Чому благодійність за бюджетні кошти – це погано

1275 0
За п'ять років з бюджету міста депутати виділили на допомоги мешканцям майже 54 мільйони гривень.
Фото: Інститут міста

Фото: Інститут міста

Депутат міськради Львова і начальник управління «Секретаріат ради» Юрій Лукашевський – про те, чому інструмент депутатської допомоги львів'янам спонукає ставати професінийми прохачами та принижує людську гідність.

Спочатку трохи історії. Депутатська допомога надається на підставі відповідного положення, ухваленого ще у 2007 році. Основний мотив – можливість надавати одноразову допомогу мешканцям Львова, які з різних причин опинилися у складних життєвих обставинах. Ключовим для ухвалення рішення про надання такої допомоги є подання депутата міської ради.

Від каденції до каденції розмір щорічної допомоги, яку може надати депутат із міського бюджету, лише зростав. У 2020 році він становив 200 тис. грн на рік.

Депутатська допомога в цифрах

З 2016 по 2020 рік (7 каденція) з міського бюджету за поданням депутатів виділили матеріальної допомоги на загальну суму 53 млн 886 тис. грн. 

Для виплати такої допомоги депутати підготували 22 986 подань на 9608 мешканців Львова.  Більша частина подань були на суму 1000 грн і менше.  Це сума, за яку навряд чи можна суттєво допомогти людині, яка потрапила у складні життєві обставини. Маємо факт, коли така допомога становила лише 93 гривні!

Попри назву «одноразова», насправді цей вид допомоги за роки існування еволюціонував і давно мутував у багаторазову. Фактично, у місті з’явилася категорія професійних прохачів, які записуються на прийом чи не до усіх депутатів, яких у Львові – 64. Наприклад, в оприлюдненому управлінням соціального захисту списку є шестеро мешканців, які за цей період отримували одноразову допомогу понад 100 разів, і «рекордсмен» – 176 подань на загальну суму 306 350 грн.

Читайте також: Перше демократичне скликання Львівської міської ради, або Як Львовом керувало 650 депутатів

Для справедливості треба сказати, що є випадки, коли депутати виділяли одразу значну суму коштів, що справді могла суттєво допомогти. Маємо досить багато випадків, коли за поданням депутата надали допомогу у розмір 50 і більше тисяч гривень. Найбільший розмір допомоги за одним поданням становив 110 тис. грн.

Ви можете резонно запитати, а за яким принципом відбувається градація і вирішується, кому надати 93 гривні, а кому – 110 тисяч?  Відповідь – жодних об’єктивних критеріїв немає, це виключно на розсуд депутата. Щоправда, якщо допомога більше 30 тис. грн, її має погодити постійна депутатська комісія у сфері соціального захисту.

Мій досвід надання депутатської допомоги

Якось на своєму прийомі я спілкувався із однією із таких професійних прохачів. Озвучені жінкою проблеми були поважні, але особливо не відрізнялися від тих, з яким прийшли вперше інші відвідувачі, просто для цієї жінки це вже був щонайменше 100-й прийом за останні 5 років.

Ситуації насправді бувають дуже різними: від майже комічного «мені потрібна допомога, бо була в суботу в бані, там впала і щось кістки зараз болять» до трагічного «живу сама із дорослим сином, який перебуває на обліку у психіатричній лікарні, має часті випадки агресії, пенсія менше 2000 грн на місяць, раніше ніколи не зверталася, бо не знала про таку допомогу». 

Треба розуміти, що депутатська допомога є лише інструментом і те, чи її використають за призначенням, чи навпаки, залежить насамперед від самого депутата – скільки він готовий приділити цьому час та знання, щоб максимально вникнути у суть проблеми.

Але навіть якщо керуватись виключно добрими намірами, наскільки ми можемо бути об’єктивними у наших судженнях та підходах до призначення такої допомоги та визначенні її розміру? Наскільки депутат є кращим фахівцем, ніж працівник соціальної служби із можливістю звірити усю інформацію у відповідних реєстрах ?

До речі, не впевнений, що існуюча практика, коли ми спонукаємо мешканців де-факто випрошувати у депутатів кошти, є доброю з точки зору поваги до людської гідності.  Особисто скептично ставлюся до цього виду міської допомоги, бо вважаю що тим самим ми формуємо викривлене сприйняття депутата у суспільстві як «мішка з грошима».

Читайте також: Коли львівські двірники отримають премії за негоду і скільки саме

Переконаний, що депутати не мали б займатися благодійністю за бюджетні кошти в будь-якій формі. Неважливо, чи йдеться про надання матеріальної допомоги, чи вільної земельної ділянки.

Наш обов’язок – дбати про публічне добро та створювати такі умови ведення бізнесу та можливості, коли бідність в місті буде радше винятком, ніж правилом.

Впевнений, що в існуючому вигляді депутатська допомога вже себе вичерпала і очевидною є потреба її суттєвого доопрацювання чи навіть скасування із передачею цих функцій до міського управління соціального захисту.  

PS. Положення про надання депутатської допомоги передбачає, що інформація про заявника, розмір допомоги та депутата, який її надав, є публічною і оприлюднюється на lvivrada.gov.ua. Тож при бажанні кожен може з нею може ознайомитися.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!