До місцевих виборів залишилось кілька днів. Конкуренція між партіями набирає найгарячіших обертів, а кандидати в депутати не скупляться на гучні обіцянки. Однак досвід минулих років свідчить, що часто активність кандидатів так і залишається в межах передвиборчої кампанії. Народна депутатка Галина Васильченко – про те, як обрати кандидата(-ку), який(-а) справді хоче сприяти розвитку свого району та громади.

Майже у всіх містах депутати до міської ради будуть обирати за партійними списками, оскільки самовисування (мажоритарка) можливе лише в містах до 10 тис. населення, тобто насамперед багатьом із нас доведеться обирати саме партію, а не конкретну людину. Однак це аж ніяк не заперечує той факт, що:

• по-перше, вибори в містах від 10 тис. населення проходитимуть за пропорційною системою з відкритими списками. Хоча до «відкритості» цих списків також є чимало питань. Проте у бюлетені ми зможемо поставити галочку і за партію, і за кандидата(-ку) від партії, котрий(-а) йде у  конкретному виборчому округу і в майбутньому може представляти наші інтереси в раді;

• по-друге, місцеві вибори – це більше про персоналії, а не про партії. Переважно ми робимо свій вибір, зважаючи на авторитет певних людей, їхню впізнаваність, роботу на окрузі тощо.

Я також мала досвід кандидування на місцевих виборах в 2015 році і специфіку кампанії змогла відчути на собі. Тож, на що нам усім потрібно звернути уваги при виборі кандидатів?

Читайте також: Місцеві вибори пройдуть за новими правилами. Що змінилось?

1. На бекґраунд кандидата. Насправді дуже важливий пункт. Часто виборці роблять вибір, уже перебуваючи в кабіні для голосування, і ставлять галочку біля умовних кандидатів без роздумів. Так, у раду можуть потрапити і технічні кандидати, і такі, які ніколи не цікавились політичною діяльністю, а основна їхня мета – відстоювати інтереси різних фінансових груп впливу, а не конкретної громади.

Мої особисті спостереження: люди, які балотуються на виборах і справді щиро хочуть змін для своєї громади, зазвичай уже мають певний доробок у громадсько-політичний галузі, у галузі бізнесу чи управління.

До чого я веду? Якщо ви бачите, що якісь кандидати жодним чином ніколи не були дотичні до суспільно важливих процесів, то поставте собі запитання: а яка мета такої людини в політиці? Безумовно, можливі винятки, і в когось бажання різко змінити вектор свого життя може виникнути раптово. Проте я прихильниця думки, що бажання людини «творити зміни в себе вдома» закладено в ній іманентно, тому скоріше воно може розвиватись, переходити на якісь нові рівні, а не виникати несподівано.

2. На передвиборчу програму. Так, часто ми нехтуємо цим пунктом. І думаємо: «її і так ніхто не дотримується». Але, насправді, читаючи програму, ми можемо побачити, чи є в кандидатів певне комплексне бачення розвитку конкретного округу, села, міста тощо. Зверніть увагу на те, чи містить програма чіткі положення і план їхньої реалізації. Якщо ж програма складається лише з популістичних та ефемерних висловлювань, то варто задуматись: наскільки реальною є її реалізація і готовність кандидатів до конкретних дій?

Читайте також: Що обіцяють Садовий і Синютка зробити для вирішення транспортної проблеми. Аналіз програм

За нагоди прийдіть на зустріч із кандидатом чи кандидаткою і запитайте: чому ви вирішили кандидувати, що саме хочете змінити? Елементарні питання, але відповіді на них – важливий маркер для того, щоб глянути, чи не кандидує людина випадково і точно знаходиться на своєму місці.

3. На обіцянки. Звучить банально, але не варто звертати увагу лише на такі маніпулятивні обіцянки, як-от: «я відремонтую все на вашій вулиці» чи «зроблю з десяток дитячих майданчиків». Можна помітити, що особливо активно реалізовувати цю обіцянку під час передвиборчої гонки намагається чинна місцева влада, запевняючи, що так буде і наступних 5 років.

Чому ж я це називаю «маніпуляцією»? Бо, на жаль, дуже часто чиновники ці речі подають так, наче це їхні особисті досягнення (згадайте тільки урочистості з нагоди відкриття якогось об’єкта та перерізання червоних стрічок), а гроші на будівництво чи реконструкцію чогось вони наче дали або ж готові дати прямо зі своєї кишені. Але ні. Усе це реалізовується за кошти місцевих та державного бюджетів. А бюджет – це наші з вами гроші, які ми чесно сплатили державі у вигляді податків. Тут лише стоїть питання, наскільки ефективно потім цими коштами розпоряджається влада.

Набагато важливіше, коли кандидати не просто апелюють до якихось «точкових проблем», а мають сформовану стратегію розвитку округу, села міста чи ОТГ. І розуміють, що потрібно робити, аби в довгостроковій перспективі покращити добробут мешканців.

Читайте також: До Львівської міськради йде відверто проросійська ОПЗЖ. Що це означає

Кандидатів до місцевих рад, які обіцяють підвищити пенсії, збільшити мінімалку чи «зірку з неба дістати», рекомендую взагалі викреслити зі списку тих, за кого можна голосувати. Немає таких повноважень ані в міських голів, ані в місцевих депутатів.

Загалом усі вищеперераховані пункти можна охарактеризувати одним словом – аналізуйте. Так, нехай це займе трохи більше часу, але ймовірність того, що ви потім будете шкодувати за свій вибір, зменшується в рази. Голосуйте не за ті партії та тих кандидатів, що мають більше грошей на рекламні щити, а за тих, хто активно працює на благо громади не лише під час передвиборчої кампанії.

І обов’язково прийдіть на виборчі дільниці 25 жовтня, бо кожен голос має значення і те, що відбувається навколо, – наша спільна відповідальність.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.