Як я втричі зменшила обсяг сміття, яке треба вивозити на полігон

1444 0
Переробити можна 85% побутового сміття, але треба сильно захотіти. Місто не створює для цього зручних умов.
Зоя Красовська

Зоя Красовська

Сьогодні минає два роки від трагедії на Грибовицькому полігоні. Здавалося б, що після неї більшість львів’ян повинні були навчитися сортувати відходи і намагатися якнайменше виносити його до контейнерів. Однак за два роки сортування сміття вдома все ще залишається справою ентузіастів. Однією з таких ентузіасток є львів’янка Афіна Черкезова, яка почала сортувати відходи під час «сміттєвого колапсу». Вона радить відмовлятися від пластикових упаковок, придбати еко-торбинки і купувати все, що можливо, на вагу.

Понад рік ми вдома сортуємо сміття. Почали разом зі всіма на хвилі обурення «львівським сміттєвим колапсом», а продовжуємо, бо по-іншому тепер не можемо. За цей рік докорінно змінилось ставлення до покупок, сміття та навіть життя. Якщо щодня виносиш 30-літрове відро з відходами, цього не помічаєш. Але коли три місяці збираєш на балконі все, що можливо переробити, бачиш, як багато корисної вторсировини вважають сміттям. Точніше КАТАСТРОФІЧНО БАГАТО.

Цю гору вторсировини сім’я з двох осіб наскладала за 3 місяці.

Перший висновок за рік: якщо здавати вторсировину на переробку, обсяг сміття, що відправляється на полігон, зменшується втричі. Бо тепер це переважно органіка та упаковка, яку неможливо переробити через відсутність маркування пластику.

Читайте також: Як сортування сміття стає нормою. Три львівські історії успіху

Другий висновок: переробити можна 85% побутового сміття. Але тільки якщо дуже захотіти. Місто для цього зручних умов не створює. Тому сортування і переробка — це справа ентузіастів. На балконі у нас є декілька пакетів для різних видів вторсировини: скла, паперу, пластику різних видів, бляшанок, тетрапаків, упаковок та пакетів, пластикових коробочок з доставок їжі. Щоб здати їх самостійно, мені потрібно об'їхати півміста — універсальні пункти прийому, де приймають усе, можна перерахувати на пальцях однієї руки.

 

 

 

Третій і найголовніший мій висновок за цей рік: треба відмовлятись від упаковки і думати, що і як ти купуєш. Життя пластикового пакета триває 20 хвилин: по дорозі від супермаркету до дому. Після цього на довгі десятиліття його відправляють на сміттєзвалище. Тому тепер ми стали більше купувати на вагу. Для цього маємо великі еко-торби, авоськи і маленькі торбинки для овочів та круп.

 

 

 

Читайте також: Як правильно та ефективно сортувати сміття вдома. практичні поради

Спочатку страшно протягувати продавцям торбинки зі словами «мені в свою тару», але згодом звикаєш. Жодного разу мені не відмовили продати щось у торбинки. Були компліменти, слова захоплення, невеличкі знижки, але негативу не було. Продавці часто усміхаються і кажуть, що світ став би кращим, якби таких свідомих покупців було більше.

За цей рік виробилась нова звичка — ще в крамниці шукаю маркування на пластиковій упаковці, і якщо його немає — не купую це. Пластик без маркування переробити неможливо. Тому краще його взагалі уникати.

Четвертий висновок: інформація — це сила, що має великий вплив. Але якщо ти не цікавишся сортуванням і переробкою, спеціально не шукаєш про це статті, то ймовірність, що до тебе докотиться якась хвилька з корисною інформацією, — мінімальна. Я переконана, що роз’яснення про необхідність і навіть пропаганда сортування має відбуватись по всіх можливих інформаційних каналах. Тому знімаю про це відеоблоги, пишу короткі замітки у своєму інстаграмі та на всіх доступних майданчиках розповідаю людям про свій позитивний досвід сортування і зменшення кількості сміття.

П’ятий висновок: щось — це краще, ніж нічого. Я керуюсь цим принципом і роблю те, що в моїх силах. Так, я досі купую м’ясо і рибу в пакетах, однак заміняю десятки одноразових пакетів торбинками, коли купую овочі, фрукти та крупи. Так, взимку я купую помідори черрі в супермаркеті, і вони запаковані у два шари пластику, однак я здаю цей пластик на переробку.

Мені багато разів казали, що мої сортувальні потуги не мають сенсу, поки законодавчо використання пластику не обмежено, а за НЕсортування будуть штрафи. Однак змінювати законодавство — не моя компетенція. Тому я роблю те, що можу зробити в межах своїх кіл впливу. І це краще, ніж нічого не робити.

 

 

 

Щоб здати вторсировину у Львові її потрібно розвезти по пунктах прийому в різних куточках міста або ж викликати машину з підприємства «Зелена коробка». Вони забирають всі види вторсировини за 50 грн. Саме цим способом ми користувались впродовж цього року попри їх недосконалий сервіс.

Проте зараз я знайшла спосіб організувати пункт прийому в нашому ОСББ. Мешканці будинку висловили зацікавлення і готовність мити вторсировину та відповідально сортувати. Наразі це в стані обговорення та, сподіваюсь, що незабаром зможу написати матеріал про історію успіху одного ОСББ, яке вирішило сортувати своє сміття.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар