Фото: volyn24.com
Ми вирішили купити автомобіль, маючи намір скористатися законом, який дозволяє ввозити і розмитнювати машини 2011 року випуску та новіші, які підпадають під стандарт «Євро-5».
Так зробив мій брат, щойно цей закон ухвалили, і саме брат був нашим головним консультантом. Він пригнав із Польщі машину, яка там була в лізингу. Йому пощастило знайти саме таке авто, бо, як ми з’ясували у процесі пошуку, в Польщі купувати машини досить ризиковано, бо тамтешні «підприємці» часто завозять із західних країн биті авта, причому робити це можуть і приватники, і фірми. Биті машини доштуковують, підмальовують, доводять до пуття, навіть переварюють деякі конструкції, а потому пишуть, що авто пошкоджень не має.
Читайте також: Польські і литовські «бляхи»: у чому проблема і як її вирішити
Проте є лазерні пристрої, з допомогою яких можна перевірити, чи мало авто пошкодження, чи ні, і з допомогою цих пристроїв добратися до двигуна, подивитися нормально «нутрощі» авто. Щойно несумлінні поляки це бачать, відразу просять, мовляв, може, пан не буде аж так глибоко «копати», робити і цим себе видають.
Автомобілі з Польщі, з країн Балтії та з Румунії везти просто не варто, бо натрапити на нормальні можна хіба в поодиноких випадках. Я моніторив німецькі, голландські, швейцарські сайти, бо там люди здебільшого не витрачають часу на «припомаджування» машин – просто економічно їм нема сенсу це робити. От звідти можна везти машину. Планував списатися з продавцем, якби знайшов прийнятний варіант, і потому хотів їхати на оглядини, а як пощастить – то й одразу привезти авто.
Але це потребувало додаткових видатків, бо треба було везти зі собою ще і спеціаліста, який міг би перевірити на місці машину і перегнати авто в Україну, бо свої права я щойно отримав. Ми підрахували, скільки приблизно коштуватиме дорога на двох фактично через цілу Європу, ночівлі та шлях назад, і відмовилися від цього варіанту. Натомість обрали інший – фахового посередника, котрий приганяє авта з Європи.
Ці люди знають, на що точно треба звертати увагу, вибираючи автомобіль, і вони зацікавлені в тому, щоби привезти якісне авто, бо інакше не отримають своєї винагороди.
За кордоном
Через різних знайомих я вийшов на трьох посередників. Моя ситуація була доволі простою, бо ми шукали конкретну модель «француза». Паралельно продовжували відстежувати західні автосайти. і от одного дня я побачив симпатичний варіант у Нідерландах. А вже наступного ранку один із «моїх» посередників зателефонував саме з Нідерландів, бо вже був біля того автомобіля. Посередник запевнив, що технічно з автом усе гаразд, ми домовилися, що купуємо, і тоді почався етап доправлення машини в Україну та проходження необхідних дозвільних і бюрократичних процедур.
Схема діяльності «мого» посередника не цілком типова. Два інші мої помічники обіцяли привезти машину «під ключ». Це означає, що, коли б ми узгодили певний варіант, то я мав би виписати доручення на ім’я посередника, а він сам перевіз би машину через кордон, сам пройшов необхідну процедуру сертифікації, завершив процедуру розмитнення і, фактично, привіз би мені авто під двері. Мені залишалося би тільки поїхати у Регіональний сервісний центр МВС у Львівській області на вулиці Данила Апостола у Львові, зареєструвати автомобіль на своє ім’я та отримати техпаспорт і українські номери.
А посередник, який нам і допоміг, має свою фірму, зареєстровану в Польщі. Коли ми дійшли згоди щодо конкретного автомобіля та суми, за яку я його купую, то він залишив у Голландії завдаток, потому приїхав до Львова і розповів мені, як діяти далі. Я їздив до Перемишля, щоби заплатити у банку фірмі посередника, – за документами я купив машину в цієї польської фірми, а не у нідерландського продавця. Це дозволило повернути ПДВ і здешевити машину.
Далі посередник поїхав до Нідерландів і привіз звідти авто до Перемишля. На узгоджену дату ми з братом теж прибули до Перемишля, на околиці міста разом із посередником відбули польську процедуру підготовки машини до розмитення. Це мені не коштувало нічого, бо входило в його гонорар, а часу зайняло приблизно півтори години. Після того посередник віддав нам пакет усіх необхідних документів: техпаспорт із Голландії, сервісну книжку з усіма відмітками про проходження сервісних оглядів, сертифікат на машину, виданий при купівлі в салоні тощо. Він також дав мені страховий поліс, чинний два тижні (зокрема і в Україні) на тимчасові німецькі номери, які були на машині. Номери були німецькі, бо в ФРН тимчасові номери можна отримати швидше, ніж у Нідерландах, чим і скористався посередник.
Тож поки я проходив процедури сертифікації та розмитення в Україні, вже не мусив купувати на ці номери «автоцивілку».
В Україні
Перший етап розмитнення на українському кордоні пройшов дуже швидко – буквально годину часу це зайняло. І наші митники дуже ввічливо нас обслужили. Вони пофотографували машину, перевірили всі документи. Крім того, попередньо я заплатив гроші за розмитнення – 41% вартості авта, вказаної у «фактурі». Цю оплату я проводив кількома днями раніше. Посередник порадив мені митного брокера, який з огляду на вартість купленого авта, на клас машини та рік її випуску вирахував суму у гривнях, яку я і сплатив у відділенні «Ощадбанку» у Львові. За два дні ці платежі вже були на митниці, тому на кордоні не виникло жодних затримок.
Наступного дня я поїхав в один із центрів сертифікації (на вулицю Кривоноса). Про час свого візиту домовився за два тижні наперед, бо там доволі щільний графік. Уранці приїхав туди, машину оглянули і знову по фотографували, а вже наступного дня я отримав на руки так званий «Сертифікат відповідності». Він засвідчує, що це справді та машина, яка вказана в документах, і що вона відповідає нормам згаданого закону, а також іншим вимогам українського законодавства. Без цього «Сертифіката відповідності» неможливо завершити процес розмитнення.
У середу я забрав документи, а наступного дня митний брокер поїхав моєю машиною до Городка, де є підрозділ митниці, що розмитнює авта. Я віддав йому документи, які отримав під час купівлі автівки, сертифікат і папери з митниці, а він за один день завершив процедуру – ввечері повернув мені вже розмитнене авто.
Читайте також: Львівський суд конфіскував авто з польською реєстрацією
У суботу зранку я поїхав до Регіонального сервісного центру МВС. Він починає роботу о 9.00, я прибув пів на дев’яту і опинився сьомим у черзі. Там усе відбувається швидко, поетапно, за талончиками і з дотриманням електронної черги. Рівно о 9.00 я почав тамтешні процедури, а вже через дві з половиною години мені видали українські номери і український техпаспорт на автівку.
Там само, на місці, я оформив «Автоцивілку», бо ж страховий поліс діяв лише на тимчасові німецькі номери, а їх забрали. А в понеділок оформив іще й КАСКО, бо як водієві-початківцю досвідчені люди порадили мені хоча би на півроку зробити собі такий поліс. Після цього я зміг уже спокійно їздити по Україні, не боячись ніяких неприємностей.
Чи вигідно?
Усе разом: купівля, послуги посередника, сертифікація, послуги митного брокера та послуги Регіонального сервісного центру МВС обійшлося приблизно на півтори-дві тисячі євро дешевше, ніж при купівлі такого самого вживаного авто у нашого продавця в Україні вже на українських номерах. Окрім того, купуючи розмитнене авто в Україні, ви у більшості випадків насправді отримуєте не документи на власність, а лише доручення від продавця. Адже, згідно зі законом, людина, котра реєструє ввезену з Заходу машину на українські номери, до року часу не має права її продавати. Відтак українські громадяни, які возять ці машини самі й самі їх розмитнюють та ставлять на українські номери, не мають права продавати ці авта офіційно. Фактично, ти береш машину в користування за дорученням. Вона ніби і твоя, але раптом у продавця виникнуть якісь фінансові проблеми – то він у будь-який момент може це доручення скасувати й авто у тебе відібрати. Кому потрібний цей додатковий ризик та ще й за більші гроші?
Перевагою посередників є знання і неприховування різних нюансів, які часом стають вирішальними. Приміром, досвідчений водій купує машину на Заході, сам переганяє її до українського кордону, але в Україну його не пускають, бо раптом виявляється, що якісь комплектуючі (наприклад, шиби) виготовлено в Росії. Машина нібито задовольняє вимоги закону про ввезення транспортних засобів, але російські комплектуючі все псують, бо ж діють санкції проти цих виробників. І не залишається нічого іншого, як продавати машину в Польщі...
Найближчим часом придбаної машини ми продавати не збираємося. Та якби мені ще раз довелося постати перед потребою купівлі авта, то я обрав би цей самий шлях. Хоча він трохи марудний: самому треба їхати до Польщі, а потому два тижні повністю витрачати на оформлення всіх необхідних документів, але зате ти все робиш за законом і майже гарантовано знаєш, що купив авто з тим пробігом, який і вказано на лічильнику, знаєш, що машину не підмальовували і не доштуковували, що ніхто спеціально її не «готував» до продажу. Крім того, посередник своїми грішми зацікавлений у тому, щоби пригнати саме ту машину, яку замовив клієнт.
Але ще раз наголошу: мій випадок – це не зовсім типова схема, тому що більшість наших посередників привозять машину «під ключ» і багато процедур проходять самі. Зате і беруть за свою роботу більше, ніж наш помічник.
Де шукати таких посередників? Мені пощастило вийти на трьох осіб суто через знайомих автомобілістів – через цілком приватні канали. В інтернеті я їх не шукав, хоча думаю, що якби пошукав, то легко знайшов би.
