Фото: prolviv.com
Ще з 1 січня минулого року всю проєктну документацію на нове будівництво в історичних місцях мали розробляти відповідно до історико-архітектурних опорних планів. Львів свій план мав отримати на початку 2020-го. Тоді керівниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко розповідала, що Львів поділять на 28 комплексних охоронних зон, а забудови – на кілька категорій: цінну, дисонуючу, компенсаційну та малоцінну. Але план досі перебуває на повторному погодженні в області і ще навіть не дійшов до Мінкульту. Голова Львівського обласного осередку Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк пояснює, чим місту загрожує відсутність опорного плану та чому з цим може зволікати влада.
Почнемо з того, що генеральний план – це документ, за яким має жити і розвиватися місто. Його складовою є історико-архітектурний опорний план, що дає розуміння і виставляє межі для діяльності органів влади та мешканців щодо збереження нерухомих пам’яток. Саме він визначає, які є пам’ятки, які з них – нововиявлені, затверджує охоронні зони, чітко регламентує, що можна робити в безпосередній близькості або навіть на відстані від історичних об’єктів. Якщо існує якісно зроблений історико-архітектурний опорний план, тоді розставлені всі крапки над «і» в галузі охорони нашої спадщини.
Читайте також: Львів поділять на 28 підрайонів. Що це означає та як вплине на забудову міста
У Львові немає такого плану якраз тому, що він регулює питання збереження культурної спадщини. Якби він у нас був, то не з’явився би, до прикладу, будинок біля храму Параскеви-П’ятниці, готель «Ібіс» віднесли би до дисгармонійної забудови, що в майбутньому мали би розібрати. Таких прикладів є багато. До речі, приказка про те, що в мутній воді легше рибу ловити, якраз про цю ситуацію. Забудовникам і їхнім лобістам в органах місцевої влади не вигідно, щоби з’явився план, бо тоді можна буде апелювати до документа і вказувати на некоректність чи порушення.
Важливо те, що опорний план має бути якісно підготовленим. Ми багато разів розглядали і слухали доповіді проєктантів та були шоковані некомпетентністю, коли на план не були нанесені охоронні зони, а в деяких місцях – вони ніби взагалі не існували. Чомусь проєктанти в попередніх напрацюваннях загубили знакові пам’ятки, наприклад, цікаву і неординарну дерев’яну церкву 17-го століття на Сихові. Не знаю, чи це халатність, чи свідома злочинність. Та ще гірше, коли все перебуває «у стані розробки», коли кажуть, що «ми розробляємо», але на питання, коли план буде, відповідають, що «не знаємо».
У нас упродовж багатьох років виховували зверхнє і навіть брутальне ставлення до пам’яток. Це підтримували в медіа акціями з негативною оцінкою діяльності пам’яткоохоронців. Нині ж знецінюють ідею збереження Львова як історичного міста. Нікому не пояснюють, що проспект Свободи, площа Ринок, проспект Червоної Калини на Сихові тощо – це все твоє місто, тому громада не до кінця відчуває свою приналежність до нього. Коли приїжджаєте до Сіднею, Парижа, Гонконга, і вас запитують: «Звідки ви?», ви ж кажете, що «зі Львова». Тут маєте на увазі і площу Ринок, і Собор святого Юра, і Львівську оперу, хоча живете ви, може, десь на Левандівці.
Читайте також: Львівський Гауді. Чому кожен у Львові має знати про Левинського і його забудови
Львів вже утратив свій характер історичного міста, і я не говорю про окремі пам’ятки. Найгірше, що через управління архітектурою наше місто не стає унікальним чи цікавішим, а стає дуже посереднім. Чим воно буде відрізнятися від інших, що не мають історії? Наша сучасна архітектура – це не вагоме слово в архітектурному мистецтві, а просто проєкти, подібні на закордонні, що нам подають як шедеври архітектури.
Заради якого нині сучасного об’єкту архітектури у Львові турист з Брюсселю має приїхати сюди, на що нове подивитися? А от площу Ринок, чорну кам’яницю, каплицю Боїмів, Собор Юра і надалі їдуть дивитися.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
