Десять хвилин – саме стільки є часу у жителя великого міста, щоб сховатись у бомбосховищі після сигналу повітряної тривоги. На шостому місяці повномасштабної війни актуальним залишається питання, де можна безпечно провести години, переховуючись від російських ракет. Чи захистить людей підвал у панельному будинку, чи безпечно перебувати у підземному паркінгу та чи працює правило «двох стін». Відповідь на такі питання, на жаль, актуальні у 2022 році.
Ці питання вже декілька місяців обговорюють у Верховній Раді, дискусія завершилась затвердженням законопроєкту №7398. Немає сумнівів, що документ підтримає президент Володимир Зеленський.
Про що йде мова? Усі нові будинки – і п’ятиповерхові, і великі ЖК на декілька під’їздів по 24 поверхи, мають бути обладнані бомбосховищами і бути доступними маломобільним групам населення. Нові бомбосховища мають з’явитись і в існуючій забудові, що, на думку авторів законопроєкту, дозволить створити в Україні мережу захисних споруд.
Які нюанси законодавці не врахували
Автори законопроєкту зазначають, що мережа бомбосховищ з’явиться не лише в новобудовах, але й у вже існуючих житлових масивах. І тут виникає питання. Проєктуючи захисні споруди у новобудові, можна передбачити усі нюанси, а от що робити із вже існуючими будинками? Уявіть собі бомбосховище на сотні людей посеред подвір’я, яке має захищати місцевих жителів від вибухових хвиль, ураження хімічними, радіоактивними і біологічно небезпечними речовинами. Ще у ньому мають зберігатися необхідні запаси їжі, питної води, повинна бути проведена вода, каналізація, електрика, засоби зв’язку та налагоджена подача повітря. Хто це має будувати, обслуговувати та де взяти кошти і землю на це?
До речі, у документі чітко не прописано – хто має відповідати за утримання бомбосховищ. Це будівельна компанія, обслуговуюча організація, власники квартир чи приміщень або місцева адміністрація? Не дуже зрозуміло, що законодавці мають на увазі під «задовільним станом» захисної споруди. Цей момент, на мій погляд, потрібно уточнити.
Не дуже зрозуміло, чому бомбосховище має бути у кожному новому будинку. А якщо девелопер забудовує цілий квартал, наприклад, з 10-15 розташованими поруч висотками? Чому у такому комплексі не відкрити три великих бомбосховища, якщо дістатися до кожного з них можна у розрахунковий час. Якщо така норма буде вводитись, то, на мій погляд, краще, щоб вона діяла для комплексної забудови. І щоб не виникало ситуації, коли жителям багатоповерхівки рекомендують користуватися бомбосховищем у сусідньому районі, до якого вони не мають ніякого стосунку.
Що можна зробити
Чи знаєте ви, що забудовники мали будувати об’єкти інженерно-технічного захисту і до проголосованого Верховною Радою законопроєкту? Така норма вже давно прописана в Державних будівельних нормах (ДБН), однак не завжди виконувалась. Цікаво, як Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ), що вже ліквідована, видавала девелоперам документи про введення будинку в експлуатацію. І в таких новобудовах немає бомбосховищ. Можливо, не треба переписувати закони, а лише контролювати їх виконання, щоб об’єкти будували згідно з діючими нормами і законами? Наприклад, у житлових комплексах компанії Avalon ми передбачали необхідні заходи захисту жильців, формували безпечні зони в проєкті і на будівництві… і до прийняття нового закону. Зараз ми видаємо ключі на понад 800 квартир, власники яких у разі небезпеки зможуть скористатися захисними спорудами під час повітряної тривоги.
Після початку повномасштабної війни експерти багато розповідають про досвід Ізраїлю, який вже декілька десятиліть потерпає від ракетних обстрілів. На початку 90-х місцеві жителі під час повітряних тривог, які часто оголошували вночі, одягали протигази і ховалися у безпечних місцях. Тоді в Ізраїлі і придумали безпечні кімнати, що можуть розташовуватися або на поверсі, або в кожній квартирі. Останні створені із залізобетону, обладнані захисними вікнами, сталевими важкими дверима та фільтрами повітря. Їх можливо виробляти окремо та монтувати в будинок. У мирний час такі кімнати використовуються як кабінети чи дитячі, а під час бомбардувань захищають сім'ю від уламків ракет чи хімічної зброї. Avalon хоче перейняти досвід Ізраїлю, думаю, на такий крок підуть й інші забудовники з усієї країни. При створені захисних кімнат важливо не економити на матеріалах, а контролюючим органам - перевіряти виконання усіх норм.
На мій погляд, неможливо створити нову мережу захисних споруд швидко та без великих інвестицій, яких у держави в умовах повномасштабної війни все одно немає. Однак можливо перевірити вже існуючі бомбосховища, які внесені у реєстр, та на які витрачалися бюджетні кошти. Доведеться розірвати договори оренди з бізнесом, який орендує такі приміщення, а деякі об’єкти доведеться приводити до ладу. Бо зараз у деяких з них небезпечно знаходитись навіть без повітряної атаки. Кримінальна відповідальність за порушення цих норм змусить адміністрацію, забудовників, ДІАМ їх виконувати.
Найбільш практичний вихід із ситуації – там, де їх дійсно не вистачає, будувати підземні або наземні споруди подвійного призначення, які, крім захисту населення, під час небезпеки мають ще й комерційну або побутову функцію в мирний час. Це допоможе виконати норми закону та захистити населення під час війни, а з іншого боку – суттєво не підвищувати вартість житла. Бо кому будуть потрібні оці «бетонні пам’ятники», після нашої перемоги?
На мій погляд, кожному населеному пункту потрібно проаналізувати поточну ситуацію із існуючими бомбосховищами, привести до відповідності вже існуючи та знайти місця, де дійсно потрібно відкрити додаткові бомбосховища. Найкраще це робити з використанням Генерального плану розвитку міста. Усі подібні нові норми – орієнтація на майбутнє, оскільки зараз, у період війни, швиденько створити мережу захисних споруд – неможливо. І досвід війни треба враховувати вже саме України, нажаль, в нас його вже більше ніж достатньо. А самі норми військового часу необхідно писати виключно із військовими/технічними/будівельними експертами.
Партнерська публікація
