Не вишиванками єдиними. Студенти страйкують, щоб ЛНУ став конкурентоспроможним

5620 0
27-го червня відбулася студентська акція підтримки викладача ЛНУ імені Франка Богдана Пастуха, який не пройшов конкурс на посаду. У той же час колектив філологічного факультету зібрали на трудові збори. Студентка філологічного факультету Ірина Юрковська, співорганізаторка акції протесту, написала про свої враження та висновки від учорашніх подій.
фото: Влад Яценко

фото: Влад Яценко

Розповім про те, що відбулося вчора на Зборах трудового колективу. Питання, з якими ми прийшли, і питання, про які вирішили говорити деякі викладачі, мають різні вектори. Розумію, що слово «корупція» для всіх стало червоною ганчіркою, також розумію, що про це можна говорити довго, гарно, емоційно, метафорично, вимагати доказів (цікаво, які саме документи дають студентові, котрий платить за іспит чи купує відповіді), але це НЕ було метою нашої акції і нашого візиту. Ой, несподіванка.

Очевидно, викладачі, котрі вигукували про те, що їх образили, якось не розчули між тим, про що говорили студенти. Звісно, ми ніяк не заперечуємо присутності корупції на факультеті, разом з тим, переконані, що усі присутні добре розуміли, про кого у цьому контексті потрібно говорити найперше. Ми НЕ звинувачували всіх і вся. Так, прозвучало кілька імен, можна від них легко утворити логічні ланцюжки, бо ж manus manum lavat, але оце «Ви образили особисто мене», «Ваші звинувачення лунають у мій бік» звідусіль – ЩО це було?

Як це – студенти розуміють, що викладацьке середовище на факультеті дуже диференційоване, а самі викладачі – ні? Комедія!)

У цьому всьому балагані проігнорувати те, з чим прийшли студенти, вдалося перфектно. 
Чи ми здивовані? Ні, звісно.

Читайте також: Звільнення Богдана Пастуха: Студенти вимагають повторного конкурсу, на факультеті кажуть, що все законно

Не хочу говорити про елементарні вимоги поваги один до одного. Виходить так: ось студент – він ж лише студент, на нього, наприклад, крикнути можна, можна «тикнути» йому, перебивати, звичайно, треба конче. Послухати? Ні – ні, тільки не це. Чи ми здивовані? Ні, звісно.

Вчора нам найбільше закидали, що ми, безсоромно маніпулюючи словами у ЗМІ, ганьбимо наш університет, засліплені можливістю попіаритись собі трохи на дозвіллі, а ще – гаряче прагнемо зірвати вступну кампанію, зіпсувати рейтинг, бо ми – невдячні (фу такими бути), що маємо можливість здобувати тут освіту. І взагалі – хто ж виносить сміття з хати, та ще й ввечері, то ж до біди, не любите ви свій факультет, ой, не любите, ображаєте його.

Так ось – зараз ще одне падіння істини. Готові? Зовсім навіть навпаки.

Нам далеко не байдуже на наш університет. Якби було байдуже – заховали б ми свої залікові у найтемніший куток шухляди одразу після сесії і б жили не тужили аж до вересня. І якось так складається воно у житті, що у Львові, в інших містах та й в інших країнах є достатня кількість справді хороших магістерських і бакалаврських програм. Іди і обирай, яка тобі більше до серденька припала, вчися лише.

Але є ще інше – бажання робити так, аби наш факультет був цілком конкурентоспроможним, і не вишиванками єдиними, а для цього, мабуть, треба припинити добровільно-примусово витісняти з нього талановитих науковців. ОЙ, дивина – невже це мало б бути темою нашого діалогу? (НЕ «ви всіх нас звинувачуєте у корупції»? Оце так-так, оце руйнування горизонту сподівань!).

Читайте також: Комсомол 2.0. Є лише один спосіб урятувати університет Франка

Ті, хто прийшли на акцію, аби сказати своє «НІ», розуміють, що справа, яку розпочали, зараз нагадує айсберг – видно лише вершечок, найгірше – під водою. Усі ті, хто не прийшли, бо злякалися наслідків, зрозуміють, що право голосу – найбільше право студента, закріплене законодавством, до якого вчора усі так часто нас відсилали. А ще, вибір – найбільший екзистенційний виклик для людини, бо він її формує. Відмова від вибору – теж вибір. 

Вчора ми зрозуміли, що підтримка є. Є викладачі, багато викладачів, які бачать цю систему зсередини, а це дуже, дуже і дуже важливо. Робимо зараз необхідне. І робитимемо. І «не сміє бути в нас страху».

Ірина Юрковська,
студентка філологічного факультету ЛНУ,
співорганізаторка акції протесту


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!