Її архітектура не поступається Відню та Парижу. Як Львову відновити площу Франка

2771 1
У Львові є неповторна площа, на якій не зареєстровано жодного будинку, а її архітектура не поступається знаним європейським столицям.
фото: Ольга Заречнюк

фото: Ольга Заречнюк

Зараз «Львівавтодор» працює над реорганізацією руху площі Франка. Історикиня архітектури, архітектурна редакторка проекту «Інтерактивний Львів» Центру міської історії Ольга Заречнюк розмірковує, що ця площа могла б стати затишним місцем для львів’ян та туристів, адже її архітектура не поступається Відню, Празі чи Будапешту.

Коли до Львова приїжджають гості з інших міст, ми неодмінно покажемо їм Оперний театр, проспекти Свободи й Шевченка, палац Потоцьких, Високий замок і чудовий краєвид, що звідти відкривається на місто. Проте будьмо відвертими: багатьма вулицями центральної частини міста ходити незручно. Не завжди є можливість оглядати архітектуру, коли ледве протискаємося поміж фасадами будинків та запаркованими авто. Звісно, за останні декілька років ситуація покращилася. Проте встановлення обмежувальних стовпчиків, ремонти доріг та тротуарів лише частково полегшують життя пішоходам.  

Коли мене запросили прокоментувати архітектуру площі Франка на обговоренні проекту її реконструкції, я й сама помітила, наскільки це гармонійний та непогано збережений архітектурний ансамбль — при цьому яскраво уявляючи кожен будинок тут окремо. Можливо, не головне завдання цієї площі — бути привітною та повною людей, але вона має такий потенціал. Тут могло би бути приємно присісти у сквері — ростуть дерева, поруч ботанічний сад, площа добре освітлюється сонцем. До речі, поряд розміщені два невеликі  корпуси вищих навчальних закладів: цікаво, де проводять перерви їхні студенти? Ця архітектура зовсім не поступається Відню, Будапешту чи Празі (про пластикові вікна та рекламу наразі не будемо говорити).

Читайте також: Як змінилися будівлі Левинського у Львові. Фотов минулому і тепер

Нині на цій площі найкраще видно МАФи.

Площа зі сквером майже в точності зберігає форми з 1894-го року, проте лишe у міжвоєнний період вона отримала окрему назву — на честь польського письменника та учасника антиросійського повстання Болеслава Пруса. Із 1950 року вона має сучасну назву. Проте до площі й сьогодні не належить жоден будинок — вони зареєстровані або на вулиці Франка, або на вулиці Вітовського.

Розташована площа неподалік центру, на збігу вулиць і транспортних потоків. Тут багато маршруток та трамваїв і ще більше — автомобілів, і повністю цього не уникнути. Її настрій зараз цілком транзитний: проїхати/пробігти повз. Сквер посередині хоч і має кілька гарних дерев, асоціюється виключно із трамвайною зупинкою, незручним, розбитим і засміченим мощенням та МАФами. Це не те місце, де хотілося б спинитися, присісти на лавці, помилуватися архітектурою.

Зліва на фото — будинок початку 1900-х із вигадливим декором, що поєднує необарокові та сецесійні впливи. Справа — приклад ранньомодерністичних пошуків. Збудований із застосуванням залізобетонних конструкцій, цей будинок має легкі натяки на сецесію і делікатні елементи неокласицизму.

Колишня вілла-палац, зведена 1898 року за проектом відомого архітектора Вінцента Равського. Дизайн асиметричний, у стилі мальовничого історизму, в основному використані мотиви необароко.

Приклад використання в архітектурі форм природи, що є однією з визначальних рис стилю сецесії. Фрагмент дверей.

Площі трикутної форми загалом трапляються не часто — це не дуже зручно. Проте ця форма не є чиєюсь забаганкою, що створює складності в організації руху. До певної міри, це й не витвір людини — свого часу архітектори тільки повторили те, що створила сама природа. Тут з боку Стрийського ринку зливалися річки Полтва та Вулька — Полтва текла вздовж сучасних Стуса і Шота Руставелі, а Вулька — з пагорбів, де розташовані гуртожитки Політехніки та вздовж вулиць Сахарова й Вітовського. Завдяки плавним руслам річок у долинах пагорбів виникли й хвилясті форми цих вулиць. Слід згадати, що на Вульці було багато ставів, найвідоміший з яких — Пелчинський. Проте один із них існував саме на місці площі Франка і тут до середини ХІХ століття діяв млин, аж поки став не засипали, а річки не сховали у підземні бетонні колектори у 1890-х – 1900-х.

Читайте також: Скільки води влізе в Пелчинський став

Фрагмент карти Львова 1776 року. Якщо придивитися, помітні річки Вулька із її численними ставами, та Полтва. Карта з колекції Центрального державного історичного архіву України у Львові (ЦДІАЛ 742/1/980). Повна оцифрована версія карти доступна за посиланням.

Фрагмент цієї ж карти з територією площі Франка.

Фрагмент кадастрового плану Львова, відзнятого 1849 року. Тут став уже засипаний та позначений як болотиста територія, а поруч пройшла вулиця Франка (позначена рожевим кольором), тоді — вулиця святої Софії. Карта з колекції Центрального державного історичного архіву України у Львові (ЦДІАЛ 186/8/630). Повна оцифрована версія карти доступна за посиланням.

Фрагмент плану Львова з 1895 року. Тут вже позначений сквер, червоними лініями — бетонні колектори, а чорно-білими — маршрут електричного трамвая. Оригінал карти належить до приватної колекції Ігоря Котлобулатова, повна оцифрована версія доступна за посиланням.

Плавні форми, відсутність явних кутів, які сприймаються людиною спокійно і задають гармонійне відчуття простору, а також те, що усі наріжні будинки колись проектували із куполом або шпилем, створюють особливе і неповторне середовище. Таким чином наріжні будинки, що стоять не на площі, з самої площі добре проглядаються. Окрім додаткового естетичного ефекту, так колись допомагали людям зорієнтуватися у просторі міста.

Будинок на розі вулиць Вітовського та Коцюбинського, вигляд з площі Франка.

Будинок на розі вулиць Франка та Кобилянської.

Фрагмент сецесійного будинку на розі Франка та Менделєєва.

Можливо, більшість будинків на площі Франка не є винятковими пам’ятками, але загалом цей архітектурний ансамбль вартий замилування. Так, вона дещо недоглянута. Так, забагато реклами. Але це речі, над якими можна і варто працювати. Потрібно почати. А для початку побачити. Як на мене, це має бути однією з важливих умов майбутньої реконструкції.

Усі фото — авторки

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (1)

Додати коментар
17 Квітня, 2019 15:09
666 ... аохітектура австрійська-польська ... а от новітні "пани" , що "прикрашають" хідники і перехрестя на вулицях Львова своїми ду.повозками--конкретне бидло ... а до тих "панів" , хто "прикрасили" фасади будинків по усьому центру і середмістю , в львів'ян (!) вже давно -- конкретна огида ...