Віконниці пані Абрекової і агенції з маркетингу. Історія реклами у Львові

2332 0
«Щоб бути ефективною, реклама повинна відповідати тому суспільству, яке існує, а не тому яким воно повинно бути» (Дрейнер Даніель).
photo-lviv.in.ua

photo-lviv.in.ua

Реклама – явище, яке стосується всіх і у багатьох складається враження, що про нього знають все. Спробуємо зазирнути у нетрі історії рекламної творчості, яка на різних етапах свого розвитку мала певні впливи як на культурний, так і на соціальний розвиток Львова і його мешканців.

Звернімося до енциклопедій, які про походження слова реклама говорять, що це слово до нас прийшло з французької (reclame) і має латинське коріння: reclamare (reclamo) – голосно кричати, вигукувати. Загалом більшість довідників зводять тлумачення реклами до хрестоматійних істин, що це комплекс різноманітних заходів, до яких вдаються з метою зацікавлення й заохочення у придбанні певного товару, привернення уваги до певного виробника, торговельного закладу.

Фото з artprom.com.ua

Пам’ятки писемної історії, які дійшли до наших днів, свідчать, що ще в Древньому Римі стіни розписувалися оголошеннями про бої гладіаторів, фінікійці надавали перевагу малюнкам на скелях, вихваляючи свої товари, численні вивіски, знайдені на території країн Середньоземноморського басейну, повідомляють про комерційні пропозиції тощо.

Одним із древніх рекламних текстів, і таких, що дійшов до нас, вважається повідомлення, віднайдене підчас розкопок древньоєгипетського міста Мемфіса. Воно повідомляло: «Я, Ріно, з острову Крит, з волі богів тлумачу сновидіння».

До появи друкованого слова більшість інформації, не маючи свого матеріального носія, передавалась усно. Загалом інформація передавалась мандрівними монахами, купцями тощо.

У княжому Львові, як типовому європейському середньовічному місті, реклама практично не була відділена від інформації. Основним жанром обох були оголошення та об’яви. В усному щоденному вжитку цей жанр вже на ранньому етапі набув рекламних рис завдяки варіативності тональності, ритму, рими та візуального супроводу. Еволюція інформаційних текстів відбувалась у напрямку диференціації їхнього змісту та взаємодії, взаємозбагачення знакових засобів, які забезпечували певний вид діяльності: звуку, слова, жесту, рисунку, кольору, шрифту.

На межі ХІІІ-ХІV століть на Галицьких землях ремесло публічного інформування набуло попиту серед різних верств суспільства: князів, бояр, духовенства та провідників національних громад. Найбільш широко у Львові публічне інформування використовувалося інститутом церкви для поширення релігійного світогляду та християнської ідеології. Майже у кожній проповіді, настанові чи повчанні присутні ознаки релігійної реклами: наполегливе, абсолютне твердження вищої цінності даної релігії, її невідворотне проникнення у масову свідомість.

Справжньою європейською революцією у поширенні інформації став винахід Гутенберга у середині ХV століття. Друкарський верстат став новим етапом у розвитку реклами. Тексти, для написання яких від монахів вимагалась багатоденна кропітка праця, тепер можна було підготувати досить швидко. Нова технологія друку дозволила привести інформаційні носії – друковані аркуші – до одного формату.

Перше друковане рекламне оголошення Європи датовано 1472 роком. Текст розмістили на дверях однієї з церков Лондона, він інформував про продаж парафіянам молитовника.

Не дивлячись на швидке проникнення до Львова друкованого слова, ще довго у нашому місті користувалися послугами людей з гучним голосом та рукописними оголошеннями. Окремим видом інформаційних повідомлень того часу були написи на віконницях кам’яниці №1 при вулиці Краківській, який належав пані Абрековій. Як зазначає Б. Мельник: «Наприкінці ХVІ ст. віконниці бічного фасаду будинку (від вул. Шевської) були місцем своєрідної стінгазети – на них писали епіграми, малювали карикатури. І ті, й інші іноді мали політичний зміст, а найчастіше це було висміювання особистих ворогів, часто – досить непристойне». Першою жертвою своєрідної антиреклами стала сама власниця будинку, а згодом взялися і за інших.

«Особливо діставалося магістратові – керівному органу міста. – продовжує Б.Мельник – Нововведення набуло міжнародного характеру, бо під час ярмарку цією творчістю займалися і приїжджі з інших країн. У 1601 р. магістрат змушений був видати спеціальну постанову, яка забороняла подібні вправи і поставити біля будинку сторожу».

На початку ХVІІІ ст. у Львові, як і у інших містах Європи, рекламні функції виконували так звані конклюзії – поєднання гравюрного зображення з текстом запрошення на академічний диспут або придворний празник. Деякі конклюзії викладали програму запланованої події, вбираючи в себе два, які згодом розділились, рекламних жанри: видовища (концертна, театральна, циркова) афіша й театральна програма.

Уже перша львівська газета «Gazette de Leopol», яка побачила світ 1 січня 1776 року, на своїх шпальтах містила «прилюдні оголошення з міста Львова та його околиць». За задумом видавця – шевальє де Осуді – «Цей листок має служити до інформування громадянства про все, що ста­неться цікавого в місті і в його околиці. Та ми не зможемо зробити його цікавим без участи самого громадянства. В його передовсім інтересі лежить надсилка нам документів, та різного роду матеріалів спричинятися до його складання. Було б зовсім природно, щоби кожний зокрема спричинився до цього, бо кожний скористає з думки других і знайде предмети, з яких витягне користь чи то для здоров'я й безпеки, чи для спокою й більшого добробуту. Отже, запрошуємо кожного подавати всі думки, що їх він уважає гідними уваги. Ми обов'язуємося скористати з них і знайомити з ними публіку».

Поступово змінювались і самі рекламні повідомлення. Із появою фотографії в 1839 році рекламний текст доповнився фотоілюстрацією, яка несла достовірність та правдивість. Винахід телеграфу у 1844 році зв’язав най віддалені райони з центром, поставив переможну крапку в боротьбі з регіоналізмом та його замкнутістю.

В середині ХІХ ст. почали формуватися перші рекламні агентства, які скуповували, в основному, газетні площі й перепродували їх рекламодавцям із значним для себе прибутком. Лише згодом агенти розпочали займатися безпосередньою підготовкою текстів, у такий спосіб віддаляючись від видань, але наближуючись до рекламодавців. Поступово рекламодавцям стали пропонуватись маркетингові послуги.

Вертикальна світлова реклама готелю Брістоль на вул. Легіонів (нині – пр-т Свободи ), фото до 1939 року. Фото з photo-lviv.in.ua

Світлова реклама ощадної каси на пл. Галицька, фото до 1939 року. Фото з photo-lviv.in.ua

Початок ХХ ст. для рекламної справи характеризується відходом від бездоказовості, багато «обіцяючої» реклами, яка викликала почуття «незадоволення й протесту серед споживачів».

Рекламні агентства, які активно працювали при самих виданнях й складалися в основному зі штатних працівників, закликали друкувати рекламу лише у них.

Пасаж Андреоллі фото з photo-lviv.in.ua

У другій половині ХХ ст. реклама для більшості мешканців нашого міста, як і держави в цілому, була здебільшого річчю випадковою. Командно-адміністративна система, яка ґрунтувалась на жорсткому централізованому плануванні, не потребувала рекламної діяльності. Однак за свою 750-річну історію та за часи найрізноманітніших державних устроїв, які довелось пережити Львову, реклама була постійним супутником мешканців міста Лева. Щодня вона не лише промовляла зі шпальт газет та плакатів, супроводжувала своїм поглядом по щербатім львівськім бруку, а й прислухалась до львівського балаку, щоб потім втілитись у неповторні образи львівської реклами.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!