Фото: Олександр Шутюк
Як викошування газонів впливає на місто та чи готова міська влада запозичати європейський досвід озеленення, розповідає проєктний координатор ГО «Плато» Ярослав Михайловський.
На календарі травень і це означає, що на вулицях Львова вже починають голосити косарі та косарки. Роботи в них буде чимало, адже за сезон газони у Львові викошують в середньому 6-8, а інколи навіть і 14 разів. Тож чим ближче до липня, тим більше шансів побачити, як зелені зони міста перетворюватимуться на висохлі і випалені сонцем пустирі.
Це наштовхує на думку, що місто не готове сприймати газони як важливий елемент міської екосистеми. У підрядників, що доглядають за ними, немає індивідуального підходу – вони викошують їх стільки, скільки зазначено в угоді зі замовником, а не обумовлено, наприклад, погодними умовами. Тому, здебільшого, трава не встигає відновлюватися і не може допомогти місту ставати більш адаптованим до таких наслідків кліматичної зміни, як посухи, підтоплення, збіднення біорізноманіття.
Читайте також: Чому вартує відмовитися від частого скошування трави у Львові
Та альтернативи є. По-перше, вартувало б переглянути частоту викошування газонів та внести зміни до технічних завдань для подальших публічних закупівель послуги містом. По-друге, можна рекомендувати Львову розпочати запозичення практик розвинених країн та поступово замінювати монокультурні газони на різнотрав’я. З його перевагами, до речі, можна ознайомитися у попередньому матеріалі.
Викошений і лучний газони. Зображення: ГО Плато
Ще у лютому ми з колегами з організації «Плато» скерували до всіх районних адміністрацій Львова листи-звернення, в яких пропонували виділити у кожному районі декілька експериментальних ділянок для створення різнотрав’я або ділянок, де покоси можна було б зменшена до двох разів у рік. Цікаво, що попри типовість догляду за газонами та ідентичність нашого звернення, кожна з адміністрацій підійшла до його розгляду індивідуально.
За результатами комунікації було погоджено, що:
- у Франківському районі цьогоріч з’явиться лучний газон в сквері на вул Коновальця та мавританський газон на вулиці Стрийській (між вулицями Володимира Великого і Рубчака),
- у Сихівському районі до 2 разів на сезон обмежать скошування у сквері імені Юрія Вербицького на вулиці Коломийській та сквері на перетині вулиць Полуботка та Кавалерідзе,
- у Залізничному районі за сприяння активних мешканців буде обмежено викошування, а з наступного року створено зону з різнотрав’ям у сквері на вулиці Кульчицької,
- у Шевченківському районі ділянка з різнотрав’ям була закладена в межах минулорічної Майстерні міста у парку 700-річчя Львова,
-
у Личаківському районі погодилися обмежити скошування в низинній частині вулиці Богдана Хмельницького, 202.
Єдиною районною адміністрацією, що відмовилася від пропозиції стала адміністрація Галицького району. У письмовій відповіді на звернення повідомили, що «територія Галицького району це центральна частина, що вважається “лицем” міста та найбільш насиченою в плані проведення відпочинку мешканців міста та туристів» та порекомендували обрати для експериментів інші райони.
Читайте також: Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
Така відповідь була дещо неочікуваною. Адже саме у Галицькому районі частота викошування досягає критичних 14 разів на сезон, що загалом обходиться в більш, як в мільйон бюджетних коштів. А ще цікаво те, що ідентичний лист на адміністрацію скеровувався нами минулоріч, і тоді чиновники запевняли, що на майбутнє рекомендації врахують.
Загалом попри наявність певних успіхів у домовленостях з міськими структурами зрозумілим є те, що існуючі підходи у догляді за трав’яним покривом в українських громадах швидко не переглянути. Саме тому “Плато” планує і надалі продовжувати працювати з цією темою, поширюючи серед містян і органів місцевого самоврядування інформаційні матеріали про різнотрав’я.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.