Фото: Depositphotos
Заклади профтехосвіти можуть стати базою для відбудови України після перемоги. Для цього маємо достатньо ресурсів, професіоналів і, головне, бажання, вважає голова комісії освіти, науки та інновацій Львівської обласної ради Іванна Герус.
Читайте також: Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
Про що би ми зараз не говорили – говорити виходить лише про війну. І про розвиток та перспективи професійно-технічних училищ ми думаємо значною мірою в контексті того, як ці заклади можуть долучитися до нашої спільної перемоги, що вони роблять і могли би робити ще для того, щоб допомогти армії та цивільним, як можуть змінитися в нових обставинах.
З початком активної фази війни чимала частина з 50 профтехосвітніх закладів Львівської області переформатувалися. Хтось почав шити аптечки для військових, хтось – робити протитанкові їжаки, хтось – ліпити вареники. ПТУ – це в першу чергу прикладні спеціальності, тож логічно, що вони одні з перших стали на допомогу там, де потрібно було щось робити руками. Тим більше, профтехосвітні заклади мають ресурси, бази та вміння виготовляти необхідне для армії і цивільних.
Читайте також: «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
Таке загальне піднесення і бажання долучитися до справи зараз дещо згасло через втому і виснаження ресурсів, але ми можемо використати цей досвід для подальшого розвитку ПТУ. Хоча, на мою думку, владі потрібно було би більше залучати профтехосвітні заклади в держзамовленнях. Зрозуміло, що у нас ринкова економіка і це закони бізнесу, але держава значною мірою вже вклалася в розвиток ПТУ.
Наприклад, минулого року виділили більше 16 мільйонів гривень на закупівлю обладнання для навчально-практичних центрів. Було б логічно й вигідно і для української економіки, і для навчальних закладів, щоб скеровувати такі замовлення профтехам, а не приватним фірмам.
Читайте також: «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв'ю з ректором львівського медуніверситету
Ресурси профтехосвітніх закладів можна використовувати і для допомоги вимушеним переселенцям. Наприклад, вже почали працювати тритижневі курси для ВПО, де вони можуть у короткий термін перекваліфікуватися, набути нової спеціальності і після того влаштуватися на роботу. Це важлива і реальна допомога. Я думаю, що таку програму можна було би розширити і на мешканців Львівщини, які мають бажання чи необхідність змінити професію. І для ПТУ це хороший іміджевий хід та можливість розширити аудиторію.
Також ресурси ПТУ можна використовувати для співпраці з підприємцями. Ті бізнеси, що зараз були змушені переїхати до Львова зі східних теренів, подекуди не мають всього, що їм необхідно для виробництва. Якщо навчальні заклади мають такі ресурси і можуть ними поділитися на взаємовигідних умовах, це піде на користь і бізнесу, і студентам, які зможуть долучатися до реальної роботи.
Читайте також: «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
Невдовзі ПТУ мають розпочати очне навчання, так само як і школи. Зараз ми ще думаємо, з серпня чи вересня. Але робимо все, щоб пари для закладів профтехосвіти відбувалися вживу – важко навчити ремеслу перукаря чи зварювальника через зум. Активно працюємо над питаннями безпеки, облаштування укриттів. В частині гуртожитків профтехосвітніх закладів зараз мешкають переселенці, але це не становить проблеми – багато з цих приміщень не використовувалися студентами, тож це раціональне використання ресурсу ПТУ плюс реальна допомога ВПО.
Ми живемо у непрості часи. Зараз дуже важливо зорієнтуватися і максимально ефективно використовувати те, що у нас вже є – навички, обладнання, приміщення. Важливо не втомлюватися говорити про те, що ПТУ можуть стати важливим елементом відбудови країни. Після перемоги у нас буде дуже багато роботи, а значить будуть потрібні голови і руки випускників та студентів профтехосвітніх закладів, які вже опанували сотні спеціальностей.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.