Як навчити дитину терплячості і працелюбності. Практичні кроки через гру

3190 0
Ви не помічали, що ми, дорослі, більш поблажливо ставимось до самих себе, аніж до дітей, які вчасно (тобто негайно) не розклали все по своїх місцях? Ми не помічаємо, наскільки наш власний приклад розходиться з тим, чому зазвичай вчимо і чого чекаємо від дітей.
Фото: Unsplash

Фото: Unsplash

Якщо батьки заохочують дитину до праці з радістю та на власному прикладі демонструють терплячість, то малюкові буде легше опанувати потрібні навички. Засновниця інноваційного простору СвітЛичка Наталя Смуток – про те, як говорити з дітьми про терплячість і працелюбність, і, головне, допомогти опанувати їх на практиці через приклади з життя та ігри.

Наше суспільство орієнтоване на очікування швидких результатів. Ми не вміємо і не хочемо чекати, а, тим паче, терпляче працювати над собою для досягнення мети. Нам, дорослим, самим слід вчитись терпляче реагувати на стресові ситуації, життєві виклики чи натхненно виконувати навіть неприємні завдання і власним прикладом вчити малят. Тож поговоримо про те, як разом із дітьми розвивати чесноти терплячості і працелюбності, що є першими двома сходинками із семи, що ми пройдемо упродовж Великого посту.

Для чого нам терплячість?

У житті людини часто виникають труднощі. Щоб їх долати, слід докладати зусиль, бо справжні труднощі не зникають відразу, миттєво, але тривають певний час. Тому для їх подолання потрібно бути терплячим, перетерпіти з миром і любов’ю – і труднощі неодмінно минуть.

Найкраще опановувати мистецтво маленьких кроків нас вчить природа і все, що нас оточує. Обов'язково покажіть дитині, як маленький паросток – слабенький, тоненький, м'який і тендітний – пробивається крізь товстий асфальт. Такі приклади довкола нас є справжнім дивом. Цікаво розглядати камінці на морі чи річці і говорити з малюком, як вода багато-багато років полірувала їх, аби вони стали такими гладесенькими.

Читайте також: Як говорити про піст із дітьми. Сім практичних уроків про сім чеснот для найменших

З найбільш нетерплячими дітками можна взяти в кишеньку камінчик терплячості і щоразу витягати його у ситуаціях, коли потребуємо стати більш терплячими. Обов'язково постежте за маленькими працелюбними терплячими мурашками, за тим , як маленька комашка несе травинку набагато більшу за себе, увесь час рухається і не зупиняється. Також для прикладу можна посадити  маленьке зернятко у горщик із землею і разом турбуватись про нього. Скільки знадобиться часу на те, аби зернятко проросло?

Дивно, але якщо на чомусь фокусуєшся, хочеш стати кращим і починаєш змінюватись, усі життєві моменти немов навмисне допомагають тобі. Принаймні з нами у СвітЛичці так було, коли ми тренували свою терплячість у всіх садочкових ситуаціях: терпляче чекали друзів поки ті завершували майстерку, замість кричати, терпляче й більш спокійно висловлювали свої емоції. А особливо чемно, долаючи нетерпіння, чекали смачнезного тортика на уродини нашого Марка.

Як не знеохотити малюка до праці

Праця – це одне з найчистіших і найшляхетніших джерел емоційного стану, радості діяння, творення. Так казав Василь Сухомлинський про працю. Уявіть собі на мить, яким би було наше життя, якби дорослі не виконували своєї праці! Тому важливо навчити малюків виконувати свою роботу з радістю, як говорив Григорій Сковорода: «Робити те, для чого народжений».

Діти –  дзеркало дорослих і вони чудово відображають усі риси людей поряд, зокрема і наші стратегії – чи то прибирання в своєму домі, чи ставлення до праці. Ви не помічали, що ми, дорослі, більш поблажливо ставимось до самих себе, аніж до дітей, які вчасно (тобто негайно) не розклали все по своїх місцях? Ми не помічаємо, наскільки наш власний приклад розходиться з тим, чому зазвичай вчимо і чого чекаємо від дітей.

Якщо тато з мамою щодня радісно застеляють ліжка, перевдягаються з піжам, прибирають після їжі і пам'ятають, де їхні речі, у них значно більше шансів виховати працелюбних, більш організованих дітей, охочих до порядку. Про це гарно розповідає психологиня і чудова поведінкова фахівчиня Вікторія Горбунова у своїй книзі «Виховання без нервування».

Згадаємо, з яким захватом малюки хапаються за віники, ганчірки, швабри. Тут головне – не знеохотити. Причини інтересу допомагати дорослим зрозумілі й прості: так малюк відчуває себе потрібним, дорослим, причетним до чогось важливого, цінним для інших. Важливо помічати перші спроби допомогти, хвалити малюків. А опісля важливо уникати класичної помилки – зазвичай, ми відбираємо віника чи ганчірку, бо ж «у малюка як слід не вийде», бо «прибрати після дитячого прибирання ще складніше». Але дайте малюку допомогти, а потім подякуйте і підтримайте його зусилля. А коли дитина не бачитиме, тихесенько наведіть блиск.

Читайте також: Як постити у час тотального скролінгу

З часом дитячі ручки стануть більш вправними, а звичка радісно виконувати домашню роботу залишиться назавжди. Мене приємно вразив випадок у нас вдома. Ми особливо не вчили наших дітей як замітати чи тримати віника (в мене особисто є дитяча травма, що я не вмію тримати віника правильно). Та коли наш наймолодший чотирирічний Устимко щось розсипав, він миттєво приніс віник і все за собою чистенько професійно прибрав. Отож, виконуючи будь-яку роботу, зробіть теж саме прибирання улюбленою спільною грою, старайтесь вкладати всю свою любов, радість, натхнення. Вмикайте улюблену музику, організовуйте святкування після виконаної роботи – нехай праця буде сповнена позитивних емоцій, захоплення та радісного досвіду.

Ми в Світличці, до прикладу, склали собі справи на тиждень, щоб вправлятися в працелюбності. Запитали нашу фею чистоти пані Зеню, чим можна їй допомогти. Тож дітки радо розрізали паперові рушнички і чулись дуже потрібними.

Аби тренувати працелюбність, можна скласти з дітками перелік того, що вони вміють робити самостійно і що роблять щодня. Для малюків це може бути спільний перелік, де дітки навпроти малюнка наклеюють смайлики, а старші дітки можуть заповнювати індивідуально:

  • Cамостійно вдягаєшся/роздягаєшся
  • Вмиваєшся
  • Самостійно їсиш
  • Складаєш свої речі, одяг
  • Ставиш на місце взуття
  • Прибираєш за собою іграшки
  • Годуєш рибок в акваріумі, пташок, свійських чи домашніх тварин
  • Поливаєш рослини
  • Прибираєш за собою, допомагаєш дорослим прибирати
  • Радієш своїм досягненням.

Більше інформації, казок, забав та майстерок про те, як тренувати перші дві сходинки Великого Посту – терплячість та працелюбність – можна знайти за посиланням або на сторінці у фейсбуці.

Фото: Unsplash

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!