Такого не було у жодній країні. Як водії маршруток у Львові виганяли паломників Тезе

15142 2
Міська рада домовилася із перевізниками про компенсацію проїзду паломників, однак водії маршруток традиційно про це «не знали».

Учасниця регіональної зустрічі Тезе у Львові Олена Кулигіна розповідає про те, чому ця зустріч є важливою для Львова і як брак комунікації між владою та перевізниками може зіпсувати імідж міста, «відкритого для світу».

Вчора у Львові розпочалась зустріч регіональна зустріч Тезе. Це молодіжна міжнародна міжконфесійна зустріч, яка об’єднує тисячі людей із усього світу. У програмі — спільні молитви, семінари, екскурсії та культурний обмін. Учасники проживають у сім’ях місцевих жителів, які зголосились на 4 дні прийняти в своїх домівках незнайомців. Такі зустрічі проводять щороку в європейських містах, а також на інших континентах. Одне із основних завдань спільноти Тезе — об’єднати людей доброї волі у молитві за мир у світі, а також конкретні практичні кроки у пошуках цього миру через спілкування, служіння і справи милосердя.

В Україні формат зустрічей Тезе досить добре відомий — щороку тисячі молодих людей із України від 17 до 35 років їдуть як в село Тезе у Францію влітку, так і на новорічні Дні довіри Тезе, що відбуваються по черзі в різних містах Європи. Окрім цього, навесні та восени відбуваються менші, регіональні зустрічі. Сама така зараз триває у Львові.

Українці завжди входять у трійку найчисельніших європейських делегацій, і саме тому нас там добре знають і гостинно зустрічають. Особисто я була в Тезе близько 10 разів спочатку як паломник, а пізніше як керівник груп, тому багато можу розповісти про людей, які вирушають з України до Європи. Це і практикуючи християни–греко-католики, римо-католики, протестанти, православні. Але й дуже великий відсоток тих, хто їде на такі конференції — це невіруючі або непрактикуючі. І Тезе не робить обмежень.

Із українців до Тезе найбільше їдуть жителі Західної України і, передовсім, зі Львівської області. Саме тому Львів, після багатьох років прохань від учасників і українських церков, цього року було обрано для проведення маленької регіональної зустрічі. Маленька — це 1500-2000 тисячі учасників, передовсім із ближчих до України Польші, Чехії, Словаччини, Німеччини, Білорусі, яких потрібно розселити і прийняти. Всі учасники львівської зустрічі Тезе так само сплачують реєстраційний внесок 800-1000 гривень. За ці кошти купують їжу, оплачують витрати на громадський транспорт, декорації, роздаткові матеріали.

Читайте також: Львів прийматиме регіональну зустріч Тезе. Детальна програма

Регіональні зустрічі часто стають певним тестом: чи готове місто чи країна прийняти новорічну зустріч, на яку зголошуються до 30 тисяч паломників? Чи достатньо розвинена  інфраструктура, гостинність приймаючої сторони? так було кілька років тому у Ризі, де спочатку на регіональну зустріч у вересні приїхали 2 тисячі паломників, а за два роки місто прийняло вже удесятеро більше.

У п’ятницю мені було дуже радісно спостерігати за реєстрацією учасників. Групи прийому у вишиванках, з прекрасною англійською мовою, радістю і обіймами. Детальні пояснення паломникам від волонтерів: як пересуватись містом, де отримувати їжу, куди йти на семінари і молитви, коли повертатись додому.

На одному поверсі спорткомплексу СКА черга молодих людей з наплічниками і спальниками на реєстрацію, багато з них вперше приїхали до Львова, а може і України. Поряд — така ж черга сімей, які приїхали, щоби розібрати додому своїх гостей. Зовсім різні люди, різного віку і статусу, стояли і чекали, щоби прийняти 1-2-3 іноземців або паломників з інших регіонів України. І ці моменти зустрічі і знайомства — один  із дуже зворушливих моментів «паломництва довіри». У цьому українці прекрасні, бо відкрили свої двері і серця для нового досвіду.

Натомість, зовсім інша картина чекала молодь при виході зі СКА. Це було знайомство з громадським транспортом міста.

Кожному учаснику при реєстрації видали квитки для проїзду в транспорті, завдяки яким вони протягом наступних п'яти днів можуть пересуватись у маршрутках, трамваях і тролейбусах. Нагадаю, в інших країнах людям видають один разовий квиток на всі види транспорту, який діє безлімітно протягом днів зустрічі Тезе і його просто потрібно показати під час перевірки. Але у Львові, де громадський транспорт не контролює місто, таку систему запровадити виявилось неможливо. Тож, кожен отримав по 25 спеціальних квитків із розрахунку 5 переїздів на день. За умовами квесту, паломник має віддати квиток водієві (а у випадку контролю в трамваях чи тролейбусах треба також пред’явити реєстраційну картку учасника Тезе). Водії мають збирати квитки і пізніше передати їх перевізнику, якому управління транспорту відшкодовує вартість перевезення учасників зустрічі Тезе.

Чому така складна система, якої немає більше ніде в світі? Бо у Львові перевізники різні, і кожен хотів отримати відшкодування строго пропорційно до перевезених пасажирів. Інакше домовитись або порахувати це, окрім по кількості використаних квитків, не змогли, хоч це було незручно ні для паломників, ні для водіїв.

Проінформувати водіїв про таку систему оплати проїзду мали відповідні міські служби та самі перевізники. Але практика виявилась далекою навіть від такої теорії. Напередодні офіційного відкриття зустрічі приїхали волонтери, що допомагають в організаційних питаннях, і саме вони першими зіткнулись з неадекватною реакцією і деяких водіїв, і навіть пасажирів. Хтось сварився, що вперше про все це чує і йому «до лампочки», хтось вимагав «грощі, а не туалетний папір», хтось заявив, що «якихось свідків єгови вони безкоштовно возити не будуть», хтось посилав їх з цими квитками в мерію, мовляв, нехай там вас возять, когось просто виганяли. Це кілька відгуків лише за один день і лише від тих українців, кого я знаю особисто або читаю у фейсбуці.

Ми з волонтеркою Аліною з Києва, яку я приймаю у себе вдома, теж спробували, як працює система. Почитавши попередні відгуки постраждалих, налаштовані до боротьби, зайшли в маршрутку. Аліна голосно привіталась з водієм і представились: «ми паломники з Тезе і у нас є квитки на проїзд». Водій спробував трохи заперечити, мовляв, нащо йому той папір і чого він має возити когось безкоштовно, хоча агресивним до нас він не був. Аліна розповіла йому, що кошти за ці квитки їм компенсують і що перевізники про це знають, що була нарада, де всіх мали про це попередити і нехай запитає у свого керівництва, бо вони усе знають.

Читайте також: Слухати, давати, якоритись. Три уроки владики Бориса Ґудзяка для сучасної молоді

Але Аліна — журналістка, досвідчена паломниця і учасник багатьох публічних дискусій, вона говорила українською мовою і була готова, що своє право на проїзд мусить відстоювати. Тож вона знала, як вести розмову, щоби зняти напруження, а біля неї напоготові була я з камерою. Ну і Аліна як волонтерка і журналістка знає про те, як працює ця система компенсації, тож впевнено провела лікнеп. На щастя, цього вистачило, щоби нас не висадили. А от іншій дівчині в аналогічній ситуації і після погроз водія довелось його попередити, що вона викликає поліцію, якщо її висадить. На це він її не вигнав, але цілу дорогу на весь салон намагався присоромити чи просто образити. На жаль, інші пасажири часто стають на сторону водія, мовляв, нема що тут їздити «безкоштовно».

Поки що в цих випадках йшлося про українських учасників зустрічі, які приїхали з інших міст і хоча би приблизно розуміють менталітет наших людей. Знають, як у нас шанують пільговиків — дітей, пенсіонерів, військових АТО. Знають, скільки принижень часом доводиться пережити, щоби скористатись своїм правом на проїзд, і в цьому випадку навіть не безкоштовний, а наперед оплачений.

Сьогодні на автобусах у Львові з’явилися наліпки про те, що на цих маршрутах перевозять учасників зустрічі Тезе. Здається, певну роботу з перевізниками вже провели. Будемо сподіватися, що й водіям чітко пояснили, що то за «папірці» їм показують і Львів пройде тест на відкритість, толерантність і європейськість. Важливо, щоби і львів’яни підтримали тих, хто на ці кілька днів перетворюється на заручників «міста, відкритого до світу»?

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (2)

Додати коментар
29 Квітня, 2018 06:17
Веселий вітер Коли вже цих рагулів у жовтих собачих будках познімають з маршрутів? Львів ще не піднявся у розвитку громадського транспорту вище африканських країн
29 Квітня, 2018 00:05
Оксана Вражає те, що мені, як людині тутешній, яка знає наші маршрутки і водіїв, було вельми неприємно бачити (Ви саме так і написали), не агресивні, але непривітні обличчя водіїв, не кажучи вже про ввічливість чи люб‘язність до гостей. А так би і повинно було бути. Сама налаштовувала себе, заходячи в маршрутку, «просвічувати темних водіїв», яким взагалі байдуже до будь-яких культурних подій нашого міста. Шкода, що стільки вкладено праці волонтерів, влади міської і церковної, сімей, що прийняли гостей, а тут отакий за рами й водій зведе це все на манівці.