Фото: Українська правда
Верховна Рада призначила на 25 жовтня місцеві вибори. Це означає, що фактично дано старт кампанії, складовою частиною якої є і різноманітні соцопитування. При цьому маніпуляції соціологічними даними змінюються і стають більш вишуканими. Директорка українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак розповідає, яким соціологічним даним можна довіряти та як уникнути маніпуляцій своєю думкою.
Перш за все потрібно переконатися, що оприлюднені дані дійсно представлені соціологічною агенцією. На минулих виборах були прецеденти, коли дані публікувались під грифом відомих агенцій, але насправді ті не проводили таких досліджень і не розповсюджували таких даних. Щоб уникнути фейку і зрозуміти, чи варто довіряти даним, потрібно переконатися, що агенція дійсно їх оприлюднила – вони мають бути висвітлені або на її сторінках у соцмережах, або на сайті. Сьогодні чорні політтехнологи дозволяють собі скористатись чесним іменем агенції і розповсюдити неправдиву інформацію.
Читайте також: Чи стане російської більше або Чому «Слуги народу» взялися за мову
Також під час минулої виборчої кампанії з’явилось багато соціологічних агенцій-одноденок, про які до того ніхто не знав і невідомо, звідки вони взялись. Тож краще довіряти тільки агенціям, які давно працюють на ринку, чий бренд важливий і які турбуються про свою репутацію.
Крім того варто зважати на терміни проведення дослідження, адже політичне поле під час виборчих кампаній є дуже динамічним. Іноді можна натрапити на рейтинги двомісячної давнини. Має сенс дивитись на метод збору інформації, тут у зоні ризику опитування на сайтах медіа і у соціальних мережах. Ці дані можуть бути викривленими через специфіку аудиторії залученої до опитування (наприклад йдеться про так звані «бульбашки»). І нарешті, важливо скільки осіб було опитано (для Львова вибірка має становити не менш як 800 осіб, для України не менш як 1200 осіб).
Другий аспект – потрібно уміти правильно читати соціологічні дані, адже є різні форми представлення рейтингів. Деякі агенції представляють змодельовані рейтинги, а деякі – надають розподіл відповідей на питання «за кого ви будете голосувати?». Різниця – суттєва. Відповідь на пряме питання показує, скільки людей не визначились, скільки – не будуть голосувати, скільки – підтримують дрібні партії, а не лише великі. Коли ж ідеться про моделювання, то це – аналітичне припущення соціологічної агенції з приводу того, як будуть розподілятись голоси на виборах.
Різні агенції використовують різні формули аналітичного припущення: хтось заявляє про авторські методики, хтось використовує певні пропорції, тому оприлюднені дані можуть відрізнятись. У цій ситуації коректно представляти разом і первинні дані, і дані моделювання, щоб побачити повноцінну картинку – скільки та чи та партія набирає голосів і як, за припущенням агенції, вони реалізуються на практиці. Коли немає первинних даних, можна лише здогадуватись, який насправді відсоток людей підтримує цю партію, а який – вагається чи не піде на вибори.
Читайте також: Хто на мера Львова. Перший розклад на міського голову
Третій важливий момент – чи під час оприлюднення даних агенція наводить первинне формулювання питання, що звучало в анкеті. Адже від того, як звучало питання, може залежати відповідь. «Яку партію ви б підтримали сьогодні?» і «За яку партію ви готові проголосувати у міську раду?» – це два різних питання. Перше є надто загальним, незрозуміло, чи мова йде про вибори до Верховної Ради чи до місцевої. Тож і отримана відповідь свідчить невідомо про що.
Ще одна маніпуляція виглядає так: половину анкети людину розпитують про конкретного кандидата, а потім питають, за кого із наведеного списку вона проголосує. Звісно, кандидат, про якого говорили першу половину опитування, буде в переліку. На такі речі погоджуються тільки малофахові або невідомі організації. Ті, які піклуються про репутацію, намагаються відстежувати і не допускати таких маніпуляцій. Тому, знову ж таки, важливо пам’ятати про бренд і про те, скільки років агенція є на ринку.
Також трапляються маніпуляції у медіа. Вони бувають свідомими і несвідомими. Свідомі – це коли з контексту вихоплюють одну цифру і оприлюднюють її з потрібним акцентом. Наприклад, нещодавно одна з політичних сил взяла лише частину даних з нашого дослідження – одне моделювання, без основної частини, і додала спрямовуючу тезу від себе. Тоді цифри стали сприйматись зовсім по-іншому. Вони заявили, що їхні рейтинги ростуть. Але відносно чого вони ростуть – не зрозуміло. Про те, скільки відсотків ця політсила має в загальному рейтингу, партія промовчала. Це свідома маніпуляція політиків.
Несвідома маніпуляція полягає у тому, що медіа не завжди розуміють, як правильно читати, представляти і коментувати соціологічні дані. На мою думку, щоб висвітлювати дані соціологічних агенцій, потрібно дослівно цитувати пресреліз або мати у штаті людину, яка дійсно розуміє, як правильно трактувати соціологічні дані. Інший варіант – звертатись за роз’ясненням чи погодженням до соціологічної агенції, де фахівець прокоментує та зверне увагу на важливі нюанси, що дозволить уникнути помилок у трактуванні результатів. Адже, іноді у медіа можна побачити заголовок «Дані соціологічних агенцій демонструють кардинально різні результати». А «кардинально різні результати» показують, що дані різних агенцій відрізняються у межах одного відсотка. Один-два відсотки – це похибка дослідження. Але у людини після прочитання заголовку виникають сумніви в достовірності оприлюднених даних.
Читайте також: Власність зобов‘язує. Чи може держава обмежувати власників будинків культурних пам‘яток
Соціологічні дані мають вплив на виборців – люди зважують, наскільки партія має шанси пройти до влади. Якщо виборець має симпатію до двох політичних сил, то рейтинги допомагають йому визначитись, яку обрати, щоб голос не пропав. Окрім того, люди підсвідомо тягнуться за більшістю, тому що більшість – «умовно права». Це дуже добре знають політтехнологи, і обов’язково публікують результати досліджень у яких їхні кандидати посідають перші місця у соціологічних рейтингах; або, якщо це не так – вигадують їхні результати. Наприклад, під час однієї з минулих виборчих кампаній деякі політики заявляли, що провели власне дослідження, яке на відміну від професійних агенцій засвідчувало їхнє лідерство. Чи варто це було робити, якби перший рядок у рейтингу не мав значення? Питання риторичне.
Тож читаймо дані соціологічних досліджень усвідомлено!
