Фото: Главком
17 липня Верховна Рада мала би розглянути скандальний законопроєкт 2362, який вносить зміни до діючого закону щодо навчання державною мовою в закладах освіти, авторства скандального «Слуги народу» Бужанського. Він скасовує перехід учнів 5-11 класів російськомовних шкіл на українську мову навчання з 1 вересня 2020. Колишній журналіст Національного радіо та радіо «Ера FM» Оксана Чухліб про те, як у 90-их роках Київ переходив на українську та чому солов'їну уже не зупинити.
Пригадую, як в кінці 90-тих більшість київських шкіл перевели на українську мову навчання. Деякі батьки висловлювали незадоволення: «А как же язик Пушкіна?».
Проте, для кого цей язик був важливий, мали можливість вчитись в російських школах. Так от за короткий час молодь вільно заговорила українською. Я мала нагоду це спостерігати, бо як журналіст Національного радіо та радіо «Ера FM», частенько бувала в школах.
Читайте також: Розгляд скандального законопроєкту про навчання державною мовою. Напередодні
Яке це було задоволення спілкуватись з цими дітьми, вчителями! От уявіть, йдеш вулицею – всюди російська, заходиш в школу – українська. Скільки світлих облич я бачила, скільки передових думок чула. Які ці діти були прекрасні! Так, можливо, більшість з них вдома, на вулиці говорили російською. Але перший крок було зроблено – вони вільно володіли українською, для них вона була вже природньою.
Смішно було бачити якісь надписи на вулиці російською мовою, але українськими літерами, або слухати розповіді дітей, як вони вдома агітують батьків переходити на рідну мову, кажучи: «Мам, та ми ж українці».
Розумію, що саме це покоління стало, зрештою, учасником першого і другого Майданів, російсько-української війни.
Тому, дорогі мої, неможливо зупинити ідею, час якої настав. Ви думаєте, ці «бужанські» не розуміють, що Україна цікава світу тільки своєю мовою, культурою, спадщиною? Що Україна може відбутись тільки тоді, коли буде українською? І що русскій мір з кров’ю, але йде в небуття? Розуміють. Це їх останні потуги втриматись за минуле.
Читайте також: Український – не завжди україномовний або Чому нам потрібно розвивати власний блогінг
То зробіть це нарешті!