Шевченко та люди на літеру «Х»

1160 0
Він був модником, денді, любив епатувати, однак він не страждав дистильованим снобізмом.
Ілюстрація: svitua.org

Ілюстрація: svitua.org

Сьогодні  в Україні відзначають 203 річницю від дня народження Тараса Шевченка – митця, чия творчість мала вплив на десятки поколінь. Не зник цей вплив і тепер: на Шевченка регулярно намагаються приміряти якісь сучасні шати, називають його як не репером, то хіпстером. Журналіст і літературознавець Андрій Дрозда пише про те, наскільки виправдано порівнювати Тараса Григоровича та представників сучасних субкультур.

Наполегливі спроби різних діячів осучаснити Шевченка часом призводять до комічного ефекту. Якось Юрій Андрухович написав, що якби Тарас жив у наші часи, то був би репером. Одразу стало зрозуміло, чому українського репу не існує і найближчим часом поява його малоймовірна. Бо ж Великий Кобзар у могилі, а другий месія поки не народився. Отже, чекаємо Другого пришестя.

Звісно, тексти Тараса Григоровича пробували читати репачком, але виходило доволі смішно. Якби Шевченко таки жив у наші часи, то він напевно пояснив би усім тим недоMC, що художня форма важить не менше, а то й більше за зміст. І плодити кентаврів варто хіба що для кунсткамери.

Художник Шевченко мав непересічне відчуття форми і естетики. Червоний шарф, єнотова шуба, фрак — навіть окремі артефакти з гардеробу Тараса свідчать, що він був чоловіком екстравагантним і сміливим у проявах смаків та не боявся епатувати публіку.

Свій знаменитий «вусатий» образ у шубі і шапці він теж придумав сам, а потім його вишивали хрестиком у кожному селі та містечку. Шевченко знав, що навіть свій «лук» треба наблизити до народних звичаїв і уявлень. І, як бачимо, це спрацювало на всі сто.

На щастя, поки що жоден живий класик не видав на-гора формулювання: «якби Тарас жив у наш час, то був би хіпстером». Хоча за бакенбарди, вуса і бороду Шевченка останнім часом стало модно обзивати словом на літеру “х”. Мовляв, так великий поет стає ближчим і привабливішим до галасливого і порожнього покоління Z.

Тільки що підстав називати Григоровича хіпстером навіть менше, ніж пришити йому гіпотетичну причетність до репу. Так, він був модником, денді, любив епатувати, однак його зовнішній образ проявляв внутрішні стани, пориви, наміри й амбіції. Шевченко не страждав дистильованим снобізмом — цим хіпстерським синдромом зверхності.  Він міг би спокійно підтертися якимось вінтажним колекційним журнальчиком і виміняти рідкісний вініл на пляшку доброго самогону.

«Жити треба по-справжньому, а не вимахуватися», — пояснив би хіпстерам Тарас Григорович.  Врешті, якщо уважно почитати його твори та знати про нього на дрібку більше за шкільні кліше, то не можна не побачити, що цей принцип Шевченко у своєму житті втілив на тисячу відсотків. Але хіпстери, здається, якщо й читають його твори,  то цього не відчитують, а натомість вдають, що шукають приховані смисли в черговому  «Забріскі пойнт».

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар