Фото: ДСНС у Львівській області
Навесні цього року рятувальники Львівщини десятки разів виїжджали на ліквідацію пожеж, які виникали через спалювання сухої трави та чагарників. Лише за одну добу минулого тижня було знищено понад 43 га землі. Керівниця управління екології Львівської міської ради Олександра Сладкова розповідає, чому не можна спалювати сухостій і які безпечні способи утилізації трави є найкращими і найбезпечнішими.
Читайте також: Спалювання сухостою під час війни можуть прирівнювати до диверсій
Паління трави чи сухостою, з точки зору екології, завдає великої шкоди довкіллю. Це абсолютно жахлива річ. У тій рослинності згоряють все і всі, а відновлюються найбільш пристосовані – кліщі, інвазивні види рослин, тобто ті, які неконтрольовано поширюються і вбивають наші екосистеми. Відтак, екосистема бідніє і стає неконтрольованою, бо її немає чим балансувати. Наприклад, разом із травою можна спалити гнізда пташок, зайців, їжаків, а ось кліщі залишаються, розмножуються, бо їх нікому їсти.
По селах спалювання трави і рослинності робили віддавна, навіть тепер можна почути слова, мовляв, «моя бабця ще так робила». Але річ у тім, що раніше втручання людей в екосистему було меншим – землю не так багато розорювали, екосистема ще знаходила місця для відновлення. Тепер таких місць немає, тому маємо нашестя комах, шкідників, різних хвороб.
Є, як мінімум, дві причини, чому люди палять листя і сухостій. Перша – вони вважають, що це є швидкий спосіб прибирання. Це не так, бо ж люди шкодять ще й самим собі, вдихаючи шкідливі викиди. Це не вихід цілий рік засмічувати чи не прибирати територію, а потім взяти і підпалити її.
Можливо, спалювання і є легким способом позбутися рослинності, але він абсолютно варварський. Це не прибирання, і не впорядкування території. Тим не менше, найчастіше люди спалюють узбіччя, території біля цвинтарів, та ділянки, які на межі населених пунктів, коли думають, що найкраще – все спалити.
Читайте також: На Львівщині за добу гасили понад 130 пожеж сухої трави
До речі, чим розвинутіша країна – тим менше спалювання та пожеж. Наприклад, слідкувати за пожежами, які виникають, можна на windy.com. От у Польщі та країнах Балтії спалювання практично немає, а у Калінінградській області – просто пекло. Ми ж маємо йти до цивілізованого світу.
Друга причина спалювання наших людей – боротьба з молодими деревами, щоб не утворювалися хащі. Раніше в селах було багато худоби, яка випасалась на цих ділянках, яка й «контролювала» ріст рослинності. Але, знову ж таки, це жахливий спосіб боротьби.
Варто розуміти, що саме загоряння стається не лише через підпали. Частою причиною є засмічення узбіч. Їдучи чи йдучи уздовж дороги, люди викидають сміття, зокрема, пляшки, які згодом можуть нагрітися, зробити лінзу і суха трава загоряється. Ще одна причина – люди викидають недопалки цигарок через вікно.
Неконтрольована пожежа може «розростися», перекинутися на ліси, житлові будинки, тоді набагато важче все погасити. До речі, коли російські вороги поцілили у Львові на нафтобазу, то наші рятувальники розривалися – уся Львівська область палить траву, а у Львові – горить нафтобаза. А це все сили, гроші.
Читайте також: За добу на Львівщині гасили 87 пожеж сухої трави. ДСНС врятувала зайченя
Що стосується способів боротьби з небажаною травою, то найкраще її косити. В ідеалі – у жовтні-листопаді, щоб навесні був порядок. Тоді й не буде що палити.
Скошене найкраще компостувати. Для цього можна використовувати компостну яму – скидати туди траву та рештки органіки, яку використовують люди (залишки їжі). Через зиму господарі матимуть добрива.
Будь-які рослини складаються з вуглецю. Коли людина спалює, увесь вуглець йде в атмосферу. А якщо робити компостування, то вуглець повертається в землю. Звісно, ще є гази, що виділяються, але їх небагато.
Є люди, які в компостну яму запускають ще черв’яків, але цього робити не потрібно. У природі вони зазвичай і так є. Також можна придбати спеціальний розчин, які прискорює всі процеси, але найкраще все робити природнім шляхом. Ще один варіант – купити готовий дерев’яний компостер, але треба слідкувати, аби був доступ повітря.
У Львові зібрану рослинність можна здати на компостувальну станцію, що на вул. Пластовій, 13, у ЛКП «Зелений Львів», що на вул. Замарстинівській, 167а, а також у Домівку врятованих тварин (зоологічний відділ ландшафтного парку «Знесіння»).
