ілюстративне фото

Письменниця та підприємець Галина Шиян у продовження дискусії про те, скільки має заробляти дружина, щоби чоловік залишився вести домашнє господарство, пише про те, що сім’я є зоною комфорту, а не роботою.

Скільки треба, щоб заробляла жінка, щоб чоловік сидів вдома і займався хатнім господарством? Відповідь на це питання проста.

В Європі давно вирахували цифру – 3000 євро: стільки коштує функціональний догляд за дітьми і хатня робота, якщо її виконуватиме аутсорснутий персонал. У нас цю цифру теж прикинути просто. Рахуємо по жирному:

• няня або садок для дитини: від 3000 до 10000 (залежно від міста);
• прибиральниця раз на тиждень: 1200-2800 (залежно від площі і міста);
• хатня робітниця, яка готує їжу або націнка закладів громадського харчування чи кулінарій, – не рахувала, але припускаю 5000-7000.
   

Тобто грубо маємо 10-20 тисяч на місяць. Це сума, за яку обидвоє батьків можуть купити свій вільний від побутових обов’язків час. Із збільшенням кількості дітей сума збільшується, але не множиться прямопропорційно на кількість. До цього додаємо житло, транспорт, їжу, одяг, розваги, відпочинок – це вже хто, як звик, тут діапазон безмежний. Множиться на кількість людей. При цьому враховуємо, що для когось бюджет, достатній для чотирьох дітей, буде ледь-ледь тягнути на одного. Амбіції, звички і розуміння комфорту у різних людей різні.

Читайте також: Жінка – не кінь. 8 думок про свято 8 березня

Це ми говоримо про співжиття і репродукцію як про бізнес модель. Тобто розглядаємо випадок, що дорослі люди починають цю затію, коли можуть собі її дозволити. Чи один заробляє на це, чи двоє – це вже як можуть і як домовляться.

Я знаю і жінок, і чоловіків, які з радістю вибирають не заробляти, а займатись улюбленою справою (іноді це доглядання дітей і куховарство), якщо у партнера достатній дохід. Не всі мають прагнення і здібності рости особистісно та кар‘єрно і, як не дивно, не всім необхідно бачити це в партнері. Особисто я люблю, коли все порівну і коли всі розвиваються, але кожному ж своє. У капіталістичних країнах, скажімо, здебільшого працюють двоє, бо одним доходом не стягнеш таке життя для чотирьох-п‘яти людей, якого хочеться.

Але йдеться насправді не про економічну складову питання. Гроші багато вирішують, але й заробити їх достатньо – челлендж, це дурню ясно. Мова ж про те, що з дитинства усім нам (і жінкам, і чоловікам) нав‘язується думка, що сім‘я і діти – наше основне досягнення і ключовий спосіб самореалізації у житті. При цьому у патріархальній моделі, зрозуміло, за дефолтом, жінка більше, ніж чоловік, відповідає за побут, а чоловік більше, ніж жінка, за матеріальне забезпечення.

І от ми маємо людей з неврозами на тему того, що хата неідеально прибрана і сорочка в чоловіка не напрасована (а то ж скажуть, що жінка погано його доглядає), що машина не вимита і гроші не зароблені (шо ти за мужик). Тим часом взагалі не ясно, нащо ці всі панічні атаки, якщо кожна доросла людина може самостійно подбати про свої чисті труси і вчасно змінену гуму. 

Читайте також: Правила життя львів'янки. Галина Шиян

І, якщо чесно, якщо ті жінки, які постійно все драять, всім варять і перуть, і ті чоловіки, які не підпускають жінок до вирішення технічних питань, попустяться, то одразу помітять, що обидві статі однаково можуть розібратися з усім спектром побутових напрягів чи знайти, кому їх делегувати. І що всім людям багато з цього робити лінь, що дуже навіть нормально. Сім‘я – це не робота, як нас постійно вчать, це простір комфорту, для функціонування якого потрібен матеріальний ресурс.

Коротше, що я хочу сказати: рівність-братерство-сестринство! Робіть посильний внесок у спільну справу, хто чим може і любить, а також проводьте якісний спільний час.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.