Яким бачать львівські архітектори майбутнє Порохової вежі

1983 0
Поява нових сусідів призведе до того, що архітекторів можуть витиснути із будівлі, яку вони відновили та утримують майже 60 років.

Чому львівська організація Національної спілки архітекторів України має безперечне право на використання будівлі Порохової вежі і чим загрожують плани чинної влади «підселити» до вежі музей, розповідає голова правління ЛОО Національної спілки архітекторів України Богдан Гой.

Львівські архітектори опікуються Пороховою вежею понад 60 років, однак останнім часом в різних колах підіймають питання про те, щоби відняти в них цю будівлю. Нещодавно відбулася зустріч керівництва Львівської обласної ради (яка є власницею будівлі) та керівництва ЛОО Національної спілки архітекторів України. Під час зустрічі досягли домовленості спільними зусиллями створити у цій будівлі «Міжнародний архітектурно-мистецький центр Львівщини». Для досягнення мети обласна рада та архітектори мають пройти шлях дискусій та планування. Очевидно, що він буде непростим. Однак зараз хотів би пояснити, чому таке майбутнє вежі було би ідеальним рішенням для архітекторів та громади Львівщини.

Чому Львівський будинок архітектора розміщено у Пороховій вежі

Передовсім тому, що саме архітектори Львова у середині ХХ століття відновили зруйновану Порохову вежу своєю працею та своїми коштами.  Вони вважали це виявом шани  та історичної тяглості, адже від часу будівництва за вежу відповідав цех мулярів, тобто будівничих.

Порохова вежа на початку 50-х років ХХ ст. (архівне фото з колекції Центру міської історії Центрально-Східної Європи)

Члени Спілки архітекторів провели конкурс на відновлення вежі, розробили проектно-кошторисну документацію та брали активну участь в ремонтно-реставраційних роботах. У травні 1959 року Будинок архітектора було урочисто відкрито. На проектні і будівельні роботи, оформлення інтер’єрів, реставрацію фасадів і внутрішнє обладнання приміщень Спілка архітекторів України за рахунок Архітектурного фонду вклала 280 тис. крб.

Чому власником «Порохової вежі» є обласна рада, а користувачем – Спілка архітекторів

У травні 1994 року Львівська спілка архітекторів отримала право на безстрокову та безоплатну оренду приміщення Порохової вежі, згідно із чинним законодавством. І це право на користування було надане «враховуючи значний внесок, зроблений Спілкою в реставрацію та пристосування Порохової вежі під Будинок архітектора».  Передати будівлю у власність спілки не можна, тому що Порохова вежа є пам’яткою архітектури національного значення і перебуває під охороною держави.

І хоча будівлю Львівського будинку архітектора формували покоління львівських зодчих, проте замовником усіх робіт, розпорядником коштів і балансоутримувачем самої будівлі був відділ в справах будівництва і архітектури облвиконкому Ради депутатів трудящих Львівської області. Саме тому 2009 року Львівська обласна рада юридично оформила  право власності на будівлю Порохової вежі, не повідомивши про це спілку. І це попри те, що за усі роки незалежності України і навіть після оформлення права власності на будівлю облрада не виділила ні копійки на утримання чи збереження цієї унікальної пам’ятки архітектури. Цю роботу провадили і проводять виключно архітектори Львівщини.

Чому громада міста та архітектори проти додаткових функції Будинку архітектора?

Будинок архітектора в Пороховій вежі одним з небагатьох, де громадська організація без перерви працює упродовж майже 60 років. Тут відбулись сотні виставок, архітектурних конкурсів, семінарів, лекцій, десятки концертів, обговорення більшості важливих питань розвитку архітектури міста та області.

Лекція краківського архітектора Мірослава Сульми у Архітектурному клубі Львівського будинку архітектора

Творчість багатьох львівських митців тим чи іншим чином пов’язана з Пороховою вежею. В різні періоди тут працювали студія образотворчого мистецтва. Безплатно тут могли проводити репетиції та виступи відомі нині на всю Україну музиканти, влаштовувати вистави експериментальні театри, тут відбулися перші міжнародні джазові фестивалі, міжнародні архітектурні виставки. Львівські архітектори не стояли осторонь політичного життя — саме у Пороховій вежі відбулося перше засідання Народного руху України у 1989 році.

Вистава «Айcберги» у залі Львівського будинку архітектора, що відбулась у рамках «Першого трансатлантичного Семінару з театрального мистецтва» у 2009 році

Будинок архітектора працює як єдиний комплекс, тому намір влаштувати в Пороховій вежі додатково ще й музей (була заявка про намір влаштувати тут музей археології), автоматично створить перешкоди для діяльності Спілки архітекторів. Кожен музей повинен мати охорону, що вимагає кардинального перепланування приміщень і перетворить будівлю на режимний об’єкт.  Все це унеможливить нормальну діяльність спілки. Ба більше, все це може одразу створити передумови для повного виселення Спілки архітекторів із Порохової вежі.

До речі. Двадцять років тому музей археології погодились розмістити в цокольному поверсі міського арсеналу, де ще за радянських часів проектувався музей архітектури Львова (таке рішення тоді було прийняте спільно обласною та міською владою як компроміс щодо збереження Будинку архітектора за Cпілкою архітекторів), ремонтно-реставраційні роботи були виконані за бюджетні кошти, однак зараз там працює ресторан мережі «!FEST»

А як за кордоном?

Громадські об’єднання архітекторів у європейських країнах - одні з найвпливовіших та авторитетніших у їх суспільно-політичному житті. Держава делегує їм велику кількість функцій з управління та регулювання архітектурно-будівельного ринку, а тому ці організації є суттєво фінансово спроможніші, ніж їх колеги з колишнього «радянському табору».

Центральна штаб-квартира Королівського інституту британських архітекторів (RIBA) у Лондоні

Одна з найвідоміших таких організацій – Королівський інститут британських архітекторів (RIBA), що функціонує з 1837 року, має окрему власну велику шестиповерхову будівлю, що займає кутову ділянку на Портленд-плейс та Веймут-стріт у Лондоні. Сьогодні вона є не лише штаб-квартирою  інституту, але й місцем, де RIBA пропонує підтримку та навчання для своїх членів, а також використовує її як місце для проведення зустрічей, семінарів, конференцій та виставок.

У румунському місті Сучава «Центр архітектури, міської культури та ландшафту» влаштовали в  колишній Станції очистки питної води. Цей проект місцеві архітектори реалізують спільно з міською владою.

Центр архітектури, міської культури та ландшафту регіонального об’єднанням архітекторів Румунії у місті Сучава, влаштований у колишній Станції очистки питної води

Проект передбачає перетворення підземних водних резервуарів у виставкові приміщення, а вертикальні технологічні камери — у конференц-зали, адміністративні та офісні приміщення. Влада Сучави  передала права на вільне використання (в т.ч. комерційне) і проведення будівельних та оздоблювальних робіт румунським архітекторам на 49 років. Натомість члени Ордену архітекторів Румунії зобов'язалися реабілітувати ансамбль і створити у ньому міський культурний центр.Проект фінансують за кошти професійних спілок архітекторів, місцевих будівельних компаній та грантів від держави та ЄС.

Як бачить спілка майбутнє львівського будинку архітектора?

Стратегічна мета для «Львівського будинку архітектора» — створення у Пороховій вежі за кращими міжнародними зразками повноцінного «Міжнародного архітектурно-мистецького центру Львівщини» з бібліотекою та книгарнею, мистецьким клубним кафе, виставковим залом, універсальним конференц-залом, прес-центром, приміщенням для роботи редакцій друкованого видання та  інтернет-ресурсів спілки тощо.

Концептуальний проект перетворення Львівського будинку архітектора у Міжнародний архітектурно-мистецький центр «Порохова вежа» (дипломна робота Т.Сподарика, 2015 р.)

Львівські архітектори ініціювали розробку економічно обґрунтованих механізмів співпраці поміж Львівською обласною радою, Спілкою архітекторів та її партнерами і меценатами за принципами громадсько-приватного партнерства. Для реалізації цієї ідеї спілка уже створила окреме підприємство, що має повноваження привести в належний стан усі приміщення Порохової вежі.

Концептуальний проект перетворення Львівського будинку архітектора у Міжнародний архітектурно-мистецький центр «Порохова вежа»

Умови співпраці повинні бути не лише взаємовигідними, але й забезпечити подальший розвиток комфортного середовища Львівського будинку архітектора та збереження Порохової вежі — пам’ятки    архітектури XVI ст. Функціонування у будівлі відкритого і творчого громадського простору буде саме тим «ефективним використанням», про яке вболіває обласна влада.


Концептуальний проект перетворення Львівського будинку архітектора у Міжнародний архітектурно-мистецький центр «Порохова вежа»

Створення «Міжнародного архітектурно-мистецького центру» надасть можливість на якісно новому рівні організовувати роботу Спілки, дозволить проводити фестивалі, виставки, лекції, презентації, навчання тощо. Будинок архітектора має стати ще зручнішим і доступнішим простором для зустрічей, співпраці та діалогу, життєво необхідних для розвитку спілки та громади Львівщини загалом.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

Фото та ілюстрації надані автором

 

 

 

 


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар