської мобільності у Львові, провівши для цього відповідні дослідження;

2. Привести до ладу розмітку на дорогах міста;

3. Впорядкувати дорожні знаки (насамперед доставити ті, яких бракує на багатьох перехрестях);

4. Забезпечити професійну організацію руху транспорту в місті і на об’їзній дорозі;

5. Налагодити якісну роботу світлофорів і вчасне ввімкнення та вимкнення вуличного освітлення;

6. Провести інвентаризацію маршрутів громадського транспорту та їх професійну корекцію із виключенням принципу «кум-сват-брат»;

7. Забезпечити прозорі конкурси для перевізників і договори з суворими вимогами та реальним покаранням за порушення;

8. Обмежити розвезення/розвантаження товарів вдень, запропонувати для цього визначений час;

9. Впорядкувати роботу туристичного транспорту (це стосується стоянок у місті,а також «чудо-поїзда» і «диво-карет»);

10. Налагодити співпрацю відповідних структур ЛМР із поліцією та іншими правоохоронними органами;

11. Максимально популяризувати правильну поведінку на дорозі (наш проект «Безпечні дороги» показує, що такою діяльністю справді можна змінити багато);

12. Забезпечити комплексність усіх рішень, що стосуються мобільності в місті.

Читайте також: Як варто облаштовувати смуги для громадського транспорту, щоб львів’яни не сварились

Серед цих рішень свідомо не згадано про е-квиток, бо насправді, як свідчать останні дискусії Tvoemisto.tv з цієї теми, його впровадження не надто вплине на якість перевезень.

Львівські чиновники часто говорять, що у світі громадський транспорт дотується. Нам теж варто звернути увагу на те, скільки коштів ми втрачаємо, простоюючи у заторах. Якщо Львів може дозволити собі витратити половину міського бюджету на простій у заторах, то може краще брати приклад із прогресивних міст Європи, де ці кошти вкладають у розвиток муніципального транспорту і міської мобільності. Така інвестиція насправді з часом дозволить економити потенційні  втрати і розвивати місто.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Колонка підготовлена в межах спецпроекту «Рік комфортного пересування». Партнер проекту — компанія EasyPay — найбільший небанківський оператор платіжних та фінансових сервісів в Україні. Свої ідеї та пропозиції для вдосконалення міської мобільності можете надсилати за адресою: Tvoemisto.tv@gmail.com, у темі листа зазначивши «Рік комфортного пересування у Львові». Важливі думки ми опублікуємо на сайті та озвучимо під час експертних дискусій.


Читайте також:

Коментарі (11)

Додати коментар
27 Листопада, 2019 17:22
Сергій Сергій до Сергія
Повністю згоден з вашим коментом, однак сучасні птушники у міській владі нас не розуміють.
Я мрію що моє місто ніколи не буде маленьким містом навіть французькии.
13 Листопада, 2019 03:15
ланос Львову не пощастило.. Австрійці свого часу почали видозмінювати місто, але їх зусилля відображали тодішній кінно-каретний та трамвайний рівень розвитку транспорту. "Пілсудський" період польских зусиль ще трохи розширив місто, запхав на його вулиці трохи автомобілів - але в тім то й річ - шо трохи, небагато. З радянської доби місто отримало чимало нових мікрорайонів, які були орієнтовані на промислові об'єкти. Сьогодні більшість цих промислових підприєств перестали існувати або від них залишилися руїни в стилі зруйнованої німцями Варшави. Люди перелаштувалися на заробіток не в заводській сфері, й пасажиро й транспортні потоки перерозподілились, з явним ростом індивідуального транспорту - шо радянська схема розвитку міста аж ніяк не могла передбачити.
Сьогодні автомобіль є фактично в кожного, а в деяких людей є по 2-3 (у моїх сусідів навіть 5..) автомобільних транспортних засобів - враховуючи кількість населення нашого вулика, ніц дивного шо при намаганні потрапити на роботу, центр та його прилеглі райони схльостуються щодня в намаганні "прорвати" оборону: одні на своїх машинах хочуть вивезти свої дупи з центру в напрямку робочого міста чи по закупки в супермаркети, а інші прагнуть попасти в центр на роботу чи залагодження справ - в численних банках, адміністративних управліннях, які позтулювалися в середньовічному обводі ще з часів Цісарства..
Вже давно пропонували перенести більшість адміністративних та банківських установ - з центру в більш новітні райони Львова й відповідно для цього скоригувати (й доповнити) транспортну схему, а не думати про підземні паркінги під австрійськими будинками, чи вибирати який з них менш "вартісний" (при цьому "помогти" йому стати аварійним..), жеби замість нього вибудувати новий фальш-дім, з багаторівневою парковкою...- Ці заходи можливо й вирішили б проблему паркінгу для мешканців старих районів ,але аж ніяк не вирішили б проблему додаткового щоденного напливу людей на машинах - в справах ,на роботу, закупки, вже не кажучи за туристів та гостей міста.
12 Листопада, 2019 22:01
Ігор Видатний документ, в напрямку створення декількох комісій з приводу створення шляхів комунікацій громадськості з громадськістю для покращення поганого стану комунікацій з... Ну далі зрозуміло! Але є два питання! Ситуація нагадує ту, що була при "транспортній реформі". За пару ночей створилась проблема для обговорення, якої ще позавчора не обговорювали! Від чогось іншого нашу увагу відволікають!За 28 років незалежності у Львові в транспортній сфері практично нічого не збудовано! Проїдали радянський спадок! І тепер, треба призначити винного! Себто нарід, який має власне авто і має нахабство бажати на тих авто їздити!
12 Листопада, 2019 13:56
Тарас до Андрія Хто? - Ті, хто відповідає за це згідно Статуту територіальної громади Львова ([***]s://[***]8.[***]/inteam/uhvaly.nsf/(SearchForWeb)/79BC163468782E76C22581F60034FF08?OpenDocument)
За чиї гроші - за кошти місцевого бюджету, який формується з податків членів територіальної громади. І там точно немає чогось екстраординарного, що потребує шалених затрат.
А зможете написати не "ні про що" по цій темі - надсилайте, будь ласка, на адресу редакції свій варіант вирішення проблеми :)
12 Листопада, 2019 13:54
Володимир В нас центр для багатьох - транзитний вузол, а для решти - кінцева точка маршруту Дім-Робота. Усуньте ці два фактори - збудуйте нормальне мале кільце і заберіть всі установи з центру (опціонально - і навчальні заклади). Маршрути ГТ (особливо трамвая) мали б бути радіусними зі спальних районів до кільця навколо центру. Підвезли, вигрузили, повернулись в спальний район по нову порцію пасажирів. Рухомий склад буде рухатись, а не стояти в заторі на Франка. А по кільцю - ходить інший маршрут. Хто хоче - пересідає, хто не хоче - йде пішки.
Крім того, всі забувають про нашу агломерацію. Звідти так само люди їдуть до Львова - на роботу чи навчання. Але альтернатив особистому транспорту для них дуже мало.
12 Листопада, 2019 13:49
Тарас до Віталія Я в містах Західної (і не лише) Європи буваю доволі часто особисто, тому бачу їхню мобільність не лише з гугл-карт ;) Повірте, що карта не передасть різниці між тягнучкою, де весь транспорт рухається, хай і повільно часом, і заторами де все стоїть. Про автобани в містах я ніби нічого й не писав
12 Листопада, 2019 13:10
Andrii Ні про шо. Типовий маразм "за все хороше". Хто, як, за чиї гроші? В такому ключі можна писати по 5 статтей на день
12 Листопада, 2019 09:57
Віталій Смішно читати про те що в Європі нема проблеми з заторами. У великих містах вона є - зайдіть на Гугл карти і включіть відображення заторів - Парих весь червоний, Брюссель, Амстердам теж значною мірою в заторах. Хіба менші міста зеленіші, але це явно завдяки хорошому громадському транспорту а не розвязках і автобанах в місті. Бо Автобани є, але в основному за містом.
12 Листопада, 2019 08:57
Замахали Замахали ото з бажанням розширення доріг і нових розвязок.
Навпаки треба забирати транспорт з центру. І робити платні паркування на вулицях. Паркомати поставили і всі проблеми зникнуть. Хочете свою власну машину паркувати перед підїздом-платіть за місяць суму з дисконтом.
Бо в людей і люзія - раз купив машину, знач купиш і шмат вулиці для неї.
То є приватна власність, а вулиця - комунальна.
Чомусь маленькі французькі міста виріщили цю проблему, а ми не можемо.
12 Листопада, 2019 08:05
Whaaat? В Амстердамі вулички вужчі ніж у Львові, і там не рвуться будувати нові розв'язки і розширювати дороги. Натомість робять цілі квартали без машин, цього року забирають ~1000 паркомісць і в найближчі роки загалом більше 10000 тис.ліквідують. В статті теза що не треба розділяти на категорії різних учасників руху, правильно, не потрібно бо вони мають спільне - всі ці категорії в своїй сутності - пішохід, а не автомобіліст. Тому і інфраструктуру під пішохода розвивати, а машинами за місто їхати.
12 Листопада, 2019 00:16
Сергій Це все звучить ніби добре, але насправді тільки бла-бла-бла. Без нових транспортних розв"язок нічого не буде. Ну не може така кількість машин їздити по таких вузьких вуличках. Місто до цього не пристосоване. Про кільцеву дорогу взагалі мовчу. Ганьба! Можливо я помиляюсь, але потрібно розширяти проїжджі частини і збільшувати кількість смуг де тільки це можливо. Плюс проблеми із паркуванням. Машини паркуються на дорозі, зменшуючи робочі смуги. До всього цього низька культура водіїв, які під час корків спішать закінчити маневр на жовте світло аби вклинитись в потік і тим самим перегороджують проїзд перпендикулярним учасникам руху. Непродумані перехрестя, вузенькі кільця (як от на Новому Львові) і не мудро не прораховані світлофори доповнюють загальну картину. Але ще раз повторю головне: РОЗШИРЮВАТИ ДОРОГИ І БУДУВАТИ НОВІ ТРАНСПОРТНІ РОЗВ"ЯЗКИ!