Фото: Еспресо

На території Білогорщі у Львові створили ландшафтний заказник місцевого значення «Торфовище Білогорща». Заказник охоплює територію 58,8 га. Тут розташовані унікальні торфово-болотні комплекси. За результатами досліджень фахівців львівських наукових установ, тут ростуть 42 види рідкісних рослин та зафіксовані місця поширення 25 видів тварин. Створення заказника на Білогорщі зініціювали самі львів’яни ще декілька років тому, однак представники колишньої Рясне-Руської сільради напередодні створення Львівської ОТГ роздали людям 58 гектарів унікальних земель заказника і тепер за цю територію тривають суди. Юристка з екологічного права Софія Шутяк розповідає, на якому етапі судові процеси і чому дуже важливо зберегти цю територію як місце рекреації.

Читайте також: У Львові збережуть «Торфовище Білогорща». Тим хто, має там ділянку, запропонують іншу.

У судах сьогодні є сім справ щодо заказника «Торфовище Білогорща». Шість перебувають у Господарському суді Львівської області, де прокуратура в інтересах громади міста оскаржує виділення земельних ділянок гаражним кооперативам і один позов подали у Львівський окружний адміністративний суд самі гаражні кооперативи, які намагаються скасувати рішення обласної ради про створення заказника. Цю справу веде суддя Олександр Сасевич, найближче засідання суду відбудеться цього тижня, 24 червня.

Сам заказник виконує для Львова і громади велику природоорієнтовану функцію. 28 липня цього року буде день, коли вважатиметься, що світ вибрав з природи більше ресурсів, аніж природа самостійно може собі врегулювати. Тому у світі почали говорити про природоорієнтовані рішення, які базуються на знаннях про довкілля. Що таке взагалі природоорієнтовані рішення? Це заходи, які спрямовані на захист і відновлення екосистем. Зокрема, і на захист нашого заказника. 

Читайте також: Нова локація для відпочинку. У Львові облаштують перший болотяний парк

По-перше, він успішно вирішує проблему наслідків зміни клімату для Львова, є ще однією зеленою зоною для відновлення, очищення вод та акумуляції вуглекислого газу. По-друге, існування заказника є комплексним і враховує пов’язаність екосистем: село та місто, людина та природа, освіта та бізнес. По-третє, заказник сприяє збереженню та відновленню біорізноманіття у природі.

По-четверте, його існування є економічно вигідним, бо не потребує додаткових витрат від міста. По-п'яте, заказник створили в інклюзивний, прозорий спосіб. Також тут порушується питання щодо законності набуття земельних ділянок і важливості компромісів, що є різниця між приватним та загальним, і що довкілля – одне на всіх. Саме рішення про створення заказника базується на наукових даних.

Читайте також: Де у Львові облаштують експериментальні газони і для чого це потрібно

Торфовище, про яке ми говоримо, це водно-болотні угіддя – унікальні території, які є найбільш цінними для довкілля, бо там вбирається зайвий вуглець, очищається забруднене повітря. Із таким заказником Львів досягатиме своїх цілей у частині покращення стану довкілля. Львову потрібен належний температурний баланс, достатня волога, щоб львів'яни, мешканці громади і гості могли дихати цим зволоженим повітрям. Щоб не було різких злив і посух, необхідно, аби довкілля верталося у міста, потрібне розумне керування змінами клімату.

Якщо ми говоримо про забудову цієї території гаражами, то це вже буде промислове призначення території і, відповідно, додаткове навантаження на природу, погіршення стану довкілля.

Зараз триває війна і однозначно ми повинні думати, як виживати в цих умовах. Нам можуть закидати, що про довкілля треба думати вже потім, після відбудови, наводячи приклад після Другої світової війни, коли у першу чергу почали все відбудувати. Але фахівці уже проаналізували наслідки таких необдуманих рішень і довели, що питання охорони довкілля мають враховуватися завжди. Коли ми їх враховуємо, то плануємо господарську діяльність, кількість відходів, впливів і можемо попередити негативні наслідки для нас.

Читайте також: Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту

За 8 років війни ми в Україні мали досвід будівництва модульних містечок, які зараз будують у Львові. У Запоріжжі, Дніпрі такі містечка будували як тимчасові на пів року, але по факту люди проживають там уже 5-6-тий рік. Ці території неналежно облаштовані, ці конструкції мають терміни використання до 3 років, не мають відповідних комунікацій і вже не є територіями, де людина може відпочивати. Як це корелюється із заказником  «Торфовище Білогорща»?

Територія заказника є надбанням народу. Під час війни люди позбавлені нормального відпочинку, не мають можливості кудись поїхати, але кожен має право на відпочинок у місці, де він може знайти силу. Таке місце має бути недалеко, за пів години добирання. І цей заказник якраз знаходиться від центру Львова за пів години, якщо добиратися.

Люди повернуться з війни. Враховуючи величезну щільність забудови у Львові, яка не відповідає ДБНам, місто має думати, що нам треба здорові люди, які мають бути наповнені енергією. Якщо поспілкуватися з психологами, то всі кажуть, що лікування природою – є найкращим. У Японії є навіть практика сінрін-йоку («лісове купання»). Вчені провели низку досліджень про користь від відпочинку серед дерев і з'ясували, що ліс позитивно впливає на людину і за 15 хвилин перебування в лісі артеріальний тиск падає, рівень стресу знижується, натомість покращується концентрація розуму.

Читайте також: Чому вартує відмовитися від частого скошування трави у Львові

Львів – динамічне, творче, компактне місто. Нам важливо не втратити під час свого динамічного розвитку можливість залишатися сталим, як, наприклад, Копенгаген. У 60-х роках Копенгаген був перенасичений будівлями, машинами, тоді вони вирішили вкладали додаткові кошти, щоб повернути у місто зелень. Для того, щоб цього не робити Львову, нам необхідно зберігати такі території як заказник.

Якщо говорити суто з юридичного погляду, то ми маємо тут порушення з боку Рясне-Руської громади. Там уже відкриті кримінальні провадження. Коли сільрада роздавала ці ділянки, то не могла не знати про створення заказника, яке обговорювалося з 2017 року. Сам заказник створили у жовтні 2019 року.

Ми добре розуміємо, що схема гаражних кооперативів – це безкоштовне отримання ділянки від населеного пункту. Громада на цьому не заробила, а тільки втратила. Натомість маючи збережений заказник, громада однозначно виграє.

Тут є питання заробляння грошей невеликою кількістю людей, які будуть швидше за все будувати там комерційні об’єкти, а не гаражі, натомість заказником буде користуватися необмежене коло людей. Тому у судах зараз відстоюється право на чисте довкілля. До речі, важливо, що на проспекті Чорновола у Львові під час облаштування пішохідного бульвару і громадського простору з фонтаном планують створити дощові садки, які дозволять покращити дренаж, аби вулицю не затоплювало під час дощів. 

Читайте також: У Львові облаштують бульвар із фонтаном, громадськими просторами і сквером. Візуалізація

У травні 2021 року депутати ЛМР проголосували за те, щоб людям, чиї землі опинилися у межах території заказника «Торфовище Білогорща», запропонувати альтернативні варіанти земельних ділянок. Це дійсно хотіли зробити. Єдиним органом, який може роздавати ділянки, є орган місцевого самоврядування. Я так розумію, що відбулося затишшя, власне, через суди, бо там виявилося багато підставних осіб, і через війну.

Я вже 20 років працюю в екологічному праві, намагаюся захистити такі об'єкти, і це вічна боротьба за природні ресурси – тих, хто хоче скористатися і тих, хто хоче їх відновити. Львів має невелику кількість зелених насаджень, тому потрібно створювати і зберігати такі місця для наших дітей. Тут немає бажання заробити, навпаки всі витрачають час і зусилля, щоби захистити заказник. Не може особистий інтерес кількох людей переважати над суспільним.

Головне фото: Еспресо

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.