Розчарування року. Як унікальний комплекс «Океану» із мозаїкою рибок перетворився на «темну шафу»

31797 0
Мозаїка більше не є основним художнім елементом будівлі, а виглядає декором цокольного поверху.
Фото: Антон Коломєйцев

Фото: Антон Коломєйцев

У Львові на вулиці Володимира Великого, 26а завершують роботи із реконструкції магазину «Океан», яку проводить «Компанія Ріел-Естейт Груп». Рибний магазин «Океан» збудували у 1982 році, архітекторами споруди із мозаїкою авторства Володимира Патика були Василь Каменщик і Ярослав Мастило. Про те, якими були очікування і якою вийшла реальність після реконструкції цієї будівлі розповідає головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.
 
В архітектурному середовищі вважається поганим тоном обговорювати об‘єкт до того як він є завершеним, але образ будівлі на місці «Океану» у Львові вже повністю склався і привернув увагу багатьох львів’ян.
 
Первісно (15 лютого 2019) містобудівні умови і обмеження видавались на об’єкт висотою 20 м. Реконструкція передбачала 3 поверхи + технічний об’єм на даху (встановлення інженерії та вихід на дах). При цьому в образному плані будівля мала чітко розставлені акценти. Основна увага надавалась елементам оригінального проекту – мозаїці та виступаючій хвилі даху. Новий об’єм був розділений за поверхами. Другий поверх був чітко окресленим новим об’ємом з напівпрозорою світлою фасадною «вуаллю». Третій поверх натомість мав скляний фасад хвилеподібної форми у плані і чітко сидів на задньому тлі за рахунок чого надбудова здавалась одноповерховою.
 
Після руйнації рибок старі МУО було скасовано.
 
13 вересня 2019 після сплати великого штрафу, зобов’язання відновити мозаїку, а також збудувати для міста 1000 м.кв. мистецької школи МУО було видано знову. В містобудівному розрахунку будівля була чотириповерховою з технічними приміщеннями на даху. Гранична висота 23 м.
 
Образно другий варіант змінився. Залишився елемент хвилеподібного дашка, який яскравою білою горизонталлю відсікає низ та верх – старий та новий об’єми. Новий об‘єм подавався як гра скляних конструкцій різної форми та тонального відтінку. Тонування спадало знизу вверх, полегшуючи таким чином сприйняття верхніх поверхів. Мозаїка зі всіх сторін була обрамлена своєрідною рамкою тіньових швів та скляних прорізів.
 
Врешті до останнього часу увага була прикута до відновлення мозаїки, але не було зрозуміло, як же буде виглядати сам об’єм будівлі. В мережі почали з’являтись нові версії фасаду з білою молочною розтяжкою на склі, але на місці фасад тільки починали монтувати. І результат встановлених конструкцій особисто мене сильно розчарував. Об‘єм трьох поверхів є абсолютно плоским монолітом, «технічні» приміщення на даху явно переросли задекларовані в містобудівному розрахунку об‘єми.
 
Але не це найгірше. Зберігши тоноване скло на фасаді, але відмінивши гру форм та тональних відтінків, архітектори фактично створили темну шафу, схожу на огидний тюнінгований автомобіль. Напрошуються порівняння не з актуальною архітекторою країн Європи, а скоріше з будівлями пострадянських країн Центральної Азії.
 
Через неправильно розставлені композиційні акценти мозаїка більше не є основним художнім елементом будівлі, а виглядає декором цокольного поверху. Вона не відділена від маси стіни і даху так, як це було колись і як пропонували перші версії реконструкції. В будівлі до перебудови це взагалі був вражаючий об‘єм маси мозаїки на тлі прозорого легкого зашклення.
 
Прикро, що не найскладніший у місті об‘єкт щоразу призводить до такого цілком справедливого шквалу емоцій та дискусій. Мені здається, тут є над чим подумати і архітектору, і забудовнику. І той, і інший мають успішні з погляду архітектури об’єкти, але океан – однозначно не найкраща будівля для портфоліо.
 
Фасади з тонованим склом вміє фантастично робити відомий французький архітектор Жан Нувель. Це дуже складне завдання. Не маючи такого рівня майстерності як у Нувеля не варто взагалі застосовувати подібні елементи. Я вважаю, що тонованого скла в наших умовах варто уникати в принципі.
 
Зрештою, архітектори тут не показали ані пропорцій, ані правильних ритмів, ані розуміння, що майбутній вигляд будівлі спершу потрібно показати мешканцям міста у вигляді правдивої візуалізації, бо на це потім людям доведеться дивитись щодня!!!
 
Знаю, скільки сил особисто витратили Андрій Москаленко та звісно Остап Патик на відновлення мозаїки. Один тільки благоустрій протягом останнього місяця вимагав від нас кількох зустрічей на місці та кількох у стінах міської ради. Об'єктивно і з боку забудовника було витрачено великі кошти, як на відновлення мозаїки, так і на реконструкцію загалом, шкода що в результаті вони не працюють на позитивний вау ефект.
 
Відновлена мозаїка – це найкраще, що сталось з «Океаном» після його руйнування. Тим не менше, хороші речі матимуть продовженння і незабаром в стінах будівлі запрацює комунальна дитяча мистецька школа площею 1000 м.кв. Сподіваюсь, що завдяки ній людей з відчуттям прекрасного у Львові стане більше.
 

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!