фото: УНІАН
31 березня в Україні відбулись вибори президента. Львів та область віддали більшість голосів за чинного главу держави Петра Порошенка. Водночас майже 12% виборців проголосували за Володимира Зеленського. Директорка українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак, спираючись на дані соціологічних досліджень, розповідає, яким є портрет виборця Зеленського в нашому регіоні.
Портрет виборців Зеленського на Львівщині
Виборець кандидата на пост президента України Володимира Зеленського має добре виражений соціально-демографічний портрет. Серед найбільш виражених ознак лояльної до нього аудиторії є вік. Найбільше йому симпатизують виборці віком 18-29 років. Натомість чим старша людина, ти менше вона підтримує цього кандидата.
У цифрах підтримка кандидата виглядає так:
- 33% — серед осіб 18-29 років (кожна третя молода людина);
- 17,5% — серед осіб 30-39 років;
- 6,5% — 40-49 років;
- 4,3% — 50-59 років;
- 2,6% — 60 років і старші.
Ці дані дозволяють говорити, що чим молодша людина, тим більша ймовірність, що вона підтримала Володимира Зеленського. Якщо ж подивитись на віковий портрет виборця Володимира Зеленського загалом, то більшість тих, хто планував його підтримати, — це молодь віком від 18 до 29 років — 51%.
Крім цього, на Львівщині Володимира Зеленського готові були підтримати більше чоловіків, ніж жінок (кожен шостий чоловік і лише кожна десята жінка).
Згідно із даними дослідницького центру «Соціоінформ», активніше за Зеленського мали намір голосувати в провінції, ніж у Львові. У структурі потенційних виборців частка львів’ян становила 27%, жителів менших міст — близько 37%, сіл — 35%. Разом з тим, частка готових підтримати Зе-кандидата на виборах для Львова і жителів сіл становила близько 11%, тоді як у містечках доходила до 17%.
Кандидата на пост Президента України Володимира Зеленського підтримують люди з різним рівнем освіти. Тож, якщо вивести збірний найбільш типовий образ виборця Зеленського, то це буде молодий чоловік 18-29 років з невеликого міста Львівської області.
Читайте також: Якби українці читали Конституцію або Чому українські виборці завжди розчаровуються
Погляди та цінності виборців
Так само помітною є залежність між цінностями виборців і їхньою схильністю підтримати на виборах того чи іншого кандидата. Наприклад, Петра Порошенка частіше підтримували респонденти, яким близькі соціал-демократичні, націоналістичні та ліберальні цінності. Юлію Тимошенко обирали мешканці Львівщини з соціал-демократичними переконаннями, її виборці — здебільшого консерватори та християнські демократи.
Натомість за Володимира Зеленського готові були готові голосувати люди, які сповідують ліберальні та екологічні цінності. Однак, зважаючи на те, що такі погляди частіше притаманні молоді, зараз важко встановити, чи є вони визначальним для обрання кандидата (як результат спільності цінностей), чи є звичайною ознакою молодіжної аудиторії.
Також, існує гіпотеза, підтверджена фокус-груповими дослідженнями, що Зеленського підтримують не стільки за його погляди та план розвитку країни, скільки за те, що він є позасистемним політиком нової генерації. Молодь хоче бачити когось нового в політиці, а не тих, хто приймав рішення попередні 25 років. Вона менш консервативна і готова експериментувати у політиці.
Несподіванки другого туру
Так, як на національному рівні виглядає імовірною перемога в другому турі Володимира Зеленського, так і на Львівщині з високою долею імовірності має перемогти Петро Порошенко. Наразі є чутки про можливе об’єднання Володимира Зеленського та Юлії Тимошенко. Якщо таке об’єднання відбудеться, то, швидше за все, її голоси значною мірою перейдуть до Володимира Зеленського. Якщо ж цього не відбудеться, то ці голоси перетікатимуть у пропорції: одна частина — Порошенку, дві — Зеленському.
Читайте також: Хто лідирує у президентській гонці. Біографія, декларації, програми
Потрібно зважати на те, що Юлія Володимирівна вела активну антипорошенківську кампанію, і зараз її виборцям буде вкрай складно радикально змінити свою позицію і підтримати чинного президента. Разом з тим, не всі виборці Юлії Тимошенко готові до радикальної зміни та обрання кандидата без досвіду, тому віддадуть перевагу чинному президенту. Натомість, незважаючи на заяву Гриценка (про те, щоб він не готовий підтримати чинного президента, — ред.), його виборці на Львівщині, найбільш імовірно, або не підуть на вибори, або віддадуть голос Петрові Порошенку.
Будь-який «провал» чи оприлюднений корупційний скандал чинної влади сьогодні працює на Володимира Зеленського — на його імідж позасистемного політика, який не задіяний у владі та не пов’язаний круговою порукою з великою кількістю політиків.
Водночас після виборів багато хто може глянути на ситуацію під іншим кутом: чи справді для президента достатньо самої лише позасистемності, чи компенсує вона брак досвіду? Та сама молодь на Львівщині опиниться під величезним тиском «авторитетів», адже більшість тут активно підтримує Петра Порошенка.
Та й на національному рівні, ймовірно, у соціальних мережах буде багато постів про те, чому потрібно підтримувати чинного гаранта та чому небезпечно підтримувати його опонента. Така контрпропаганда може виявитись дієвою (адже аудиторія Зе-кандидата інформацію черпає переважно звідти). Можливо, відбудуться дебати, де чинний президент, найбільш ймовірно, виявиться краще підготовленим, ніж Зеленський (усе ж таки досвід бере своє).
Усе це буде впливати на сприйняття людьми Володимира Зеленського, тож за перемогу йому все ще доведеться поборотись.
У статті використано дані Українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» у грудні 2018 року та березні 2019 року по Львівській області. Вибірка у кожному з досліджень становить 1233 респонденти. Опитування проводилось методом особистого інтерв’ю згідно з формалізованим опитувальником. Вибірка квотна стратифікаційна, репрезентативна за параметрами: тип поселення, район проживання, вік та стать. Похибка не перевищує 2,5%.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
