фото: melodijolola.com
Створювати й розвивати креативні простори та інші «теплиці», дозволити експерименти з модерною архітектурою, заохочувати читання і знімати якісне кіно. 2 грудня під час дискусійної зустрічі «Креативне місто» члени Ради із питань конкурентоспроможності разом із бізнесменами, представниками ІТ-спільноти та міської влади обговорили зміни, потрібні для формування креативного класу, що творитиме Львів майбутнього. Учасникам розмови представили візію розвитку Львова до 2025 року, розроблену Радою.
«Креативний клас – велика група людей, яка має зараз найбільший вплив на соціальні відносини у світі, – говорить львівський ресторатор і громадський діяч Марк Зархін. – Раніше це були маргінали, які створювали дивні речі. З часом ці речі ставали звичними. Креативний клас завжди був дотичний до розвитку і впровадження нових ідей, але сьогодні він впливає на економічні процеси, стає глобальним».
Розробляючи візію розвитку Львова на наступне десятиліття, члени Ради з питань конкурентоспроможності дійшли висновку, що до міста потрібно «привести» креативний клас і зробити так, щоб він залишився. За словами голови ради Тараса Юринца, у світі динамічно розвиваються і процвітають ті міста, де концентрується й комфортно почувається креативний клас. Адже туди, де генерують ідеї, приходять великі компанії, а відтак зростає рівень життя.
За словами Марка Зархіна, прикладом зміни міста з приходом креативного класу є історія перетворення Дубліна. «Ще 20 років тому це було маргінальне місто, хоч і столичне. Міська влада взялась за те, щоб креативний клас почувався там добре: почала будувати велодоріжки, коворкінг-хаби, сучасні кафе тощо. Туди прийшли такі компанії як Google, HP, Intel. Вони створюють не тільки величезну кількість робочих місць, але і дух творчості. Тепер Дублін процвітає», – пояснює Зархін. Утім, не слід недооцінювати й сприятливу для іноземних компаній податкову політику Ірландії.
фото: commons.wikimedia.org
Глобальне місто із власним мікрокліматом
Щоб зробити Львів зручним для креативного класу, потрібно брати до уваги глобальні процеси. Втім, акцентувати увагу слід не лише на війнах і виборах, а й на масштабному процесі зміни еліт.
«Якщо розцінювати Львів лише як лідера євроінтеграційного руху України та провідне східноєвропейське місто, ми залишимось на марґінесі, – каже Марк Зархін. – Треба говорити про Львів як про глобальне місто. Кажучи, що Львів повинен бути на рівні Ґлазґо чи Барселони, ми маємо розуміти: глобальні міста створили люди, що в них мешкають. Тому наше завдання – зробити Львів не тільки відомим у всьому світі, а й комфортним для людей, які щось створюють, а не лише споживають».
Із необхідністю встановлення глобальних цілей погоджуються й представники Львівського ІТ-кластеру. «Ми вже є креативним класом. Адже в основі діяльності ІТ-кластеру лежать цінності, необхідні для перетворення міста в цілому: довіра, прозорість, креативність. Львів має на що спертись у цьому поступі, бо зараз у сфері ІТ у місті працює понад 15 тисяч людей», – зазначає віце-президент компанії SoftServe Олег Денис.
Керівник Львівського ІТ Кластеру Степан Веселовський додає, що, запрошуючи до Львова великі компанії, слід водночас дбати про мікроклімат міста. «Якщо створити максимально комфортні умови для ведення технологічного бізнесу, великі компанії прийдуть. Але важливо, щоб їхні представники зрозуміли, що мають нести розвиток, а не бути рекрутинговим центром. Ми повинні створювати додану вартість у нас, щоб люди їхали працювати до Львова з Сан-Франциско, а не навпаки», – говорить він.
Зміни мають розпочатися з інфраструктури
Шанс на перетворення Львова, на думку Марка Зархіна, полягає в розвитку освіти й культури, а також у створенні умов для життя креативного класу. «У Львові вже створюють хаби для креативних людей. Але важливо, щоб там не збирались відокремлені спільноти айтішників чи театралів, а щоб різні люди співпрацювали між собою. І саме на стику галузей народжувались інноваційні рішення, які штовхатимуть Львів і, можливо, весь світ до розвитку», – говорить ресторатор.
Читайте також: Замість Креативного кварталу у Львові створюють Lem Station
Із тим, що насамперед слід розвивати інфраструктуру, погоджується співзасновниця «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка. «Львів стане креативним тоді, коли його інфраструктура буде наближена до європейських міст. До прикладу, нам дуже бракує виставкового центру. Навколо нього міг би утворити цілий експокластер, на кшталт ІТ- чи поліграфічного кластеру. Та чи зможе місто правильно й креативно обслуговувати цей простір? Чи зможе Львів перейняти досвід того самого Лейпцига, який на період книжкового ярмарку дозволяє мешканцям і гостям міста за вхідним квитком їздити в громадському транспорті?», – розмірковує вона й додає, що у Львові також бракує простору для презентацій.
Неподалік «Арени Львів» вже готуються звести багатофункціональний комплекс, що частково вирішить цю проблему. Для будівництва виділили сім гектарів землі. «В будівлі плануються приміщення для виставкового центру й конгрес-холу. За результатами міжнародного конкурсу місто обрало компанію, яка буде розробляти техніко-економічне обґрунтування проекту: Jones Lang LaSalle Incorporated, – розповідає Tvoemisto.tv заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко. – У березні 2017 року вони мають презентувати свої напрацювання. Наступний крок – оголошення архітектурного конкурсу».
За словами Андрія Москаленка, дбає міська влада і про креативні простори: «До 2020 року всі біблеотеки плануємо перетворити на медіатеки, що гуртуватимуть навколо себе креативних людей. Також місто підтримує розвиток бізнес-інкубаторів – зокрема, вже працюють Startup Depot та iHUB».
Місто має бути цікавим не тільки старовинними церквами
На думку співвласника Холдингу емоцій !FEST Юрка Назарука, Львову бракує модерної архітектури. «Місто має бути сучасним, – каже бізнесмен. – Нам треба припинити ці численні громадські обговорення і дати змогу працювати головному архітектору, якого ми самі обрали. Зараз уже вулицю не перейдеш без громадського слухання. Вже досить того! Демократія повинна мати якісь межі для того, щоб у Львові збудували бодай такий театр, як у Києві на Подолі. В нас уже з’явилися люди, готові інвестувати в новітні проекти, але ми маємо повністю передати повноваження громадських слухань спеціалістам».
Підтримала цю думку й засновниця «Форуму видавців» Олександра Коваль: «Ми маємо дбати про збереження того, що було зроблене до нас, але треба створювати нове. Я погоджуюся, що наше місто має бути цікаве туристам і мешканцям не тільки тим, скільки в ньому є церков. Ми маємо зацікавлювати й новими архітектурними проектами».
Щоб змінювати зовнішній вигляд міста та генерувати ідеї для змін, потрібні творчі люди. На думку Юрка Назарука, у Львові їм бракує простору для сучасного мистецтва. «Для креативних людей є важливими дві речі: гроші, які дають змогу втілювати ідеї, та тусовка – середовище, де можна знайти однодумців. В нас погані справи з клубами та сталими музичними середовищами, – каже він. – І змінити це місту цілком до снаги. Адже воно може надати в оренду за одну гривню приміщення для створення галереї чи центру сучасного мистецтва».
З ним погоджується Олександра Коваль: «Креативність у Європі зараз розуміють як тісне поєднання ідей, технологій і культури. Креативний клас повинен змінювати своє довкілля, допомагаючи ціннісно змінюватись. Креативність – це наше творення майбутнього», – каже засновниця «Форуму видавців». Про важливість сакрального процесу творчості говоритимуть на Форумі 2017-го року.
У Львові можна не лише «підзнімати» Париж
Ще один потенціал Львова, який замало використовується – кінематографічний. «Львів може стати добрим майданчиком для знімання фільмів. Ми це недооцінюємо, адже це мільйони доларів і робочі місця для тисяч людей. Я говорю не про те, що Львів подібний на щось і тут можна «підзняти» Париж, а про те, що ми можемо будувати й розвивати свої кінотехнології», – говорить Юрко Назарук.
У Львові вже створена Кінокомісія, покликана допомогти знімальним командам організувати роботу у Львові, зокрема створити базу львівських акторів і довідник локацій. Утім, за словами голови комісії Ольги Райтер, поки що в місті знімають небагато кіно. Втім, Андрій Москаленко обіцяє, що кіно прийде до Львова в наступному році: «Ми очікуємо на зйомки високобюджетного європейського серіалу, але назву поки що не розголошують».
Львів 2025: як підвищити конкурентоспроможність міста
За словами Тараса Юринца, зараз чітко простежується інертність львів’ян, відсутність злагодженої роботи, соціальних ліфтів, а поняття «задоволення» поступово змінює поняття «щастя». Візія розвитку міста насамперед апелює до необхідності зміни цінностей. Креативний клас Львова має об’єднуватись навколо взаємодовіри і принципу Win-Win; прозорості, відповідальності за власні рішення; розуміння того, що створення не менш важливе, ніж споживання. Згідно з візією, створювати креативне середовище планують через так звані «теплиці»: стартап-депо, коворкінг-хаби, креативні квартали та громадські простори на перетині сфер.
До 2025 року, за словами Тараса Юринца, Львів мав би стати містом, яке гарантує максимальну самореалізацію, взаємодовіру й відсутність корупції. Унаслідок цього, за прогнозом голови Ради з питань конкурентоспроможності, виникне потужний креативний клас, який інтегрується в освітні, бізнесові та інші сфери життя міста. Сформується новий потік креативних туристів та експертів, відкриються можливості проведення потужних заходів у галузі креативних індустрій.
Читайте також: Марк Зархін: У Львові діє принцип «кум-кум», а не «win-win»
«Зараз влада разом із членами Ради із питань конкурентоспроможності працює над розробкою покрокової стратегії прориву Львова із великим акцентом на розвитку креативної індустрії та економіки. Завдяки спільній роботі вже вдалося розвинути туризм і ІТ у Львові, таким самим шляхом будемо іти і для того, аби зробити креативний переворот у Львові», – додав Андрій Москаленко.
Довідка. Дискусійна платформа «Твоє місто Львів» створена Tvoemisto.tv за підтримки Європейського фонду за розвиток демократії (European Endowment for Democracу).
Підготувала Наталія Середюк
Фото Богдана Ємця
