Як ми втрачаємо міське озеленення (і заодно якість життя)

17582 2
Містянам потрібні зелені коридори та палісадники, аби змінити своє сприйняття вулиць та міського простору.
Фото: marthaschwartz.com

Фото: marthaschwartz.com

Львів може втратити традиції озелення, які існували тут раніше, вважає архітекторка та урбаністка Ольга Криворучко. На її думку, аби зробити місто більш комфортним та естетичним, треба більше уваги приділяти як збереженню рослин, так і висадці нових.

Якість життя людей в місті великою мірою залежить від зелених просторів. Оскільки найчастіше люди ходять пішки, вулиці – це наші важливі щоденні шляхи. Вулицями ми гуляємо й у вихідні, якщо хочемо просто пройтися (колись для цього навіть були спеціальні слова: променад, шпацер). Колись вулиці проектувалися передусім для життя і прогулянок, пізніше акцент змістився в сторону проїжджої частини і пропускної здатності автівок. Сьогодні ж люди знову готові прийняти вулицю як простір для життя, прогулянки, гри, як естетичний і комфортний простір, а не лише як транспортну комунікацію.

Якість і комфортність вулиць залежить від різних факторів: безпеки, доступності і безбар'єрності, мікроклімату, освітленості, відчуття затишку, незагазованості і рівня шуму. Серед них є дуже важливий фактор – озеленення. Воно створює прохолоду і затінок, затримує вологу, захищає від пилу і шуму в зелену пору року, дає відчуття захищеності та затишку, зрештою, надає простору естетичності. Люди більш охоче пересуваються містом зеленими вулицями і уникають тих, де рослин немає. Особливо це актуально в спеку.

Читайте також: Через реконструкцію палацу спорту у Львові зрізали майже 300 дерев. Фото

У великих містах актуальними є зелені сполучення (Green links) – шляхи, якими можна пройти містом від парку до парку, через сквери, алеї і променади, мінімально контактуючи з автомобілями. В ідеалі такі зелені коридори сполучають усі райони міста з його центром. Наприклад, у Відні є ціла схема таких зелених коридорів.

Старі фотографії Львова нагадують, де раніше були зелені простори – сьогодні їх стало суттєво менше. Якщо порівняти площу Ринок у 70-х і тепер, то помітимо разючий контраст у кількості дерев і кущів, площі травників. З одного боку, заміна старої основи під замощенням (з нормальними властивостями дренажу) на бетонну призводить до вимирання дерев, з іншого це не підтримує існуючої традиції озеленення, коли замість зелених зон виникає замощення, а замість зрізаного дерева не висаджується нове. Через це скорочується кількість дерев і площ травників, клумб, що призводить до більш відчутної спеки в місті.

Історичне фото вул. Чернівецька, 1970-ті, Джерело: JolaLipińska 

   

Історичні фото, площа Ринок та площа Галицька, 1970-і. Джерело: JolaLipińska 

Ефект, який справляє озеленення в місті, важко переоцінити. Два ряди дерев дадуть значно більше затінку та створять приємніший мікроклімат, ніж один. Але навіть один ряд краще, ніж взагалі без озеленення. Дерева в поєднанні з чагарниками краще триматимуть вологу, ніж самі дерева, і створять більше затінку. Дерева з великими травниками теж матимуть добрий ефект: великі площі травників не нагріваються та не віддають тепло так, як великі площі замощення.

Здається, що це дуже просто, але щось таки витісняє зелень з міста навіть тоді, коли всі тільки й говорять про зміни клімату.

Часто площі вивільняються від зелені для бізнесу: на їхньому місці відкривають літні майданчики кафе, відбираючи у містян найпривабливіші громадські простори. Але чи це того варте? Коли таким чином погіршується мікроклімат у місті, стає менш комфортно і мешканцям, і туристам. Зрештою, місто стає менш привабливим без зелені.

Найпростіше – підтримувати озеленення, яке вже є. Не обрізати по-варварськи, не забетоновувати коріння, не різати коріння прокладанням мереж надто близько до дерев. Просте рішення – досаджувати рослини там, де озеленення втрачено. І третє, найбільш затратне, але ефективне – створювати нові зелені простори в місті, надаючи їм перевагу замість комерційних.

У світі є приклади, коли повністю замощені фрагменти вулиці перетворювали в озеленені.

Амстердам, Нідерланди, Джерело

Лодзь, Польща, Джерело

Важливою якістю зелених шляхів у місті є їхня безперервність. Наскільки приємніше йти, не виходячи з затінку дерев, в оточенні клумб, рабаток, зелених бордюрів та живоплотів. Поєднання озеленених вулиць між собою, сполучення їх в безперервні шляхи є важливим моментом для відчуття якісного простору міста.

Вкраплення скверів чи принаймні розширень тротуарів створюють можливості для перепочинку: зупинитись, почитати книжку чи випити кави у затінку дерев, неподалік від дому чи роботи. Не лише парки створюють зелені простори міста, а й дрібні зелені кишені, заглиблення, закапелки – дрібні простори, що потребує людина для короткотривалого відпочинку.

На фото одне дерево і незначнерозширення тротуару на вул. Личаківській створюють маленький громадський простір та атмосферу затишку і спокою. Джерело: Urbaanideas

Колись популярним був такий архітектурний прийом в забудові вулиць як курдонер або палісадник – відступ будівлею від фронту вулиці. Завдяки ньому з’являється невеликий садок, травник або клумба перед фасадом будинку, що дає відчуття міста-саду. Такі вулиці – це Київська, Івана Котляревського, Петра Дорошенка (вгорі), Глибока, Костя Левицького.

На фото приклад курдонерів: вул. Котляревського у Львові

На фото приклад курдонерів: вул. Дорошенка у Львові.

Найчастіше люди обирають для відпочинку сквери та парки, охоче сидять на траві. Як зробити так, щоб в місті кожен мешканець мав у радіусі п'ятихвилинної доступності зелений простір? І чому це важливо?

До скверів і парків люди йдуть за відпочинком, на прогулянку. Якщо парків через їхній розмір може бути й не так багато, то сквери мають траплятись частіше. Сквери, що зникли з міського ландшафту Львова: сквер на Гнатюка, де тепер замощена площа; сквер на розі вулиць Краківська – Вірменська, де тепер зводиться будівля. Коли зникають сквери, люди опиняються в місті без близької доступності до шматка зелені. Дерева, що досаджуються пізніше, навздогін, крім естетичної функції, не несуть більше нічого, оскільки сама територія вже втрачена.

Сквер на вулиці Гнатюка. Фото: Google Maps, 2011 р.

Сквер на розі вулиць Краківська – Вірменська. Фото: Центр міської історії, 1963 р.

Маленькі сквери під найбільшою загрозою знищення, тому потребують особливої уваги. Дерева, які можна досадити на заміну старим, дуже різноманітні. У сквері немає такого сильного обмеження щодо форми і розміру крони. Тут пасуватимуть будь-які види, витривалі до пересихання і міського забруднення.

Скверам прекрасно пасують квітучі чи декоративні чагарники, наприклад, спірея японська, барбарис, бруслина японська, магонія, вейгела, жимолость шапочна, айва японська, кизильник, лапчатка. Серед більш високих чагарників: спірея сіра, бузок, глід, мигдаль, форзиція, ін. Добре також використовувати у затінених місцях не траву, а трав'янисті багаторічні ґрунтопокривні рослини: барвінок, живучку.

Сквери мають бути нормально умебльовані, бажано з можливостями для маленьких дітей – пісочницями, гірками для лазання, батутом, з'їжджалкою, балансиром. Вони стануть прекрасним мотивом для батьків з дітьми вийти на двір.

Що становить найбільшу загрозу для озеленення міста:

  1. Втрата традиції озеленення, коли зелені вулиці чи сквери – не в пріоритеті.
  2. Непрофесійна посадка: надто глибоко, надто мілко, без дренажу, без ґрунтосуміші, надто щільно втоптали ґрунт, замостили зверху, не залишили можливість поливу, не прив'язали до опори.
  3. Відсутній догляд нових насаджень упродовж двох (мінімум) чи трьох (необхідних) років: регулярний полив тричі на тиждень, мінімум 10-20 літрів під одне дерево, 5-10 літрів під один чагарник.
  4. Вдісутнє підживлення добривами і захист від шкідників, а також котів і псів.
  5. Неправильна і непотрібна обрізка великих сформованих дерев (часто на вимогу мешканців).
  6. Невчасна заміна хворих чи сухих дерев, доки вони не почнуть ламатися і падати (більш характерно для наших парків), молодими, які би встигли підрости і зміцніти.
  7. Закидання взимку клумб і газонів снігом з піскосумішшю та сіллю – у засолених ґрунтах гинуть менш витривалі дерева, ламаються кущі.
  8. Витоптування і загиджування травників під час вигулювання псів.
  9. Недосаджені рослин замість тих, що втрачаються, непрополені клумби. Таким чином одноразова інвестиція може знівелюватися вже за рік-два, хоча вартість догляду вдвічі менша за вартість нових рослин.

Які дерева найкращі для озеленення вулиць?

Одними з найбільш витривалих у наших міських умовах (до загазованості, забруднення, шуму, посухи) є такі види: ясен, клен, липа, граб, дуб. Також можна садити дерева, що раніше були типовими у Львові, а зараз їх не часто використовують. Це плодові дерева, оскільки у Львові було багато садів: груші, яблуні, сливи, і декоративні: слива пісарді, глід, яблуня нєдзвєцького, гіркокаштан криваво-м'ясний, навіть магнолії зустрічалися.

Естетичними є квітучі дерева, які теж можна використовувати при озелененні вулиць: акація, робінія, горобина, груша шантиклер, сакура, гледичія, ліріодендрон.

Є ще й інші придатні для міського озеленення дерева, проте варто звернути увагу, чи будуть вони пасувати до місця, оскільки не завжди їхні розлогі крони можуть бути зручними для озеленення міста. Серед них: катальпа, платан, гінкго.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Читайте також:
2 Жовтня, 2018 15:28
Олександра Пані Ольго, готуйте звернення або петицію до міської влади щодо цих проблем, а ми підтримаємо, бо дійсно, бракує зелені у Львові. Треба, щоб на законодавчому рівні було затверджено заборони, дозволи і перспективи розвитку зеленого Львова.
2 Жовтня, 2018 13:49
Оксана Ото за слово палісаднік???
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!