Як якісно утеплити «хрущовку» чи панельний будинок. 10 найважливіших відповідей

925 0
Минула зима була відносно теплою, але в неутеплених будинках люди платили за опалення в середньому по 2000 грн з квартири 50 кв.м. щомісяця. Тоді як термомодернізовані будинки на Сихові зовсім не включали опалення та отримували 0 грн в платіжках.

Скоро холодні осінь і зима і знову перед нами зі всією гостротою постане питання оплати опалення. А враховуючи катастрофічний стан ще радянської забудови, часто ці рахунки чималі. У Львові уже тривалий час діють міські програми для підтримки ОСББ, які мають намір термомодернізувати свої будинки. І кількість охочих зростає.

Так, 12 будинків Сихівського району у Львові проходять комплексну термомодернізацію за програмою «Енергодім» в рамках проєкту GIZ (який реалізується за дорученням уряду НІмеччини) «Енергоефективний район Львова». Енергоаудитор Олександр Дутка, який проводив перевірку будинку у цьому районі – про 10 найважливіших запитань, які хвилюють тих, хто хотів би долучитися до цієї програми.

 

1. Чи є специфічні проблеми або особливості, характерні саме для цих будинків?

Багатоповерхові будинки на Сихові, які були збудовані до 1990-х років, практично всі є типовими. Ми виділили 2 основних типи: панельні 9-ти, 10-ти поверхові та цегляні 13-ти, 15-ти поверхові будинки. І, звичайно, основні проблеми в них теж схожі.

Така ситуація характерна для всіх міст України та Східної Європи, але там є інші фінансові можливості, а отже і темпи комплексної термомодернізації будівель.

Ми лише розпочинаємо втілювати комплексні проєкти за програмами, які передбачають відшкодування коштів мешканцям. Наприклад, програма «Енергодім» Фонду Енергоефективності дозволяє ОСББ отримати компенсацію витрат на заходи енергоефективності у розмірі 50−70%.

 

2. Сучасні будинки вже передбачають певні енергоефективні заходи (вони утеплені, у багатьох встановлені індивідуальні теплові пункти (ІТП). Але «хрущовки», «сталінки» та інші будинки, яким по 30−40 років, не будували енергоефективними. Наскільки старі будинки програють новобудовам? Як сильно це відчутно для мешканців?

Коли будували «хрущовки» та «сталінки», ніхто не думав про їхню енергоефективність, на жаль. «Хрущовки» будували по принципу «швидше і більше». Якщо порівнювати зовнішні огороджувальні конструкції (стіни, перекриття, двері, вікна) таких будинків із новобудовами, які відповідають чинним стандартам, значення опору теплопередачі відрізняються в 3−5 разів. Крім того, у новобудовах зазвичай горизонтальні схеми систем опалення, а також ІТП з погодним регулюванням системи опалення та теплообмінником для гарячого водопостачання. Це означає не тільки менші рахунки, а й комфортніше проживання – з якісним мікрокліматом та потрібною температурою.

Читайте також: Як заощадити на опаленні й перетворити Сихів на зразковий район країни

 

3. Скільки часу займає проведення енергоаудиту? З яких етапів він складається?

Енергетичні аудити бувають різні за якістю, відповідно, й за ціною та термінами виконання. Неякісний аудит можна зробити «по фотографії» за декілька днів. Краще робити якісно або зовсім не робити нічого. Тому далі ми говоримо тільки про якісні енергоаудити. Середня тривалість енергоаудиту житлового багатоповерхового будинку, за наявності всієї необхідної вихідної інформації, – близько одного місяця.

Основні етапи енергоаудиту:

  • перший і найважливіший – це знайомство з представниками ОСББ, адже проведення енергоаудиту передбачає співпрацю та отримання від ОСББ вихідних даних. Щвидкість та якість надання цієї інформації суттєво впливає на терміни виконання та якість аудиту.
  • далі аудитор проводить візуальне та інструментальне обстеження зовнішніх огороджувальних конструкцій (поверхових стін, цоколю, підвалу, горища, даху, вікон, дверей), житлових та нежитлових приміщень, місць загального користування та інженерних систем (опалення, вентиляції, кондиціювання, охолодження, гарячого водопостачання, освітлення тощо). При цьому енергоаудитор завжди спілкується з мешканцями, адже вони знають найкраще, що в їхньому будинку не так.
  • потім енергоаудитор аналізує отримані від ОСББ дані, результати обстежень та вимірювань. Проводить розрахунки та порівнює результати з наявними нормативними показниками, аналізує енергоспоживання за останні три роки тощо.
  • після цього розпочинається робота над енергетичним сертифікатом, розробленням рекомендацій щодо обов’язкових та додаткових заходів для досягнення бажаної енергетичної ефективності будинку, на рівні не нижче класу С.
  • як результат, мешканці ОСББ отримують звіт з енергетичного аудиту з рекомендаціями та сертифікат енергоефективності будинку.

 

4. Чи дає енергоаудитор поради щодо матеріалів, які краще використовувати під час термомодернізації?

Звичайно, саме енергоаудитор закладає рекомендовані матеріали, які повинні відповідати чинним нормативам. На проєктній стадії ОСББ може змінити матеріали на інші, наприклад, якісніші. Але в енергоаудиті та сертифікаті аудитор зазначає мінімальні вимоги до характеристик матеріалів щодо опору теплопередачі, класу горючості, терміну експлуатації тощо, які мають бути враховані при розробленні проєктно-кошторисної документації.

 

5. Чому клаптикове утеплення – це зло, а не термомодернізація? Що робити людям, які хочуть позбутись плісняви на стінах і утеплити свої квартири, але весь будинок не готовий брати участь у програмі та проводити модернізацію?

Клаптикове утеплення має багато недоліків, серед яких:

  • втрати тепла – ви і надалі грієте вулицю через сусідні неутеплені квартири.
  • некомфортні умови проживання – утворюються «містки холоду», які призводять до появи плісняви та грибка у середині квартири (на стиках утепленої та неутепленої частин стіни).
  • прискорення зносу будівлі – неякісно виконані роботи знижують теплоізоляційні властивості утеплювача, призводять до замокання огороджувальних конструкцій та їх поступового руйнування. На стику ізольованої та утепленої частини стіни при екстремальних температурах можливі деформації, внаслідок яких з’являються мікротріщини.
  • «клаптики» псують зовнішній вигляд будівлі та позбавляють її архітектурної цілісності.
  • сірий ринок послуг – без проєкту, без дозволів, без належного нагляду за якістю робіт – наче дешевше, але неякісно.
  • на «клаптикове утеплення» не поширюється жодна програма співфінансування.
  • фінансова неефективність – знижки постачальників на невеликі замовлення відсутні. Якщо є знижка, зазвичай, матеріал неякісний і не перевірений.

Якщо будинок не готовий брати участь у програмі комплексної модернізації, то, в першу чергу, з людьми потрібно розмовляти – наводити аргументи, у тому числі вище зазначені. Ситуації бувають різні, але, як відомо, «вода камінь точить». Для прикладу, в одному ОСББ Сихова самотній пенсіонерці фінансово допоміг із внеском на модернізацію молодий сусід-бізнесмен. Тобто, всі питання вирішуються, якщо є бажання та наполегливість.

 

6. Який матеріал сьогодні є найкращим для утеплення багатоповерхівки?

Зараз ринок має багато різних і достойних пропозицій, тому важко сказати, який матеріал найкращий. Якщо коротко – тільки не пінопласт. Хоч його і не заборонено використовувати для будинків висотою до 26,5 м, цей матеріал легко займається й добре горить, виділяючи токсичний дим. Крім того, термін експлуатації такого утеплювача в середньому у два рази нижчий, ніж, наприклад, для плит з мінеральної чи базальтової вати. Останні два матеріали, на мою думку, є оптимальними по співвідношенню ціна / якість.

 

7. Що робити із клаптиковим утепленням, якщо будинок проводить термомодернізацію? Його знімають чи доутепляють?

Правильно – демонтувати старий і горючий пінопласт. Зазвичай саме ним роблять клаптикове утеплення. Крім вище зазначених недоліків клаптикового утеплення пінопласт має й додаткові «бонуси».

Перший аргумент – його товщини в 5−10 см недостатньо для утеплення стін згідно з сучасними нормативами.

Другий – це добре горючий матеріал, пожежу від якого важко гасити.

Третій фактор – здоров’я – пінопласт при горінні утворює дуже токсичні пари, вдихаючи які, людина може не тільки отруїтись, а й померти.

 

8. Скільки може зекономити будинок в перший рік після утеплення? Чи відчують люди покращення у перший же опалювальний період?

Минула зима була відносно теплою, але в неутеплених будинках та без ІТП люди платили за опалення в середньому по 2000 грн з квартири 50 кв.м. щомісяця. Тоді як комплексно термомодернізовані будинки на Сихові зовсім не включали опалення та отримували 0 грн в платіжках. Це факт. Далі можна порахувати – 6 місяців опалення, у під’їзді по 3 квартири на поверсі – виходить економія 324 тис. грн для 1 під’їзду за 1 опалювальний сезон. Якщо врахувати ще й неякісну гарячу воду при відсутності ІТП, то ця цифра буде ще більшою.

 

9. В рамках проєкту GIZ «Енергоефективний район Львова» на Сихові планується провести термомодернізацію 20 будинків. Який ефект може мати така комплексна термомодернізація за вашими прогнозами?

Про показовий економічний ефект на прикладі минулої зими та рахунків за опалення вже зазначили вище. Економія енергетичних ресурсів та відповідно коштів в середньому буде на рівні 50%.

Крім того:

  • ваше тепло не буде «тікати» до сусідів, бо всі утеплились.
  • комфорт та здоров’я – стіни більше не сиріють, діти менше хворіють. ІТП забезпечує будинку стільки тепла, скільки йому потрібно у цей момент. Коли система збалансована., відсутні перегріви чи недогріви окремих стояків.
  • подовження терміну експлуатації будинку – стіни захищені від снігу, дощу, різких перепадів температур.
  • привабливий зовнішній вигляд будинку – вища ціна при продажі чи оренді вашого житла (але квартири в таких будинках люди продавати не дуже хочуть).
  • «білий» ринок якісних послуг – розробляється проєкт, який погоджується з державними органами, ведеться нагляд за роботами, здійснюється державний контроль.
  • на комплексну програму термомодернізації поширюється державна програма відшкодування до 70% вартості робіт.
  • велика кількість матеріалів та робіт означає наявність знижок на матеріали та проведення робіт.

Отже, виходить в результаті ще й дешевше.

 

10. Чи знаєте ви про приклади комплексної термомодернізації в інших містах країни чи світу? Чому може навчити нас такий досвід?

Комплексна термомодернізація старих багатоповерхових будинків – це обов’язкова вимога в усіх країнах Західної Європи. В Україні декілька міст впроваджують програми термомодернізації, наприклад, Київ з 2014 року реалізовує програму 70/30, де 70% вартості енергоефективних заходів компенсує місто з бюджету, а 30% – ОСББ.

У Львові також вже тривалий час діють міські програми для підтримки ОСББ, які бажають термомодернізувати свої будинки. І слід зазначити, що кількість охочих з року в рік зростає.

Партнерська публікація

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

 

 


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!