Як правильно розпоряджатись особистим бюджетом. Відео

4010 0
Про те, як правильно розпоряджатись особистим бюджетом, які інструменти допоможуть нам витрачати мудріше, як уникнути фінансових шахраїв, чи варто запроваджувати навчання фінансовій грамотності у школі та чи думають українці про свою пенсію, – обговорювали під час зустрічі «Фінансова грамотність: як керувати своїми коштами?», організованої дискусійною платформою Tvoemisto.tv «Твоє місто Львів».

Михайло Сало, викладач фінансів Львівської бізнес-школи УКУ

«Нам потрібно навчитися правильно думати про гроші»

«Ми починаємо користуватися грошима з самого дитинства і далі поглинаємось в складний фінансовий світ. Спершу ми користуємось готівковими коштами, потім – банківськими картками, згодом нам стають доступні довготермінові кредити, ми купуємо житло, ще пізніше починаємо замислюватись над пенсією. І впродовж усіх цих етапів нас ніхто не вчить... У результаті, ми думаємо, що вміємо користуватися фінансами, а насправді, ми вміємо дуже швидко їх витрачати, трішки гірше заробляти, а ще гірше планувати в довготерміновій перспективі.

Якщо ми дивимось на перспективу, то речі, які знаходяться далеко від нас, видаються маленькими. Якщо ми думаємо про ту ж таки пенсію, то нам здається, що вона десь дуже далеко, тому проблема видається маленькою, але з наближенням зростає. І коли ми не маємо жодних заощаджень, то проблема видається нам такою, яку взагалі не можна вирішити. І все через те, що ми не вміємо заощаджувати.  Нам потрібно навчитися правильно думати про гроші. Здібільшого ми схильні думати про них у контексті витрат, які нам потрібні сьогодні. А насправді потрібно думати в довготерміновій перспективі. Треба навчитися розрізняти потреби і бажання, тобто те, що ми хочемо від того, що нам справді потрібно.

Є три прості речі, які треба робити: планувати витрати незалежно від рівня доходів, записувати свої витрати, і контролювати виконання плану. Якщо звертатися до молоді, то слід вчити англійську і шукати в інтернеті безкоштовні ресурси, на яких можна навчитися правильно користуватися грошима та здобувати фінансову грамотність. Є дуже багато освітніх платформ, таких як «Courséra», український ресурс «Prometheus». Нам часто кажуть, що треба порівнювати себе з іншими країнами. Як на мене, то слід порівнювати себе з собою вчорашнім. Ми знаємо як робити правильно, тому треба так робити.

Хочу застерегти батьків, які мають маленьких дітей, що треба позбутися споживчих кредитів. Також батькам треба навчити дітей горизонту планувань: давати кишенькові гроші не тільки на поточний день, а на тиждень, потім на місяць, на квартал і навіть на рік. Нехай ваша дитина до моменту закінчення школи навчиться розпоряджатися своїм бюджетом».

Дана Кушплер, керівник соціальної ініціативи «Хтось не зробить!»

«Проблема, звідки взяти гроші, є меншою, аніж проблема, куди їх витратити»

«З жовтня по травень ми провели 9 тренінгів, у них взяло участь приблизно 350 учасників. Ми знали, що не охопимо аж надто велику аудиторію, тому вирішили залучити учасників до поширення цих знань. Зокрема, давали можливість безкоштовної участі у тренінгах тим, хто погодиться переповісти у своїх підприємствах, організаціях отримані знання. В результаті, було проведено 12 додаткових зустрічей.

Проблема, звідки взяти гроші, є навіть меншою, аніж проблема, куди їх витратити. Тому поставлення цілей теж є частиною фінансової грамотності. Витрати можна вести банальним збором чеків, а згодом розполіяти їх за категоріями: харчування, транспорт, відпочинок».

Андрій Курбатов, заступник директора департаменту роздрібних клієнтів ПАТ «Кредобанк»

«30%  частка неповерення кредитів на ринку»

«Згідно зі статистикою, відсоток неповернення кредитів є дуже великий, приблизно 30% на ринку. Це означає, що люди не розраховують свої можливості, коли беруть кредит.

Для того, щоб дізнатися, чи спроможний клієнт виплатити кредит, ми перевіряємо його доходи. Також, якщо ми знаємо, що клієнт брав кредити і сплачував їх, то у нього позитивна кредитна історія, якщо ж ні, то у кредиті буде відмовлено. Найчастіше люди беруть кредити на якісь побутові потреби».

Олена Олинець, виконавчий директор Асоціації банків Львівщини

«Задачі з математики у школах мають бути більш практичними»

«Важливо навчати фінансової грамотності дітей. Чому б задачі з математики не пов’язати з вирахуванням відсотків від кредитів? На кожному кроці, починаючи з початкових класів, роботи недостатньо. Зараз всі сайти доступні, власники банків відкриті, тому можна поглиблювати знання.

Окрім цього в Україні діє незалежна Асоціація банків України, на її сайті можна знайти відповіді на будь-які фінансові запитання і навіть отримати онлайн-консультації».

Світлана Уралова, директор Львівської державної комунальної середньої загальноосвітньої школи №3

«Фінансова грамотність має стати обов’язковим навчальним курсом у школах»

«З 2010 року працюємо над проектом «Фінансова грамотність» і викладаємо цей навчальний курс по всій країні для учнів 10-го класу. Близько 40 шкіл Львова є в цьому проекті.

Така дисципліна викликала неабиякий інтерес. Але проблема у тому, що серед навчальних курсів є так звана обов’язкова частина і варіативна. Нам потрібно звертися у Міністерство освіти України з проханням запровадити цей курс як обов’язковий. З такою пропозицією мають звертатися ініціативні групи, керівники університетів, хоч спецкурси можна запровадити і без дозволу міністерства».

Тарас Хома, експерт з фінансів, викладач Львівської бізнес-школи УКУ

«Фінансова грамотність важлива так само, як гігієна фізична»

«Одиниці з нас знають, що треба читати весь кредитний договір. У англійському договорі споживчого кредитування 2/3 сторінки займає допис-застереження: «Договір споживчого кредитування є важливе особисте рішення, яке може вплинути на вашу фінансову спроможність у майбутньому».

Щодо шкіл, то, умовно кажучи, якщо фінансову грамотність читатиме учитель, який має один рахунок в банку і раз в місяць знімає зарплату, то, швидше за все, він навчить дітей лише рахувати гроші. Тобто якщо педагог отримає програму, то він вчитиме лише по ній, і ніхто не знатиме, чи сам вчитель є фінансово грамотною людиною.

Фінансова грамотність – це не рахувати гроші, це розуміти, що «руки треба мити». Фінансова грамотність важлива так само, як гігієна фізична. Дуже часто виходить, що ми купляємо за гроші, які нам не належать, річ, яка нам не потрібна, для того, щоб справити враження на людей, які нам не важливі».

Ірина Жеребило, директор центру роботи з молоддю УБС, доцент Львівського університету УБС

«Фінанси – це емоційна справа»


«Навчати фінансової грамотності у школах мають спеціалісти банківської справи, магістри, аспіранти, адже вони вже повинні бути фінансово грамотними. До прикладу, минулого року наші студенти-аспіранти проводили систематичні заняття раз на тиждень для батьків школярів.

Але допомоги потребують також і діти у сиротинцях, які не знають, як правильно розпоряджатися своїми коштами, тобто коштами, які держава зобов’язана їм виплачувати. Ми повинні забезпечити дітей-сиріт підручниками, де буде детально розписано, як правильно поводитися з грошима, таким чином застерегти їх від шахраїв та пояснити, як примножити перші доходи, що дає їм держава. Та й загалом, фінанси – це є емоційна справа, якщо ви не можете керувати своїми емоціями, то емоції будуть керувати вашими грошима».

Анжела Кузнєцова, проректор Університету банківської справи, доктор економічних наук, професор

«Не варто тримати всі гроші в одному банку»

«Якщо банк декларує дуже високі процентні ставки, це означає, що він хоче збільшити свій ресурсний капітал, але у такому випадку вкладники можуть отримати великі проблеми в майбутньому. Важливо, що сьогодні можна побачити, хто є власником банку, тобто люди, які мають елементарні фінансові знання, можуть підрахувати, наскільки можна довіряти чи недовіряти засновниками. 

Рекомендую не тримати всі кошти в одному банку, а розбити на різні види валют в різні банки та обирати оптимальний термін депозиту, бажано менше, аніж на два-три роки».

Віктор Гальчинський, прес-секретар ПАТ «Кредобанк»

«Для переказу коштів на карточку достатьно знати лише її номер, без прізвища власника»

«Є три складники фінансової грамотності: управління бюджетом, споживча грамотність (критично підходити до придбання речей), гігієна та імунітет проти фінансових шахрайств.

Банки зобов’язані попереджати, що розраховуватися банківською карткою може тільки її власник, також в жодному разі не можна випускати з поля зору банківську картку при розрахунку, або ж здійснювати оплату в інтернеті на публічних комп’ютерах, у незахищених мережах.

Щодо відкритих рахунків, як от збір коштів, наприклад, на лікування тої чи іншої людини, то існує ризик викрадення персональних даних. Збір коштів краще проводити через громадські організації, через неприбуткові установи. Адже якщо людина отримає збір коштів на рахунок, це несе за собою податкові зобов’ язання.

Для того, щоб отримати кошти на платіжну картку, потрібен тільки її номер. Цього достатньо для перерахувань. Часто трапляються такі випадки: людина викладає номер картки і номер телефону на безкоштовних сервісах, їй телефонують шахраї, представляються працівниками служби безпеки банків і намагаються здійснити певні махінації».

Марія Білецька, заступник начальника головного управління пенсійного фонду України у Львівській  області

«Потрібно казати своєму роботодавцю про намір отримувати заробітну плату офіційно»

«Ми часто живемо лише одним днем і думаємо про кошти, які нам потрібні вже зараз, не замислюючись про таку далеку, на перший погляд, пенсію. Ми звикли, що хтось про неї подбає, а насправді про пенсію треба думати ще замолоду.

Розмір нашої пенсії залежить від рівня заробітної плати та стажу. Законодавство встановлює пряму залежність від цих чинників. Тому молода людина, яка закінчує виш, повинна знати, що, влаштовуючись на роботу, потрібно казати своєму роботодавцю про намір отримувати заробітну плату офіційно». 

Підготувала Оксана Лісна,
фото – Богдана Ємця


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар