фото: соцмережі

А сьогодні біля «Арсену» зустріла жіночку, яка безневинно продає першоцвіти. Багатьом вони нагадують про прихід весни. Я ж, коли бачу їх, уявляю, як за двадцять років, через кожну таку бабцю, ці квіти вже неможливо буде ніде знайти. Першоцвіти перебувають на межі вимирання. У першу чергу через те, що мають попит на ринку квітникарства. Їхній продаж чи купівля в Україні є адміністративним правопорушенням. Навіть, якщо вони були вирощені вдома. Хоча, адміністративний штраф, який має сплатити продавець-порушник, звичайно – ніщо у порівнянні зі шкодою, яку зникнення першоцвітів принесе природі.

Улітку, в бельгійському місті Гент, я побачила напис на місцевому університеті: "The next big thing will be a lot of small things" – "Наступним грандіозним проривом буде багато незначних речей". Я подзвонила в поліцію. І патруль, напевно, приїхав і оштрафував або, принаймні, налякав цю бабцю, яку ви бачите на фото нижче. Тепер я робитиму так кожен раз, коли бачитиму, що хтось намагається вкрасти у майбутніх людей частинку чарівного світу, в який я так безмежно закохана. Мені шкода цю жінку. Я розумію, що вона таким чином заробляє собі на життя. Але першоцвіти, на відміну від неї, не можуть себе захистити. Тому їх захищатиму я.

Якщо ви побачите подібне порушення закону, дзвоніть 102. Чим менше ми купуємо, тим менше вони виготовляють. Чим більше патрулів до них приїжджатиме, тим менше вони продаватимуть. І, благаю, не купуйте першоцвіти. Ліпше взагалі не купуйте таких квітів. Даруйте один одному кактуси, фіалки, фікуси – щось живе і в горщиках. Любіть один одного і планету, на якій живете.

Оригінал допису – за посиланням

Катя Мячіна,
студентка Школи журналістики УКУ