Фото: ЛШМД

Керівниця благодійного фонду «Крила надії» Наталія Ліпська про те, як у Львові готуються запустити дитячу трансплантацію печінки і чому це так важливо.

Близько 10-ти років я працюю із дітьми, які через вроджені вади потребують трансплантації печінки. Ідеться передусім про маленьких дітей віком до шести років, для яких пересадка – єдиний шанс на життя. Щороку трансплантації потребують приблизно 15 таких дітей. Окрім того, є діти із гепатитами, онкологічними захворюваннями і тут також ідеться про трансплантацію печінки.

Зробити трансплантацію дорослій людині – одна справа, а дитині, яка важить 6-10 кг – зовсім інша. До цього часу якісно такі операції в Україні не робив ніхто. Були спроби в Інституті Шалімова у Києві, але вони мали низький показник виживаємості: якщо у Польщі, Білорусі чи Туреччині він становить близько 90%, то в Україні – 25%. Тому досить довго дітей, які потребували трансплантації печінки ми відправляли за кордон.

Але так не може тривати завжди. Трансплантація органів маленьким дітям має розвиватись і в Україні. Зараз такі операції почали робити у тому ж Києві в приватній клініці «Оберіг», але вартість допомоги там становить 2,3 млн грн – це практично так само, як у Польщі. У державних лікарнях ці операції були би повністю безоплатними для маленьких пацієнтів.

Читайте також: Шанс жити. Для чого і як у Львові проводять пересадки органів

Ми довго вкладалися у те, щоб проводити трансплантацію печінки у Львові у міській дитячій лікарні на Орлика. Ми вигравали конкурси громадського бюджету, щоб обладнати операційні, зробити палату пробудження, підсилити реанімацію, закупили техніку в лабораторію. І виглядає, що нарешті лікарня наближається до першої трансплантації печінки. Лишилось ще закупити деяке обладнання, на що місто виділило кошти із бюджету розвитку.

Ліцензія на операції з пересадки органів у лікарні вже є, а гендиректор Львівської лікарні швидкої допомоги Олег Самчук каже, що їхні лікарі проведуть ще кілька трансплантацій печінки дорослим, а тоді допомагатимуть з дітьми. Усі операції тут будуть повністю безкоштовними.

Сподіваємось, що принаймні одну трансплантацію печінки там проведуть вже цього року. Виходжувати дітей до і після у цій лікарні вміють – ми багато років у цьому керунку із ними співпрацюємо.

Операція із трансплантації печінки надзвичайно технологічна, адже цей орган містить дуже багато судин. Якщо говоримо про родинну трансплантацію, то ідеться практично про дві паралельні операції, що тривають 20-30-40 годин. Для цього потрібне унікальне обладнання, круто обладнана реанімація, лікар, медсестри і реаніматологи найвищої кваліфікації, адже лікар може пересадити орган, а дитину ще треба виходити. Наш організм дуже цікаво влаштований: із донора, який віддав частину своєї печінки, з часом навіть знімається інвалідність. Наприклад, знаю маму-донора з Одеси, яка віддала частину печінки сину і після цього народила ще двох здорових дітей. Печінка – унікальний орган, але дуже складний для операції.

Усе це – про родинну трансплантацію. Але така можливість є не завжди і деякі діти потребують трансплантації від трупного донора. Окрім печінки, ідеться, зокрема, і про нирки. Наразі знаю про одну трупну пересадку нирки в Інституті Шалімова.

Читайте також: Львівські лікарі віддають шану жінці-донору, яка врятувала чотирьох пацієнтів. Фото дня

Діти, які живуть на діалізі, втрачають соціалізацію. На гемодіаліз, наприклад, потрібно тричі на тиждень їхати до Львова. Ці діти, здебільшого, не ходять в школу, вони – у групі ризику заразитись будь-якою інфекцією. Найбільшою проблема втрати соціалізації є для дітей-підлітків, які втрачають і знання, і комунікативні навички.

Трупну трансплантацію нирки/печінки українським дітям роблять в Білорусі – наразі це єдина країна, що офіційно дає нам органи і приймає дітей. Ці операції оплачує Міністерство охорони здоров’я України.

Але в інших клініках МОЗ не може оплатити такі операції, адже вони не хочуть давати рахунки напряму. Це великий бізнес із посередниками, яким не вигідно, щоб це оплачувала держава, тому що втрачатимуть комісійні – така реальність.

Є велика проблема з маленькими дітьми, які потребують трансплантації серця – Білорусь таким серця не дає. Раніше такі операції проводились тільки в Індії, але зараз і там виникли проблеми із цим. До того ж, в Індії треба жити роками, щоб дочекатись на орган. На жаль, є ситуації, коли люди вертаються за кілька років без результату або діти гинуть. Якщо дітям, які потребують нирки, можна продовжити життя діалізом, то тут варіантів немає, як і для термінальної стадії проблем з печінкою.

Окрім того, є діти з ураженням легень, передусім через муковісцидоз, генетичну хворобу, що, серед іншого, вражає і легені. Такі діти – кисневозалежні і живуть удома за допомогою кисневих концентраторів. Вони потребують трансплантації легень, що в Україні не роблять. Ми сподіваємось, що у ЛШМД почнуть робити такі операції дорослим, а потім – і дітям.

З оптимізмом дивимось у майбутнє дитячої трансплантації, адже справу вже запустили.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.