Чому сайт львівської аптечної мережі заборонили в Росії?

1316 0
Співвласник і керівник мережі аптек «D.S.» Олег Никулишин каже, що його бізнесу не потрібні російські сервіси і російський ринок.
зображення: netfreedom.org.uа

зображення: netfreedom.org.uа

Сайт нашої мережі заборонили в Росії. На адресу компанії надійшов лист про рішення районного суду міста Кримська Краснодарського краю Російської Федерації про внесення сайту «Аптеки D.S.» до «Єдиного реєстру доменних імен сайтів у мережі Інтернет, які містять інформацію, поширення якої в Росії заборонене».

Це питання і серйозне, і нікчемне водночас. Ми – українська компанія, на російський ринок виходити не плануємо. Причина, вочевидь, ідеологічна, адже заборонений ними сайт онлайн-резервування ліків пов’язаний із корпоративним сайтом мережі, де ми висвітлюємо життя компанії, нашу громадянську позицію та соціальні ініціативи. Або, можливо, це відповідь Україні на блокування «Вконтакті» та «Однокласників»?

Фахівці пояснили мені, що зараз «Роскомнадзор» чистить усіх підряд, аби громадяни Росії не мали доступу до українського сегмента мережі. Але який стосунок наш сайт має до Росії? Ми що, збираємось нападати на них чи анексувати їхню територію? Думаю, їм просто потрібно якомога більше заборонених сайтів з України, Європи, Америки – для статистики.

Певно, це просто самодурство російської влади. Пригадую розповідь наших колег із Німеччини, які виробляють зубну пасту «Лакалут». Якось Путін проводив прес-конференцію й до нього звернувся якийсь чоловік. Путін запитав його, хто він такий. Чоловік відповів: «Я – власник заводу, що виробляє косметику та зубну пасту». «Яку?», – запитав Путін, а почувши відповідь, сказав: «Я не знаю такої пасти, знаю ”Лакалут”». І акції виробника «Лакалута» вмить підскочили. Адже цар сказав – «Лакалут»! Німці були вражені, адже вони й не мріяли про таку рекламу. Згодом їхній генеральний директор їздив до Кремлівського палацу на вручення нагороди «бренд року». Хоча в пасті немає нічого особливого.

Претензій до нас через те, що ми продаємо ліки в онлайні, бути не може – бо ми їх не продаємо. Ми дозволяємо користувачеві побачити, в якій із аптек є потрібний йому препарат, і резервуємо, аби він міг забрати ліки там, де йому зручно. База даних оновлюється в режимі реального часу, людина може переглянути інструкцію до препарату, історію попередніх покупок та накопичення балів. Це допомагає заощадити час і гроші. І це не заборонено жодним законодавством.

Наш мобільний додаток має понад п’ятдесят тисяч користувачів. Від російського продукту ми ніяк не залежимо. Колись на сайті використовувалась система пошуку «Яндекс», але ми її прибрали. Наша мережа представлена лише у Facebook. «Вконтакті» та «Однокласники» – не наша цільова аудиторія.

Читайте також: Як же ми без Вконтакті

А загалом російські соціальні мережі – це канал комунікації, і зараз виникла шикарна можливість створити свій. Схожа ситуація була, коли запроваджували квоти на україномовні пісні в радіоефірі. Говорили, що в нас немає естради. Виявилося, що є чимало молодих виконавців, хорошої музики, якісного контенту. Потрібен час, аби суспільство усвідомило, що відмова від російського – в інтересах національної безпеки, адже російські спецслужби отримують доступ до даних мільйонів українців.

Ці рішення потрібно приймати – і щодо мови, і щодо освіти, і охорони здоров’я, і щодо соціальних мереж. Але людям варто було це пояснювати раніше. Найдоречнішим це виглядало б у 2014-му році. Тоді всі зрозуміли, наприклад, запровадження податку на додану вартість на ліки. Промовчали, подумавши: гаразд, ми заплатимо зі своєї кишені, адже йде війна, і в бюджеті немає грошей. Але чому з соціальними мережами чекали аж дотепер? Чому в Україні досі працює кілька російських банків? Маємо анексовані території, а даємо вивозити капітал до Росії.

А так виглядає, ніби суспільству кинули кістку. Послідовної політики немає, тому такі дії сприймаються неоднозначно. Якби все робилося комплексно, навіть незручності сприймалися б легше. 


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар