Читайте також: У Львові демонтовують віллу на вулиці Коновальця, за яку боролись пам'яткоохоронці
Ця вілла побудована наприкінці XIX столітті в характерному стилі історизму. Вона мала вигляд, притаманний віллам тих часів. Тоді вілли будували заможні люди, тож кожна з них відрізнялась, ви не знайдете двох однакових будівель. Кожен власник хотів, аби його вілла була краща від іншої. Вони вирізнялися своїми високими шпилями, унікальними дерев’яними верандами – закритими чи напів закритими. Будівлі тих часів мали дуже цікаві дерев’яні елементи, які часто запозичували з народної архітектури. Мали багато металу – це могли бути флюгери, балкони, жардиньєрки.
Сама територія була гарно обгороджена. Ми ще це можемо бачити, але воно зникає. Вілла Йоанни Лоренц була своєрідною, мала цікаве компонування фасаду, дерев’яну веранду, нішу, в якій раніше була поміщена скульптура, а також архітектурні елементи, формовані зі штучного каменю. Звісно, вілла потребувала догляду.
Вигляд старовинної унікальної вілли. Фото Центру міської історії
Читайте також: У Львові демонтували історичну віллу на Коновальця
Колишня власниця вілли Йоанна Лоренц мешкала там недовго. Вже у 1900 році вона відпродала будинок директору крайового Залізничного бюра Казимиру Залеському. А 1908 року віллу купила Молочарська спілка в Рудках. У самому будинку мешкало кілька родин, а на території зчасом побудували невеликий завод. З боку вулиці Єфремова тоді збудували господарські будівлі Молочарні, автором яких виступив архітектор Іван Новорита, до слова, українського походження. Він надав цьому господарському комплексу вигляду такого собі замку, який увінчували бланки – характерні для фортечної архітектури.
Молочарня існувала там ще в час Незалежності, що оповідають мешканці вулиці.
Але чому знесли цю віллу? Бо в нас не люблять шанувати історичну спадщину. Особливо, коли це не пам’ятка. Будівля якоюсь мірою є захищена від руйнації, коли вона має статус пам’ятки культурної спадщини. Хоча є випадки, коли й пам’ятки зносили. На жаль, в нас немає механізму дотримання пам’яткового законодавства і покарання за нанесення шкоди. Якщо й карають штрафами, то вони просто смішні, особливо для грошовитих забудовників.
«Твоє місто» зазнимкувало, як у Львові зносять віллу, 20 жовтня 2021 року
Коли у будинку на Коновальця з’явився власник, передбачливі активісти звернулися до управління охорони історичного середовища про захист вілли від руйнації. У 2019 році управління нашвидкоруч виготовило необхідну облікову документацію, яку розглянули на Консультативній раді при ОДА і наказом департаменту архітектури будинок внесли до Переліку щойно виявлених памяток культурної спадщини. Все йшло добре. Всі необхідні документи були відправлені до Мінкульту для внесення до Реєстру. У жовтні 2019 року був зроблений експертний висновок про пам’яткову відповідність об’єкту, а в грудні ті ж експерти змінили думку. Представленим висновком пропонувалося доопрацювати вищезгадану облікову документацію.
Читайте також: Міська комісія ДАБК перевірить демонтаж вілли на вулиці Коновальця
Я взялася за цю документацію. Як виявилося, вілла має дуже цікаву історію – з огляду історії та архітектури, яку мені вдалося написати на основі архівних матеріялів. Доопрацьовану облікову документацію з обґрунтуванням автентичності та цінності повторно розглянули на Консультативній раді з питань охорони культурної спадщини і, згідно з позитивним рішенням ради, віллу Йоанни Лоренц повторно занесли до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Цю документацію разом із витягом з Протоколу засідання Консультативної ради та копією розпорядження голови Львівської облдержадміністрації (№ 403/0/5-20 від 15.06.2020 р.) скерували до Міністерства культури.
На наше здивування, Міністерство культури відмовило в занесенні вілли до Реєстру. Як виявилося, ця справа була під прицілом – хтось «злив» інформацію і трьома днями раніше (12.06.2020 р.) до Мінкультури документацію подала Голова Українського товариства охорони пам’яток історії та культури М.І. Бур’янова, заслужений працівник культури України, кандидат історичних наук, розробником якої виступило КП Львівської облради «Реставрація та управління замками та палацами Львівщини», підписану директором В. Потюком, а також доктором історичних наук А. Гречилом (насправді, як він твердить, підпис підроблений).
Абсурдність цієї документації в тому, що причетні пам’яткоохоронні структури, покликані рятувати пам’ятки, виготовили документацію на пам’ятку з висновком, що будинок не може бути пам’яткою, тому що не відповідає деяким критеріям. А 17 членів Науково-консультативної ради, серед яких архітектори-реставратори, члени міжнародної пам’яткоохоронної організації ICOMOS, кандидати і доктори історії та архітектури, одноголосно схвалили відповідність пам'яткових критеріїв та внесли віллу до Переліку пам’яток.
Вілла насправді відповідала всім критеріям пам’ятки, це добре було прописано у документації (автентичність, архітектурне вирішення, відомі архітектори, історія, пов’язана з Молочарнею).Технічний стан будинку не був аварійним, його треба було реставрувати. Якби діяв пам’яткоохоронний закон, то за руйнування причетні мали би понести покарання. І мусіли би відбудувати зруйновану будівлю. Проєкт на будову є в архіві…. Це був би прецидент.
Демонтаж вілли на вулиці Коновальця, 21
Але схеми нищення архітектних пам’яток в місті добре відпрацьовані. Першою ластівкою свавілля був демонтаж вілли Ярославенка на однойменній вулиці, яку розібрав забудовник. І була довга судова тяганина і приписи, згідно з якими віллу мали відбудувати. Але саме на цій віллі міська влада продемонструвала забудовникам схему, як можна безкарно руйнувати пам’ятки.
Читайте також: Вілли, які Львів може втратити
Вілла на Коновальця мала право на існування. Згідно з опорним планом міста, вона відноситься до історичного ареалу. Якщо таким чином руйнувати будівлі, що не є пам’ятками, то невдовзі Львів не буде мати історичного тла, тобто цінної забудови. Тим паче, заявлена реконструкція будинку також є маніпуляцією. Яка це реконструкція? Реконструкція – це відновлення зі збереженням духу, хоча би існуючого фасаду, і створення умов для ефективного використання. Подібну реконструкцію вілли вже втнули поруч – на вулиці Єфремова, 26. Це – ганьба для міста. Правда, цю віллу відзнакували у новобуді, фасади якого «розіграли» чорним і канарковими кольорами. Новий будинок – креативний, але не в тому місці. Уся довколишня архітектура модернізму «пропала» за чорним кольором.
Не можна так не поважати тих архітекторів, які працювали до цього, зробити все навколо по-іншому і назвати це реконструкцією. Щодо вілли на вулиці Коновальця – тут ще інертність наших пам’яткоохоронних органів – треба було одразу подавати до суду, а не чекати поки почнуть руйнувати.
Історичну віллу повністю знесли
Нагадаємо, що на вулиці Коновальця, 21, розпочали роботи із демонтажу старовинної вілли Йоанни Лоренц, яку проєктував архітектор Владислав Рауш. Виглядає так, що фасадну стіну під час робіт не повністю зберегли, хоча у проєкті вона була відображена. Багатоповерхівку на місці вілли на вул. Коновальця, 21 планує збудувати інвестор універмагу на Ринку.
Фото Анни Чистякової, Центру міської історії і
департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
