Позики, депресії і хороша фізична форма. Дослідження про те, як Covid-19 вплинув на молодь

1761 0
45,7% молодих людей під час карантину були змушені економити на задоволенні базових потреб, а кожній 10-й сім’ї, в якій проживає молодь, довелось позичити кошти, щоб пережити період кризи.

Через пандемію молодь в Україні зазнала чимало потрясінь, стала більш тривожною і частіше вживає алкоголь. Директорка українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак розповідає про основні висновки із дослідження впливу пандемії Covid-19 на молодь, що проводила агенція у серпні-вересні 2020 року.

Що перше спадає на думку, коли ми думаємо про Covid-19? Ризик зараження, щоденна статистика нових випадків, переповнені лікарні, вакцинація. Увага влади і суспільства прикуті до протидії поширенню захворюваності. У фокусі – медичний аспект проблеми.

Однак пандемія не обмежилась впливом на наше здоров’я, вона має широкий спектр наслідків. Руйнівного впливу зазнали економіка країни, освітня та культурна галузі. Змінились соціальні стосунки і наше психічне самопочуття, відчуття безпеки та рівень активізму.

Масштаб цих змін і всю глибину наслідків складно усвідомити. Проте намагатись зробити це – вкрай важливо, адже саме розуміння сучасних процесів і їх наслідків має лягти в основу вироблення політик з протидії, як сучасній так і майбутнім пандеміям. Як-то кажуть – «поінформований, отже, озброєний».

Читайте також: Молодим тут не місце. Кого найчастіше звільняли у Львові під час карантину

Однією з таких спроб комплексного аналізу стало дослідження впливу пандемії Covid-19 на молодь України (14-34 років), проведене соціологічним центром Соціоінформ спільно з Інститутом міста та МолоДвіж Центр.Львів за підтримки ПРООН в Україні.   

Чому у фокусі молодь? Бо вона є найбільш активною і водночас одним із найбільш вразливих прошарків населення України. Отже, карантин і його наслідки відобразились на ній більш разюче.

Формальна і неформальна освіта молоді

За свідченням молоді, найбільш виразний вплив пандемія Covid-19 на їхнє життя зробила у галузі освіти. Зміни охопили як формальний (школи, коледжі, технікуми, ЗВО), так і неформальний (курси, тренінги) сектори освіти.

У формальному секторі більшість проблем обумовлені переходом на дистанційну форму навчання. Йдеться про зниження рівня засвоєння знань (відзначили 65%), появу проблем із вчасністю, доступністю і зрозумілістю вимог вчителів/викладачів (57%), порушення плановості у навчанні, надмірне зростання обсягу домашніх завдань (53%), стало складніше сприймати матеріал через брак безпосереднього невідтермінованого у часі зв’язку з викладачем (48%), знизилось бажання навчатись (52%). Викликом стало забезпечення справедливого оцінювання студентів/учнів, які в умовах віддаленого навчання отримали доступ до Google, групових чатів просто під час уроку/семінару/контрольної (52%). 

Складно було не лише учням, а й батькам дітей молодшого шкільного віку. 72% батьків відзначили, що були змушені витрачати більше часу на підготовку своєї дитини (для 59% це становило значні труднощі). У середньому на підготовку своєї дитини до навчання такі батьки щодня стали додатково витрачати три з половиною години (майже пів робочого дня).

Читайте також: Як пандемія вплинула на настрої та очікування абітурієнтів, або Що виші мають взяти на озброєння

Ще однією проблемою переходу на дистанційну освіту, за свідченням молоді, був доступ до матеріально-технічного забезпечення, необхідного для дистанційного навчання: мережею та швидкістю Інтернету незадоволені 22% (тих, хто навчається), наявністю ноутбуків чи смартфонів – 20%. Фактично, пандемія загострила проблему рівного доступу до освіти у провінційних населених пунктах. Тут якістю Інтернет-зв’язку для навчання були не задоволені 26-28% проти 13% у обласних центрах. В зоні ризику – діти із сімей, які опинились у складних життєвих ситуаціях.

А от на сектор неформальної освіти пандемія Covid-19 вплинула неоднозначно. Частина молоді скористалась карантином для того, щоб підвищити рівень своїх знань, частина, навпаки, змушена була скоротити/припинити додаткове навчання. Однак, у підсумку переважає негативний вплив. Частка тих, хто обмежив навчання (15%), перевищує частку тих, хто його інтенсифікував (6%).

Зайнятість молоді

У галузі економіки під час першого локдауну 21% молоді зіткнулись із зниженням заробітної плати, 15% змушені були піти у неоплачувану відпустку, 10% зіткнулись з невиплатою заробітньої плати, 7% – попросили звільнитись за власним бажанням. На жаль, значна частина молодих людей не змогла отримати підтримку від системи соціального захисту, як не мала змоги і захистити свої права.

Читайте також: Безробітні є, а вакансії? Де і кому у Львові можна знайти роботу

Результатом впливу пандемії Covid-19 стало скорочення кількості працюючої молоді (майже на 7%). На 3,6% скоротилась частка тих, хто працює на постійній основі, на 3,1% – тих, хто працює на тимчасовій основі.

20,2% упродовж карантину або після його послаблення відчули труднощі із пошуком роботи43% молодих підприємців зазначили, що їх бізнеси або закрито, або на межі закриття. Остання цифра просто жахає.

Кожна 10-та сім'я змушена була позичати гроші

Пандемія вдарила і по добробуту молодих людей. 70% молоді відзначили, що протягом карантину вони мали хвилювання через те, що у їхніх сім’ях виникали фінансові труднощі. Особливо складно тут було молоді віком 30-34 роки (через нестачу коштів турбувались 78% проти 56% підлітків чи 64% молоді студентського віку), адже, як правило, їм довелось відповідати за утримання сім’ї, дітей.

Загалом за час карантину критичне скорочення доходів (були змушені економити на базових потребах) відчули 45,7% молодих людей (зокрема, кожній 10-й сім’ї, в якій проживає молодь, довелось позичити кошти, щоб пережити період кризи). 38% – лише деякою мірою обмежили витрати. Не постраждав бюджет лише кожної четвертої сім’ї (28,2%).

Покращення здоров'я

Карантин неоднозначно вплинув на фізичне здоров’я молоді. 13% відзначають його погіршення (переважно йдеться про набір ваги, погіршення зору через надмірне користування гаджетами), 32% – покращення (завдяки зменшенню робочого навантаження, появі часу на усвідомлене харчування і заняття фізкультурою).

Водночас кожна четверта молода людина (25%) відзначила погіршення власного психо-емоційного стану (особливо актуально для молоді 18+). 31% відзначили, що за час пандемії вони переживали стан депресії, 46% переживали стрес і тривогу у т.ч. через стан невизначеності, 35% – постійне відчуття втоми та пригнічення, 18% зазнали панічних атак, 43% – відчули порушення сну.

Пандемія Covid-19, з погляду молоді, не вплинула суттєво на рівень споживання наркотичних речовин серед їхніх однолітків; натомість відчутно зросло споживання алкоголю.

Молодь зазначає, що її особисте відчуття безпеки погіршилось. Майже кожна четверта молода людина (24%) в Україні почувається менш убезпечено сьогодні, аніж до початку пандемії. Молодь відчуває зниження рівня громадської безпеки у кількох напрямах. По-перше, з’явився острах не отримати медичну допомогу у разі виникнення такої потреби унаслідок пандемії. По-друге, погіршення безпеки у громадських місцях (страх зіткнутись з агресією, бути пограбованим; цей аспект більш актуальний для жінок).

Читайте також: Як зробити, щоб гроші працювали на вас, або Кілька фінансових порад під кінець року

Безумовно, перелік наведених проблем не є вичерпним. Вплив пандемії є більш всеосяжним, однак навіть ці цифри свідчать про необхідність комплексного підходу до вирішення проблем молоді, максимальної уваги влади, громадських організацій.

Дослідження не обмежується перерахуванням проблем спричинених пандемією Covid-19. Воно також пропонує візію того, як має діяти влада на упередження/ подолання її наслідків з позиції молоді і експертів.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!