Фото: Дар'я Кучер
Пам’ятник Францу Ксаверу Моцарту, який у Львові встановили тиждень тому, викликав бурхливі дискусії та доволі неоднозначну реакцію у львів’ян. Для одних скульптура – сучасний витвір мистецтва, тоді як інша частина містян пропонує його демонтувати. Під час дискусії Tvoemisto.tv ексзаступниця міністра культури та колишня посадовиця міськради Ірина Подоляк розповіла, чому пам’ятник не треба зносити та яка справжня проблема такої скандальної ситуації навколо скульптури Моцарту-молодшому.
Читайте також: У Львові урочисто відкрили скульптуру Франца Ксавера Моцарта. Фото, відео
Слідкувала за цим процесом від декларації до інсталяції. Якщо виходити з банального підходу, мені скульптура подобається.
Насправді у Львові стався феномен, коли предмет, дія, практика викликала резонанс, скандал, конфлікт. Це обговорюють від базарів до високих кабінетів. Люди висловлюються про те, подобається чи ні, чи потрібно пам’ятник демонтувати, чи це наруга над мистецтвом. Думаю, доволі швидко ця хвиля спаде, бо Львів живе від скандалів до скандалів, від піків до піків.
Знаєте, що в цьому проєкті мене особисто принизило? Те, як відбулася вся ця процедура. Насправді це волюнтаристський жест, який не має нічого спільного з демократичним суспільством. Коли відома людина заручилася підтримкою чиновників Львівської міської ради, і вони вирішили, що в публічному просторі буде ця скульптура.
Я категорична противниця демонтажу, тому що з цього уроку ми повинні, якщо ми нормальні люди, зробити якісь висновки. Це прекрасна провокативна нагода спонукати людей говорити про актуальне мистецтво як таке, що воно нам дає, для чого воно нам потрібне.
Близько 20-25 років тому тема екології пронизала всі сфери життєдіяльності людей, і дотепер вона є важливою. Щодо культури, ми, окрім загальних фраз «це важливо», «це визначально» та пафосних висловів, не проговорюємо для себе, що воно нам дає. Мало просто піти в театр.
Скульптури, які були встановлені у Львові до того, це так само вульгарне засмічення міського простору, так само з нами ніхто не радився, де їх встановлювати і чи встановлювати взагалі. В принципі, у демократичному суспільстві процедури мають значення. Тому я роблю висновок, що у нас демократичне суспільство і місто, яке розвивається на демократичних принципах, – тільки на словах і на папері. Для мене принципи процедури є важливі, тому що вони гарантують однакові права для всіх.
Читайте також: Це не наш Моцарт. Чому я зареєструвала петицію про демонтаж скульптури композитора
Коли вперше побачила цю невелику модель, була доволі перелякана. Вона мені видалася дуже дивною і незрозумілою. Але я почала читати, дізналася, хто скульптор, яка манера його роботи, почитала з ним інтерв’ю, і заспокоїла сама себе, бо модель ніколи не виглядає так як реальна скульптура. Побачила скульптуру у натурі, і скажу – це хороший пам’ятник. Чи він виразний? Абсолютно так. Якщо ще трохи знати про цього Франца Ксавера, то справді пам’ятник відлунює, він динамічний, непростий, треба вдивлятися в очі цієї людини, і тоді байдуже, чи це Ксавер чи Маланюк. Ось в тому і сила інтерпретацій сучасного мистецтва. Не треба драматизувати. Вся ця площа – дивовижна. Площа Маланюка, на якій стоїть сучасний пам'ятник – це культурологічний феномен.
Ми маємо використати цю ситуацію, щоб поговорити не з дорослими, а з дітьми – що вони думають про сучасне мистецтво, що їм говорить ця скульптура, чому вона їм подобається чи не подобається. Важливо обговорити з ними про феномен усього цього місця – пам'ятник Тудору, його демонтаж, перейменування на площу Маланюка, а тепер скульптура Францу Ксаверу Моцарту. Поговоріть з ними про пам'ятник Папі Римському у Римі, який викликав велетенське несприйняття і несамовиту критику. Все це замішано на тому, що ми не вміємо слухати один одного, ми не вміємо чути один одного і ми дуже малоосвічені.
Фото: "Твоє місто"
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
